Рінат Ахметов — найбагатша людина України, чия бізнес-група охоплює енергетику, металургію, транспорт, нерухомість та сільське господарство. Майже всі його активи об'єднані під «парасолькою» холдингу СКМ у вертикально інтегровані структури, найбільшими з яких є «Метінвест» та ДТЕК. За даними Центру економічної стратегії, олігарх контролює земельний банк 123 тис. га та портфель комерційної нерухомості. Протягом років він закрив роздрібну торгову мережу, продав автозаправки, страхові та телекомунікаційні компанії. Під час російського вторгнення низка його заводів було зруйновано — йому належить чотири з десяти найбільш уражених підприємств українських олігархів.
МЕТАЛУРГІЙНА ВЕРТИКАЛЬ
«Група Метінвест» видобуває руду та коксівне вугілля, збагачує їх, виготовляє металопрокат та вироби з металу. До структури входять європейські активи в галузі металургії та американські вуглевидобувні компанії. Продукція постачається до 75 країн. Материнською компанією є Metinvest B.V. У вересні 2019 року журналістське розслідування виявило, що компанії, афілійовані з Ахметовим та Новинським, фактично монополізували коксохімічну промисловість, придбавши ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» та «Южкокс» у Дніпропетровській області, обійшовши порядок отримання дозволу на концентрацію Антимонопольного комітету.
ЕНЕРГЕТИЧНА БАЗА
Група ДТЕК видобуває та збагачує вугілля, поставляючи його на власні теплові електростанції та коксові виробництва. За даними АМКУ, частка ДТЕК у загальному обсязі видобутку енергетичного вугілля становить 64,6%. ДТЕК є найбільшим з трьох основних покупців, які сукупно споживають 94,4% енергетичного вугілля — на електростанції «ДТЕК Дніпроенерго», «ДТЕК Східенерго» та «ДТЕК Західенерго» надходить 71%. Раніше у компанії були дві шахти у Росії, але зараз це вже не так. Доведені запаси природного газу родовищ «ДТЕК Нафтогазвидобування» становлять понад 30 млрд куб. м. Станом на червень 2019 року компанія експлуатує 26 свердловин глибиною понад 5,4 тис. м.
ТРАНСПОРТНА ЛОГІСТИКА
Ахметов контролює два основні активи у вантажному транспорті та логістиці, які використовуються для транспортування власної руди, металу й вугілля. «Лемтранс» — найбільший приватний оператор залізничних напіввагонів. «Портінвест» орендує потужності у морських портах «Південний» та «Маріуполь». Від 50% до 70% вантажів, що йдуть через найглибший в Україні порт «Південний», — це товари групи СКМ. Офіційно «Портінвест» має власність тільки у порту «Південний» (ТОВ «Морський термінал «Південний»: 24,4 га), а в інших портах здійснює діяльність. Компанія надає експедиторські послуги для портів «Південний», Чорноморський, Одеський, Маріупольський, Бердянський та Ізмаїльський. У межах інвестиційного проєкту «Портінвест» будує термінал біля малого Аджликського лиману — з цією метою придбала у 2012 році 65 га у приватної компанії «Причали Комінтерну» та 40 га у «Терра-Спецінвест» та «Терра-Комінвест» у 2013 році.
НЕРУХОМІСТЬ ТА АГРАРНИЙ СЕКТОР
Комерційною нерухомістю СКМ керує «ЕСТА Холдинг», яка здійснює будівництво та експлуатацію об'єктів у Києві та інших великих містах. До початку війни на Донбасі велика частка пакета нерухомості була у Донецьку. «ЕСТА Холдинг» керує 11 об'єктами в Україні, з яких чотири натепер тимчасово непідконтрольні. Ахметову через підконтрольну компанію належить квартира у центрі Лондона, вартість якої оцінюють у приблизно 200 млн дол.
У харчовому та аграрному секторах Ахметов контролює кілька структур. «Харвіст холдинг» має земельний банк 123 тис. га у Київській, Житомирській та Донецькій областях (спільно зі «СмартХолдинг»). «Артвайнері» серед бенефіціарів має близьких родичів Ахметова, розташована у Бахмуті, Донецька обл., з виноградниками у Одеській, Херсонській та Миколаївській областях. «UMG Агро» займається експортом аграрної продукції, а «UMG Трейдинг» — реалізацією золошлакових матеріалів та мінеральних добрив.
ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЇ ТА РИТЕЙЛ
Ахметов володів телекомунікаційною групою VEGA («Фарлеп-інвест»), але у 2021 році продав її Vodafone. Він також мав інтереси у супутниковому телебаченні та компанії «Укртелеком». Напрям ритейлу був представлений мережею продуктових магазинів «Брусничка» (ТОВ «Український рітейл»), але у 2019 році група згорнула цей напрям бізнесу.
МАШИНОБУДУВАННЯ
Компанії групи виготовляють обладнання для гірничодобувних підприємств СКМ. Спочатку вони були незалежним підрозділом, але згодом стали частиною ДТЕК. До них належать КОРУМ Дружківський машинобудівний завод (Дружківка, Донецька область), Криворізький завод гірничорудного обладнання (Кривий Ріг) та «Світло шахтаря» (Харків).
РЕГУЛЯТОРНІ ВИКЛИКИ
Антимонопольний комітет має стежити за дотриманням принципів конкуренції та запобігати зловживанню монопольним становищем. На початку 2019 року АМКУ визнав, що ДТЕК має значну ринкову частку, але не є монополістом на ринку електроенергії. Зі зміною влади в Україні позиція АМКУ змінилася, і комітет кілька разів штрафував компанії групи. Після Революції Гідності проведено понад двох десятків розслідувань щодо бізнесу олігархів, деякі завершилися штрафами та навіть рішенням про примусове розділення бізнесу. Загалом сума штрафів становила понад 300 млн дол., або 40% від загальної суми штрафів, накладених АМКУ протягом 2014-2021 років. Другий за розміром штраф в історії АМКУ теж виписали компаніям олігарха.
Однак ефективність цих санкцій залишається сумнівною. Навіть великі штрафи є лише невеликою частиною прибутків, отриманих внаслідок зловживання монопольним положенням. Жоден великий штраф, накладений на бізнес олігархів, не був сплачений. За даними АМКУ, протягом 2015-2021 років сплатили лише 20% накладених штрафів. Це підтверджують голова парламентського комітету з правової політики Андрій Костін та міністр юстиції Денис Малюська. Примусове розділення суди теж скасували — так було з азотними заводами Фірташа, які купували газ за завищеними цінами у компаній групи.
ЦЕНОУТВОРЕННЯ НА ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЮ
Порядок формування прогнозної оптової ринкової ціни електроенергії, відомий як формула «Роттердам+», був затверджений НКРЕКП і став чинним з другого кварталу 2016 року. За цією ціною теплові електростанції, що працюють на вугіллі, продавали електроенергію в єдиний оптовий ринок. Вартість вугілля обчислювалася за формулою «ціна в портах Амстердам — Роттердам — Антверпен (АРА) + ціна його доставки в Україну». Методику застосовували до всього вугілля, яке йде на ТЕС, зокрема добутого в Україні. Вона була вигідною підприємствам ДТЕК, які контролюють більшу частину видобутку вугілля та виробництва теплової енергії в Україні. Паливна складова у структурі ціни на електрику теплових електростанцій сягає 80%.
Після впровадження формули «Роттердам+» ТЕС Ахметова почали продавати свою електроенергію на 15-20% дорожче. Але це не означає, що вартість вугілля, яке вони закуповують, дійсно зросла до рівня, закладеного у формулі. За підрахунками Асоціації споживачів енергетики та комунальних послуг, станом на вересень 2019 року українські споживачі внаслідок впровадження формули «Роттердам+» переплатили за електроенергію приблизно 49 млрд грн. За попередніми підрахунками Національного антикорупційного бюро, сума завданих збитків сягає 15 млрд грн. Після впровадження нової моделі ринку електричної енергії з 1 липня 2019 року формулу «Роттердам+» автоматично скасували.
ЗЕЛЕНА ЕНЕРГЕТИКА
ДТЕК є активним виробником електроенергії за зеленими тарифами. ТОВ «Солар-Фарм-1», яке належить ДТЕК ВЕД, у середині січня 2019 року запустило найбільшу в Україні (входить до топ-3 в Європі) сонячну електростанцію потужністю 200 МВт у Нікопольському районі Дніпропетровської області. Перший проєкт компанії — Трифонівську СЕС у Херсонській області на 10 МВт — запустили у 2017 році. У 2019-му компанія заявила про плани завершити будівництво Покровської СЕС на 240 МВт, щоб отримати найбільше гарантованих грошей за зелену енергію.
Оскільки вартість виробництва сонячних панелей знижується, зберігати високий фіксований тариф нелогічно. Вартість будівництва сонячних електростанцій в Україні скоротилася з умовних 1250 євро/кВт у 2015 році до 709 євро/кВт у 2017-му. 25 квітня 2019 року Верховна Рада ухвалила законопроєкт про запровадження аукціонів з продажу електроенергії з відновлюваних джерел. Перехідний період триватиме до 2030 року.
ЕКСПОРТ ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ
Донедавна ДТЕК контролював більшість експорту електроенергії до країн ЄС і фактично субсидувався рештою споживачів. Електроенергія, вироблена на теплових електростанціях, продавалась оператору оптового ринку за вищими цінами, які враховували формулу ціноутворення на вугілля «Роттердам+», а купувалась на ринку підприємством ДТЕК, яке експортує енергію, за нижчими, середньоринковими, цінами. Натепер частка групи в експорті суттєво менша.
ЕКОЛОГІЧНІ ВИМОГИ
Підприємства групи СКМ (металургія, паливо та енергетика) є найбільшими забруднювачами довкілля в Україні. Наприкінці 2017 року набув чинності закон України «Про оцінку впливу на довкілля» (ОВД). Його ухвалення було умовою виконання Угоди про Асоціацію з ЄС. На першому етапі підприємство, яке планує здійснити потенційно шкідливу для довкілля діяльність, публікує в Єдиному реєстрі ОВД на сайті міністерства «Повідомлення про плановану діяльність». Пройшовши етапи громадського обговорення, публікується фінальна версія. У висновку до ОВД прописується низка екологічних вимог, яких підприємець зобов'язаний дотримуватися. Ігнорування цих вимог або вчинення дій без ОВД є підставою для зупинення діяльності. Одним із прикладів впливу ОВД на бізнес групи ДТЕК є тиск громадськості щодо забруднення повітря ДТЕК Придніпровською ТЕС.
МИТА НА ЕКСПОРТ
Металобрухт є сировиною для металургійного виробництва. Для запобігання вивозу металобрухту з України впровадили експортне мито. У 2019 році ставку мита збільшили з 42 до 58 євро за тонну, а чинність закону продовжили на три роки. У грудні 2021 року ставка дорівнювала 180 євро за тонну на п'ять років.
СПОРТИВНІ ІНТЕРЕСИ
Найбільший спортивний актив Ріната Ахметова — футбольний клуб «Шахтар» з його рідного міста Донецьк. Ахметов став президентом клубу у 1996-му році. «Шахтар» вважається найзаможнішим футбольним клубом України, який витратив сотні мільйонів доларів на контракти футболістів та на будівництво стадіону «Донбас Арена». Будівництво стадіону з урахуванням паркової зони навколо об'єкту коштувало 400 млн дол. Великі інвестиції й грамотний менеджмент дозволили «Шахтарю» стати однією з найуспішніших команд Східної Європи.
Цю популярність власник клубу використовував для підтримки своїх політичних амбіцій та колег з «Партії Регіонів». Найважливішою особою великих заходів на «Донбас-Арені» був президент-утікач Віктор Янукович, який часто вітав вболівальників «Шахтаря» з перемогами з VIP-ложі, з медіа та навіть футбольного газону. Особливо активність була помітна у передвиборчий сезон. Окрім Януковича, на матчах «Шахтаря» часто можна було побачити інших впливових політиків цієї партії: Бориса Колєснікова (народний депутат кількох скликань, колишній Віце-прем'єр-міністр та колишній Міністр інфраструктури в уряді Миколи Азарова 2010—2012), Сергія Льовочкіна (екс-голова Адміністрації Президента Януковича 2010-2014, народний депутат кількох скликань), Андрія Клюєва (колишній народний депутат, Перший віце-прем'єр-міністр — Міністр економічного розвитку і торгівлі 2010—2012 уряду Азарова, Секретар Ради національної безпеки і оборони України 2012—2014 часів Януковича).
Великі події, такі як відкриття «Донбас Арени» або день народження Ахметова, на цьому ж стадіоні відвідували найвищі посадові особи країн з усіх партій, бізнесмени, популярні актори, що показує рівень впливовості донецького олігарха.
Окрім «Шахтаря» Ахметова неформально пов'язують із футбольним клубом «Маріуполь» (раніше «Іллічівець») з однойменного міста — ще однієї професійної команди, що виступала на найвищому рівні в Україні до початку повномасштабного вторгнення. Її результати й бюджет значно скромніші, проте її прописка — Донецька область, яка була основним регіоном для бізнесової та політичної активності Ахметова. Неофіційно маріупольський клуб довгий час був фарм-клубом «Шахтаря» й використовувався як майданчик для набуття досвіду молоді з академії донецького клубу. Наприклад, у сезоні 2011-2012 кількість орендованих гравців з «Шахтаря» у складі маріупольського клубу сягнула 21 особи з заявки на сезон у 30-32 особи.
На рівні топ-менеджменту теж неважко відслідкувати зв'язки з бізнесом Ахметова. Вагома фігура у новітній історії «Маріуполя» Володимир Бойко став президентом клубу у 2010-му році, коли ММК ім. Ілліча, де він був головою правління, було поглинуто групою «Метінвест» донецького олігарха.
РЕЛІГІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ
Ахметов кілька разів у різний час фінансував будівництво та реставрацію мечетей. Відомо про реставрацію мечетей у Донецьку та російській Казані у 2012 році. У 2019 році Ахметов подарував кримськотатарській громаді земельну ділянку вартістю 5 млн дол для будівництва мечеті на 5 тис осіб. За даними «Детектора медіа», протягом 2021 року на телеканалі Ахметова (а також каналах Медведчука та Фірташа) з'являлися піар-матеріали про УПЦ МП, але олігарх не має піару з ПЦУ.
ЗАКОРДОННІ АКТИВИ
Хоча більшість бізнесів Ріната Ахметова розташована в Україні, він володіє кількома підприємствами за кордоном. Компанія «Метінвест», співвласники якої Ахметов і Новинський, має закордонні активи у гірничодобувній та металургійній галузях: United Coal Company в США, Ferriera Valsider і Metinvest Trametal в Італії, Spartan у Великій Британії, Promet Steel у Болгарії. Усі ці компанії входили до складу вертикально інтегрованої групи й значною мірою залежали від постачань з підприємств «Метінвест» в Україні. Після початку повномасштабної війни «Метінвест» робить свої зарубіжні активи більш самостійними.
Нерухомість піднялася у списку найцінніших активів Ахметова з 24 лютого 2022 року. Ахметов володіє численними комерційними та приватними об'єктами нерухомості в Україні, а також двома резиденціями за кордоном: квартирою в One Hyde Park у Лондоні, за яку він заплатив 136,4 млн фунтів стерлінгів у 2011 році, і віллою на Лазурному узбережжі Франції вартістю 200 млн євро. Син Ахметова, Дамір, володіє віллою на Женевському озері вартістю 60 млн швейцарських франків.
ДІЯЛЬНІСТЬ ПІД ЧАС ВІЙНИ
Рінат Ахметов відіграв вагому роль на початку російсько-української війни у 2014 році. Його дії, а точніше бездіяльність, полегшили контрольованим Росією сепаратистам закріпитися у регіоні його інтересів — Донецьку. У 2022 році Ахметов не припустився такої помилки й тепер він найбільший прихильник українського опору серед інших олігархів. За даними Фонду Ріната Ахметова, загальна сума допомоги, розподілена контрольованими олігархом організаціями, на кінець вересня 2022 року сягнула 100 млн дол. Це й гуманітарна допомога (розподіл продуктів, медикаментів та речей першої потреби, евакуація з охоплених війною регіонів, створення найбільшого онлайн-архіву свідків війни), й підтримання армії (обмундирування, засоби індивідуального захисту, транспортні засоби, безпілотники, тепловізори, фортифікаційні споруди, медикаменти).