← Назад

Як Дмитро Фірташ втратив українську імперію: від хімічних гігантів до державного контролю

2022-12-08 00:00 · Наші гроші
Антикорупційні органи · Бізнес та корпоративні схеми · Енергетика · Кримінал · Міжнародні зв’язки · Оборона та ВПК · Статки та декларації · Суди та судова система · Центральна влада

Відкрити оригінал

Дмитро Фірташ, який перебуває у вигнанні в Австрії з 2014 року, залишається однією з найбільш контроверсійних фігур українського олігархату. Американські правоохоронці розшукують його за звинуваченням у хабарництві, а австрійські суди вже вісім років розглядають питання його екстрадиції. Попри це, його бізнес-імперія Group DF досі впливає на економіку країни, хоча повномасштабна російська агресія суттєво змінила його позицію.

За даними Центру економічної стратегії, Group DF охоплює три основні сектори: хімічну промисловість, видобуток та переробку титану, а також розподіл газу. Кожна з цих галузей дозволяла олігарху утримувати значний вплив на економіку.

Хімічна монополія

У хімічній промисловості Фірташ контролює Ostchem — холдингову компанію, до якої входять чотири виробничі потужності. Серед них «Азот» у Черкасах, Сєверодонецьке об'єднання «Азот», «Рівне Азот» та «Стірол» у Горлівці. Остання не функціонує з 2014 року через окупацію, а Сєверодонецький завод значною мірою зруйнували російські військові у 2022 році. Це залишило Фірташа з двома діючими підприємствами.

За інформацією на сайті Group DF, Ostchem займає третє місце у світі з виробництва нітрату, четверте — з виробництва аміаку та дванадцяте — з виробництва сечовини. У 2019 році Антимонопольний комітет України визнав домінування виробничих потужностей Ostchem на ринку нітратів у період 2014–2017 років.

Олігарх також контролював державне підприємство «Сумихімпром» через політичний вплив. У 2010 році керівником заводу призначили Ігоря Лазаковича, менеджера однієї з компаній Фірташа. Відтоді основними постачальниками стали структури, пов'язані з олігархом. Хоча Фонд державного майна неодноразово заявляв про наміри приватизувати завод, процедура санації, запроваджена у 2012 році, дозволяє керівництву блокувати цей процес через суд. Російські військові обстріляли «Сумихімпром» на початку повномасштабної війни.

Кримський содовий завод, розташований в окупованому Криму, залишається власністю Фірташа. Йому належить 77,4% акцій через кіпрську компанію Dwara Trading Limited. Поточний статус цієї власності невідомий.

Титанова індустрія

Титанову частину Group DF становлять три підприємства: гірничо-збагачувальні комплекси «Мотроніськ» та «Межиріченськ», а також компанія Valki Ilmenite. Крім того, Фірташу належить 49% акцій Запорізького титано-магнієвого комбінату, решта 51% у державній власності. ЗТМК виробляє титановий шлак, губку та зливки.

До кінця 2021 року Group DF володіла «Кримським титаном» — найбільшим виробником діоксид титану у Східній Європі, розташованим в окупованому Армянську. У грудні 2021 року Фірташ продав завод «Російському титану». Хоча це теоретично могло створити безпекові ризики для України та Заходу, у короткостроковій перспективі Україна не матиме контролю над підприємствами на півострові, а після перемоги російські активи будуть націоналізовані.

Газовий контроль

Regional Gas Company, холдингова компанія Фірташа, включала 20 облгазів, що становили 70% розподілу газу в Україні. Контролюючи газорозподіл, олігарх побудував вертикально інтегрований бізнес, оскільки газ мав ключову роль у хімічній промисловості.

25 травня 2022 року Печерський суд Києва дозволив накласти арешт на 26 газорозподільних компаній, 20 із яких належали Фірташу. Через три дні Кабінет Міністрів передав арештовані активи з Агентства розшуку та менеджменту активів до «Чорноморнафтогазу», дочірнього підприємства державного «Нафтогазу». Попри те що арешт не остаточний і може бути оскаржений, ця ситуація дає олігарху можливість позбутися накопичених боргів.

14 липня 2021 року Верховна Рада ухвалила законопроєкт, який скасував понад 100 млрд грн заборгованості газового розподілу перед «Укртрансгазом» та Оператором газотранспортної системи України. За оцінками експертів, завдяки цьому законопроєкту Фірташу списали приблизно 25 млрд грн боргів і ще 35 млрд грн реструктурували без відсотків.

Логістика та сільське господарство

Морський порт «Ніка-Тера» у Миколаєві став найголовнішим логістичним активом Фірташа. Він використовував його для обробки добрив, а порт мав перевантажувальний комплекс зернових та сипучих вантажів. 5 червня 2022 року російський снаряд зруйнував зерновий комплекс.

У 2012 році Фірташ інвестував 100 млн дол. у тепличний комплекс у своєму рідному Синькові. «Синьків Агро» є найбільшим тепличним комплексом у Західній Україні, спеціалізується на виробництві томатів і перцю.

Судові конфлікти

Одеський припортовий завод, велике державне підприємство, давно привертав увагу Фірташа. У 2012 році Ostchem став єдиним постачальником газу заводу, а компанії олігарха — монопольними покупцями його продуктів. Протягом останніх чотирьох місяців 2013 року завод заборгував за газ 300 млн дол. із відсотками. У 2016 році Стокгольмський арбітраж ухвалив рішення про стягнення заборгованості на користь Ostchem. Після років судової тяганини Верховний Суд України відхилив прохання Фірташа. Водночас міністр юстиції Денис Малюська вважає, що таке рішення не обов'язково означає кінець суперечки.

5 вересня 2019 року Антимонопольний комітет України вирішив розділити Ostchem і накласти максимальний штраф за монопольне становище у 107 млн грн. Проте 5 липня 2022 року касаційний суд скасував рішення Комітету. Чи продовжить АМКУ намагатися розділити Ostchem, поки що невідомо.

Спортивні інвестиції

З 2005 року по березень 2014 року Фірташ був головним спонсором сімферопольської «Таврії». Олігарх публічно заперечував участь у капіталі клубу чи безпосереднє керівництво, мотивуючи інвестиції системною підтримкою спорту. Крим був не чужим для Фірташа з огляду на розташування на півострові його активів. Окрім спонсорування, олігарх обіцяв викупити і реконструювати для «Таврії» стадіон «Локомотив» та побудувати нову тренувальну базу за 10 млн дол., але цього не сталося. «Таврія» є першим чемпіоном незалежної України та однією з небагатьох команд, окрім «Динамо» та «Шахтаря», яка вигравала Кубок України.

Підприємства Фірташа спонсорували також «Титан» з Армянська та волейбольний клуб «Кримсода» з Краснопереконськ. Неофіційно його пов'язували із фінансуванням футбольного клубу «Буковина» та баскетбольного клубу «Київ».

Війна змінила все

Дмитро Фірташ, який перебуває у вигнанні через загрозу екстрадиції до США, тривалий час не залишає Австрію. За лічені місяці повномасштабної війни він втратив значну частину своїх активів в Україні. Газорозподільними компаніями тепер керує уряд, а хімічний завод у Сєверодонецьку зруйнований.

У травні Group DF повідомила, що надала 9,7 млн дол. допомоги, з яких 100 млн грн було передано українській армії. Ці 100 млн грн допомоги військовим були передані на тлі розслідування, яке проводить Бюро економічної безпеки України. Воно підозрює Group DF у податкових махінаціях на суму 108 млн грн.

#Фірташ #олігархи #Group_DF #газорозподіл #хімічна_промисловість #активи_в_Україні #економічна_безпека #ІванСпринський #ІванСпринськийРозслідування #ІванСпринськийЖурналіст #ІванСпринськийЖурналістськіРозслідування