← Назад

Законопроект про зміни до тендерного закону відкриває шлях до необмеженого підвищення цін у державних контрактах

2022-12-24 00:00 · Наші гроші
Бізнес та корпоративні схеми · Держзакупівлі та тендери · Енергетика · Земля та забудова · Медіа та свобода слова · Міжнародні зв’язки · Місцева влада · Центральна влада

Відкрити оригінал

У Верховній Раді зареєстровано законопроект №8202, який пропонує внести зміни до закону «Про публічні закупівлі». Ініціаторами виступили голова партії «Слуга народу» Олена Шуляк та сім її колег, серед яких нова голова бюджетного комітету ВР Роксолана Підласа.

Документ передбачає надання державним замовникам права змінювати істотні умови договорів про закупівлю робіт та послуг з поточного ремонту через шість місяців після підписання угоди. Конкретно йдеться про можливість підвищувати ціну будівельних контрактів за умови документального підтвердження експертною організацією, яка має право на проведення експертизи проекту будівництва.

У пояснювальній записці авторів законопроекту наводяться макроекономічні аргументи. За прогнозами Національного банку України, інфляція за підсумками 2022 року мала перевищити 30%. Державна служба статистики України повідомляла, що у вересні 2022 року індекс споживчих цін становив 101,9% порівняно з серпнем, а за період січень-вересень 2022 року – 121,8%. Авторами наголошується, що встановлені закупівельним законодавством процедури не дають змогу сторонам договору змінити ціну контракту в умовах зростання вартості матеріалів.

Однак редакція «Наших грошей» вказує на потенційні ризики схеми. Законопроект не містить жодної верхньої межі для підвищення ціни, хоча у пояснювальній записці йдеться лише про 22% зростання вартості будівельних матеріалів за період вторгнення. Водночас деякі замовники вже знаходять можливості зменшувати ціни на будматеріали – наприклад, за повідомленнями журналістів, доларові ціни на бетонні плити для «Укргазвидобування» стали менші, ніж до вторгнення.

Практичне застосування законопроекту могло б виглядати так: державний замовник укладає контракт з переможцем аукціону, який запропонував найнижчу ціну. Через півроку контрактор подає довідку від експертної організації про те, що ціни у контракті набагато нижчі від поточного ринку, і отримує право на необмежене підвищення вартості.

З'ясування джерел впливу

Редакція звертає увагу на зв'язок цього законопроекту з іншою законодавчою ініціативою. Тиждень до реєстрації законопроекту №8202 Верховна Рада проголосувала за законопроект Олени Шуляк щодо створення нових правил для експертних організацій. За даними журналістів, ці правила можуть призвести до встановлення контролю за будівельним ринком організаціями, керівництво яких має спільні патенти на атестацію експертів разом з нардепом Дмитром Ісаєнком.

Законопроект №8202 вдалось провести через Верховну Раду з підтримкою віце-прем'єра з відновлення України Олександра Кубракова. За інформацією журналістів, Кубраков та Шуляк до приходу на державну службу працювали у громадській організації «BRDO». Редакція повідомляла, що Кубраков використовував аргументи, розроблені в цій організації, для переконання коаліції «RISE Ukraine» та Офісу президента у відсутності корупційних загроз у законопроекті Шуляк.

Технічні недоліки

Редакція виявила низку технічних проблем у тексті законопроекту. Зокрема, у документі йдеться про необхідність внесення змін до пунктів 9 та 10 частини п'ятої статті 41 закону «Про публічні закупівлі», однак цих пунктів у законі не існує. Крім того, у формулюванні про документальне підтвердження експертною організацією відсутні розділові знаки між словами «замовник» та «експертною організацією», що створює неясність щодо того, чия саме довідка має служити підставою для підвищення ціни.

Редакція пропонує державним замовникам обмежити розмір можливого підвищення ціни – принаймні на рівні 50% від первісної вартості контракту, як це передбачено для додаткових робіт за чинним законодавством.

#публічні_закупівлі #державні_контракти #тендерна_реформа #будівельний_ринок #експертні_організації #верховна_рада #корупційні_ризики #ІванСпринський #ІванСпринськийРозслідування #ІванСпринськийЖурналіст #ІванСпринськийЖурналістськіРозслідування