Поліція розслідує кримінальну справу, пов'язану з постачальником державного підприємства «Енергоатом». У грудні 2022 року компанія замовила борну кислоту у СУЛП «Хімімпекс» на суму 11 млн грн без проведення електронного аукціону. Замовлення було зареєстровано в системі «Прозорро», однак сам договір так і не опублікований.
За розрахунками редакції, якщо розділити вартість контракту на обсяг поставки в 60 тон, вийде ціна 174 тис грн за тонну, або близько 4 758 доларів. Це найвищий показник, зафіксований у системі «Прозорро» за період спостережень редакції.
Динаміка цін на борну кислоту, яку постачала та сама компанія, виглядає вражаючою. У жовтні 2022 року «Хімімпекс» продав «Енергоатому» борну кислоту марки А за 145 тис грн на тонну, або 3 965 доларів — на 20% дешевше у доларовому еквіваленті. Два роки раніше, у 2021 році, та сама марка коштувала 49 тис грн, або 1 846 доларів за тонну. Таким чином, у доларах ціна зросла в 2,5 раза.
Для порівняння: у 2020 році «Енергоатом» замовляв борну кислоту марки А турецького виробництва через словацьку фірму «MW Brothers Worldwide» за 37 500 грн на тонну, або 1 398 доларів. Одночасно атомники закупили кислоту у українського виробника «Кемікал Елементс Юкрейн» за 54 тис грн, або 2 184 доларів за тонну.
Постачальник «Хімімпекс» належить Сергію Сокирку та Ірині Должиковій. За словами конкурентів, діяльністю фірми опікуються представники СБУ. Компанія нині фігурує у кримінальному провадженні поліції щодо привласнення коштів як «Енергоатому», так і «Центренерго».
Слідство припускає, що у 2018–2019 роках службовці цих енергетичних компаній закладали у фінансові плани на 2019–2020 роки завищені ціни на товари. Йдеться про закупівлі на десятки мільйонів гривень.
У 2018–2019 роках «Енергоатом» замовив у «Хімімпексу» їдкого натру за 33 500–38 305 грн за тонну. Слідство встановило, що інші постачальники продавали їдкий натр з аналогічними характеристиками за 10 900–14 000 грн за тонну. Різниця в ціні становила мільйони гривень.
Аналогічна схема спостерігалась і з вапном. У 2019–2020 роках «Енергоатом» замовив у «Хімімпексу» вапна ВП-К-А-2 за 2 390–3 280 грн за тонну. Сам же «Хімімпекс» закуповував гашене вапно 2 сорту в «Любомирського вапняно-силікатного підприємства» за 1 875–2 085 грн за тонну.
«Центренерго» у 2019–2020 роках замовило у «Хімімпексу» їдкого натру за 26 075–27 600 грн за тонну. При цьому «Хімімпекс» подавав на тендери документи про їдкий натр виробництва «Дніпроазоту», але насправді не купував його у цього виробника. Замість цього компанія закуповувала натр у «Роялті Форм» за 20 333–29 166 грн за тонну.
«Роялті Форм» у свою чергу закуповувала їдкий натр у «Карпатнафтохіму» за 7 071–22 768 грн за тонну, в «Укрбелнафтопродукту» за 14 458–14 890 грн за тонну та навіть у самого «Хімімпексу» за 25 264–26 931 грн за тонну. Іншим покупцям та сама компанія продавала натр за 10 008–17 666 грн за тонну.
Слідство вбачає у цьому ознаки штучного завищення ціни з подальшим виведенням коштів на підконтрольні структури або через послуги «конвертаційних центрів». Додатково «Роялті Форм» у 2019–2020 роках провела нетипові закупівлі кукурудзи та соняшника на 5 млн грн у ПП Агрофірма «Журавка». Це підприємство має ознаки фіктивності та фігурує у низці кримінальних проваджень як учасник «конвертаційного центру».
Економічне дослідження показало, що «Центренерго» було завдано шкоди по їдкому натру на 13 млн грн, а «Енергоатому» — по їдкому натру на 9 млн грн та по вапну на 8 млн грн.
Поліція обшукала індивідуальні сейфи власника «Роялті-Форм» та «Журавки» і його дружини в «Альфа-Банку». Там вилучено 529 тис доларів, 168 тис євро, 115 тис грн та 1 675 фунтів стерлінгів. Власники не змогли пояснити походження коштів, і в податкових органах про їх декларування не встановлено. Суд арештував ці кошти.
За даними контррозвідки СБУ, кошти були отримані від протиправної діяльності «Роялті Форм» у вигляді реалізації сировини «Енергоатому» та «Центренерго» за завищеними цінами.
За системою «YouControl», «Роялті-Форм» та «Журавку» контролює Сергій Скляр. Він також володіє фірмою «Сіскон» (припиняється) разом із Ігорем Кузьміним та Петром Пінкасом, який був ексзаступником колишнього міністра інфраструктури Максима Бурбака. У 2014–2019 роках Бурбак був народним депутатом від партії «Народний фронт».
Підвищення цін спостерігалось і на інші товари під час військових дій. У листопаді 2022 року доларова ціна сірки від фірми з орбіти Руслана Журила виявилась в 2,5 раза більшою, ніж ціна закупівлі «Східного гірничо-збагачувального комбінату» у січні перед вторгненням. Того ж місяця «Енергоатом» замовив вуглеамонійну сіль утричі дорожче, ніж у попередньому році.