Закупівлі електротехнічних матеріалів цієї зими виявили значні розбіжності в цінах між українськими енергетичними компаніями. Дослідження даних портала «Прозорро» показало, що деякі державні оператори отримали знижки до 36%, тоді як приватна компанія переплатила мільйони гривень.
Для порівняння редакція обрала січневий прайс-лист «Укрпроводу» — одного з найбільших постачальників на ринку. За поясненням джерела, ця компанія встановлює одні з найвищих цін через репутацію надійності, на відміну від деяких інтернет-магазинів. Коливання світових котирувань алюмінію та сталі з листопада становили близько 10%, що не мало б суттєво вплинути на вартість готової продукції.
Найвигідніші контракти укладали державні структури. «Укренерго» 26 січня напряму з ПрАТ «Запорізький кабельний завод» придбало проводи на суму 8,72 млн грн, отримавши знижку 25–33% від прайсу. «Центр забезпечення виробництва» «Укрзалізниці» купив три види проводів наприкінці грудня у ТОВ «Торговий Дім «Укркабель-Київ». По двом позиціям залізничники отримали 36% знижку. Однак вісім тон проводу А-185 коштували 229 тис грн/т — на 5 тисяч гривень за тону дорожче за прайс, що означало переплату близько 40 тисяч гривень по цій позиції.
Кілька обленерго також домовилися про знижки. «Миколаївобленерго» в листопаді укладла контракт з Торговим домом «Одесакабелю» з 5–15% знижкою. «Прикарпаттяобленерго» в грудні придбала проводи у ТОВ «МПКА-Україна» на аналогічних умовах. «Рівнеобленерго» в грудні замовила матеріали у Торговому домі «Одесакабелю» також з 5–15% знижкою.
На цьому фоні закупівля «Чернігівобленерго» 7 грудня 2022 року виглядає аномальною. Всі куплені проводи коштували на 5–8% дорожче за прайс. При загальній вартості контракту 3,66 млн грн переплата могла скласти близько 250 тисяч гривень. Порівняно з іншими обленерго це означає додаткові видатки понад 700 тисяч гривень. А якщо зіставити з цінами «Укрзалізниці» та «Укренерго», де закупівельні ставки були на 25–36% нижчими за прайс, потенційна переплата може досягти 1,5 млн грн.
Постачальником без конкурсу обрано ТОВ «Ком-консультант» з Києва. Станом на 2016 рік засновниками цієї компанії були кіпрська «Енерджі Стандард Реал Естейт Лімітед» і ТОВ «КУА «Глобус Ессет Менеджмент» з групи Костянтина Григоришина, основного власника «Чернігівобленерго». Нині засновниками «Ком-консультанту» є Ірина Харченко з Гостомеля та КУА «ГІЗ капітал», яка діє в інтересах пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду «ГІЗ Перший». З 2017 по 2019 роки бенефіціаром «ГІЗ капіталу» був Андрій Чернухін, який одночасно працював заступником директора ТОВ «Глобал Енерджі» з групи Григоришина.
Закупівлю проводив директор Михайло Ільницький на початку грудня. З 1 лютого 2023 року його місце займає тимчасовий виконуючий обов'язки керівника Сергій Фелик. Після цієї закупівлі уряд наприкінці грудня призначив Ільницького керівником державної компанії «Українські розподільні мережі».
Кабінет Міністрів наприкінці 2022 року створив АТ «Українські розподільні мережі» зі статутним капіталом 1,51 млрд грн, сформованим внесенням державних пакетів акцій «Хмельницькобленерго» та «Миколаївобленерго». Замголови Офісу президента Ростислав Шурма в інтервʼю «РБК-Україна» повідомляв, що до цієї компанії будуть передані пакети шести державних обленерго та конфісковані пакети, які належали підсанкційним особам — росіянам, що контролюють групу «VS Energy».
Держава нині володіє шістьма операторами систем розподілу: «Тернопільобленерго», «Черкасиобленерго», «Запоріжжяобленерго», «Миколаївобленерго», «Хмельницькобленерго» та «Харківобленерго». Група VS Energy контролює «Рівнеобленерго», «Херсонобленерго», «Житомиробленерго», «Чернівціобленерго» та «Кіровоградобленерго».