Коли 24 лютого 2022 року почалося російське вторгнення, український ринок нафтопродуктів втратив понад 90% постачання дизельного пального та половину бензину. Морський імпорт, поставки з Білорусі та Росії були заблоковані миттєво. До травня країна опинилася в глибокій кризі з кілометровими чергами на заправних станціях і цінами до 100 гривень за літр.
Держава дозволила своїм компаніям проводити великі закупівлі стратегічних товарів без конкурсних торгів у системі Prozorro. Замість Миколи Гавриленка директором державної «Укртранснафти» став Володимир Цепенда, близький до прем'єр-міністра. Компанія почала налагоджувати реверс дизельного пального з Угорщини через трубопровід, який два роки раніше арештували в справі про зрадника Віктора Медведчука і передали державній компанії в управління.
До кінця 2022 року кризу подолали. Ціни в гурті почали падати, а паливо дешевшати й на автозаправних станціях. Саме в цей період журналісти отримали доступ до контрактів «Укртранснафти» на поставку угорського дизелю в грудні та січні. Документи розкривали формули ціноутворення, яких не було в офіційних звітах компанії в Prozorro.
У звітах були вказані лише рамкові параметри: поставка по 25 тисяч тонн дизельного пального вартістю 31,52 мільйона євро та 26,59 мільйона євро. Однак ці цифри не дозволяли зрозуміти фактичну ціну на паливо. У таких контрактах мають бути формульне ціноутворення з прив'язкою до ринкових котирувань та інших змінних параметрів.
Перший контракт передбачав премію для постачальника в розмірі 225 доларів за тонну дизельного пального. Для порівняння: «Укрзалізниця» платить контрагентам 99 доларів за тонну. Крім того, «Укртранснафта» обрала котирування за середземноморським регіоном від агентства PLATTS, яке на 20–30 доларів за тонну вигідніше для постачальника, ніж північноєвропейські котирування.
23 грудня державна компанія через трубопровід поставила в Україну 3 тисячі тонн дизелю від угорської компанії MOL по 1512 доларів за тонну на загальну суму 4,33 мільйона доларів. У той же день приватний імпортер «Альянс енерго трейд» по тому ж трубопроводу поставив 4 тисячи тонн дизельного пального від того ж виробника по 1276–1390 доларів за тонну. Десятки інших учасників ринку, включаючи державні компанії «Нафтогаз» та «Укрзалізниця», завозили паливо дешевше.
На початку січня ситуація виправилася й «Укртранснафта» опустила ціну до ринкового рівня. Утім, наприкінці січня розрив знову почав зростати. 24 січня компанія задекларувала імпорт 4,6 тисячи тонн угорського дизельного пального по 1273 доларів за тонну на 5,84 мільйона доларів на умовах DAP. У той же день «Укрзалізниця» імпортувала литовське паливо по 1016 доларів за тонну на умовах FCA. 29 січня «Нафтогаз ойл трейдинг» ввіз литовське паливо по 1037 доларів за тонну.
Відомо, що взимку «Укртранснафта» імпортувала мінімум дві партії товару на 10,15 мільйона доларів за цінами до 15 відсотків вищими, ніж у інших імпортерів. На запит журналістів компанія не відповіла.
Профільні експерти та учасники ринку висловили низку запитань. Геннадій Рябцев, директор спеціальних проєктів центру «Психея», поставив під сумнів доцільність існування швейцарської Naftogaz Trading Europe AG, яка є дочкою НАК «Нафтогаз». Крім того, ця компанія має власний контракт на закупівлю угорського дизельного пального, але невідомо, укладений він з угорським заводом напряму чи між ними є ще якийсь посередник.
Сергій Куюн, директор консалтингової групи «А-95», назвав премію в 225 доларів «фантастичною» — вона в понад два рази більша, ніж у «Укрзалізниці». Він зазначив, що дизель виробляється з російської нафти, яку Україна качає до заводів MOL по трубопроводу «Дружба». «Ми платимо ці дурні гроші Орбану», — сказав він, маючи на увазі угорського прем'єра Віктора Орбана.
Урядовець припустив, що високі премії можуть свідчити про спробу перенести центр прибутку в швейцарську «дочку» «Нафтогазу». «Там акумулюються кошти для чогось. Для чого — питання не до мене», — додав він.
Представник Кабінету міністрів констатував, що мінімум двічі, у січні та лютому, «Укртранснафта» переплатила за паливо порівняно з іншими імпортерами. «Я не можу стверджувати, що мова йде про корупцію, оскільки ми не знаємо точно, куди пішли ці гроші, але факт залишається фактом: одна компанія змогла вибити для себе вигідніші умови, а інша — ні», — сказав він.
Куюн наголосив, що для підписання таких контрактів не потрібно багато розуму. «Дав купу грошей — і забрав ресурс. Це стосується угорців, на яких ми маємо чимало важелів впливу, щоб виторгувати собі кращі умови», — зазначив він.
После публікації матеріалу «Укртранснафта» надала розлогий коментар. Компанія стверджує, що остаточна ціна дизельного пального, поставленого згідно з контрактом з Naftogaz Trading Europe AG, була нижчою від інших імпортерів на західному кордоні України. За даними компанії, станом на 6 січня 2023 року остаточна ціна товару для «Укртранснафти» була дешевшою, ніж у інших учасників ринку на 10 відсотків, а станом на 9 січня — на 8,1 відсотка.
«Укртранснафта» пояснює, що зафіксовані журналістами пікові ціни — це попередні ціни, які спочатку завантажуються в митну базу, а наступного місяця формується остаточна ціна на основі котирувань. Попередня декларація на дизель по ціні 1512 доларів за тонну подавалася у грудні, остаточна з ціною 1144 долара за тонну — у січні.
Компанія також стверджує, що порівнювати премії «Укртранснафти» та інших підприємств помилково, оскільки вони здійснюють транспортування палива різними способами. За даними компанії, фактурна ціна «Укрзалізниці» становила 1167 доларів за тонну, а логістика додавала залізничникам 154 долара. Разом з премією УЗ у 99 доларів це могло б становити 253 долари, що вище від премії «Укртранснафти» у 225 доларів.
Однак за даними джерел на ринку, насправді сума премії і логістики по кожному з контрактів «Укрзалізниці» менше від 200 доларів на тонні. У контракті з «Orlen» премія становить 99 доларів, а логістика коштує до 100 доларів. По контракту з «Exxonmobil Asia Pacific» логістика коштує 154 долара, але там розмір премії суттєво менший.
Виявилось, що фактурна ціна самої «Укртранснафти» до копійки дорівнює митній ціні. На відміну від «Укрзалізниці», яка показує митниці інвойс з ціною купівлі дизелю як товару, а потім декларує видатки на логістику, «Укртранснафта» зберігає в таємниці структуру своєї закупівельної ціни.
Експерти вказують на кілька факторів, які мають пояснити різницю в цінах. По-перше, «Укртранснафта» купує дуже дешевий угорський дизель. Угорський прем'єр Віктор Орбан вибив з Євросоюзу пільгу на продовження отримання дешевої російської нафти по трубопроводу. Цей трубопровід проходить по території України, і держава фактично забезпечує Орбану можливість отримання наддешевої сировини для виробництва дизелю.
По-друге, «Укртранснафта» імпортує дизель по трубопроводу. Це дуже дешевий спосіб транспортування — у рази дешевше від логістики «Укрзалізниці» з перевалкою по портам і коліям. Тому дизель «Укртранснафти» має апріорі бути дешевшим від залізничного. Разом з «орбанівськими знижками» різниця мала б бути набагато більшою від 187 доларів з ціною УЗ.
По-третє, «Укртранснафта» заводить паливо через швейцарську Naftogaz Trading Europe AG. Однак комерційна таємниця приховує, хто далі у ланцюжку до угорського виробника MOL.
Питання щодо прозорості закупівель має бути адресоване представникам влади. Держава дозволила законно ховати деталі угод, але приховування цін не завжди впливає позитивно. Було б правильно, якби державні замовники у звітах про закупівлі, проведені без електронної системи, публікували ціну за одиницю товару. Ніякої військової таємниці у вартості літра дизельного пального немає.