Антимонопольний комітет України 14 січня 2026 року повернув заяву арабського оборонного холдингу «EDGE Group» про придбання частки в українського виробника дронів і ракет «Fire Point». Причини повернення документів комітет не розкрив, залишивши відкритим питання про те, чи це було рішенням військово-політичного керівництва України, чи саме арабські інвестори відмовилися від угоди.
За повідомленнями BBC Україна від 6 січня 2026 року, компанія Fire Point розглядала можливість продажу 30% акцій. За оцінками джерел телеканалу, цей пакет коштував приблизно $760 млн при загальній вартості компанії близько $2,5 млрд. АМКУ підтвердив отримання документів від представників ТОВ «Файєр Поінт» і компанії «EDGE Group PJSC» щодо дозволу на концентрацію цих підприємств.
Потенційна привабливість угоди для арабського консорціуму пояснювалася масштабом державних контрактів. За даними «Наших грошей», обсяг контрактів Fire Point на поставку дальнобійних дронів для ЗСУ у 2025 році міг становити понад 30 млрд грн. Ця сума могла зрости через розширення виробництва ракет «Фламінго» та анонс балістичних ракет.
Українське законодавство офіційно дозволяє виробникам зброї закладати 25% прибутку у державних контрактах. При річному доході на рівні 1 мільярда доларів компанія могла б генерувати близько $300 млн офіційного прибутку щорічно. Це означало б, що арабські інвестори змогли б повернути свої вкладення за три роки виключно з офіційних виплат за дрони.
Однак механізм ціноутворення, дозволений державою, створював можливості для отримання додаткових доходів поза офіційним прибутком. Виробник затверджує в експертній установі (наприклад, КНДІСЕ) вартість складових дрона, витрати на виробництво та операційні видатки. Лише потім додається 25% прибутку. Якщо компанія затверджує завищену ціну запчастин, це завищення стає надприбутком, який не оподатковується і не ділиться з інвесторами без окремої домовленості.
Попередні власники могли зберегти від поділу з арабськими партнерами доходи від поставки запчастин через власні компанії. Таким чином, навіть при входженні нових інвесторів, частина прибутків залишалася в руках засновників.
За даними джерела «Наших грошей», у 2023 році, коли Fire Point отримав перші державні контракти на поставку діп-страйків FP-1, розрахунок ціни безпілотників містив завищені ціни деяких компонентів. Компанія купувала їх інколи вдвічі дешевше від ціни, яку потім затверджували в експертизі. З міркувань безпеки джерело не розкрило конкретні назви запчастин. Маржа, закладена в ціну компонентів, виводилась через постачальників запчастин, а не фіксувалась як офіційний прибуток Fire Point.
У 2023-2024 роках експертиза затверджувала розрахунки ціни дронів FP-1 у різних комплектаціях від 2,3 до 2,9 млн грн, що за тодішнім курсом відповідало $60-75 тис за дрон.
Національне антикорупційне бюро України розслідує діяльність Fire Point. За повідомленнями «Kyiv Independent», детективи НАБУ перевіряють компанію через побоювання, що вона ввела уряд в оман щодо ціноутворення та поставок. НАБУ уточнив, що розслідування не стосується ракет «Фламінго».
Формально засновником ТОВ «Файєр поінт» у 2023 році був Єгор Скалига, відомий у кіноіндустрії як власник компанії «At Point», яка займалася підбором локацій для фільмів. За інформацією The New York Times, ця компанія була зазначена в титрах романтичної комедії 2016 року «Вісім найкращих побачень» за участю Володимира Зеленського.
У листопаді 2025 року основним власником Fire Point у реєстрах був зафіксований Денис Штілєрман. Він раніше жив і працював у Росії, а нині є публічним представником компанії. Штілєрман заявляє, що є справжнім власником фірми і що колишній бізнес-партнер Зеленського Тімур Міндіч пропонував йому викупити 50% компанії, однак він відмовив.
Тімура Міндіча пов'язують з Fire Point через Ігоря Хмельова, який фігурує як «Шмель» на плівках НАБУ з операції «Мідас». Бізнес дружини Міндіча був оформлений на Хмельова. Денис Штілєрман також з'являється на цих плівках під прізвиськом «Електроник». У інтерв'ю Forbes він підтвердив, що Хмельов раніше зберігав його $20 млн.
Міндіч і Штілєрман користувались фінансовими послугами Олександра Цукермана, який на плівках НАБУ фігурує як «Шугармен».