Державне підприємство «Оператор газотранспортної системи України» 1 березня замовило у ТОВ «Хімлаборреактив» хроматографічне обладнання вартістю 128 млн грн за результатами тендерних торгів, розміщених у системі «Прозорро».
Обладнання південнокорейського виробництва Young In Chromass включало 10 комплексів із детектором сірки ChroZen GC (по 4,60 млн грн, або $126 тис за штуку) та 30 комплексів базового газового хроматографа ChroZen GC (по 2,73 млн грн, або $75 тис за штуку). Кожен комплекс складався з газового хроматографа, програмного забезпечення для управління та обробки даних, додаткового обладнання для інсталяції, калібрувальних сумішей, газу-носія, робочої станції та пристрою безперебійного живлення. Комплекси із детектором сірки додатково включали контейнери для відбирання проб природного газу.
Переможець тендеру запропонував ціну лише на 0,05% нижче від очікуваної вартості замовника. Водночас конкурент ТОВ «Алсі-хром» подав пропозицію на чверть дешевше, але її відхилили через недостатність документів.
Зміни у вимогах до документів
Початково замовник не вимагав спеціальних сертифікатів на програмне забезпечення для цих комплексів. Згодом у тендерну документацію були внесені додаткові вимоги щодо сертифікатів, які виникли внаслідок пропозицій, поданих анонімною фірмою. Спочатку ОГТС відмовлявся від цих змін, але згодом погодилася.
Для дорожчих сіркових хроматографів замовник став вимагати сертифікат на програмне забезпечення за ДСТУ ISO 19739:2015 «Природний газ. Визначення сполук сірки методом газової хроматографії». Один із учасників ринку припустив, що це лобіювання інтересів компанії, яка ймовірно отримала такий сертифікат і намагається не допустити конкурентів до участі в тендері.
Для дешевших газових хроматографів замовник почав вимагати сертифікат на програмне забезпечення за ДСТУ EN ISO 6974:2021, ДСТУ EN ISO 6976:2020 та/або МВХ 04-021:2021. Перші два стандарти набрали чинності 1 січня, а старі версії вже не приймалися. Щодо МВХ 04-021:2021 замовник пояснив, що це «Методика вимірювань компонентного складу природного газу методом газової хроматографії та обчислення густини, відносної густини, теплоти згоряння та числа Воббе», але детальну інформацію можна було отримати лише у правовласника.
Порівняння пропозицій
«Алсі-хром» виграла цінові аукціони американськими комплексами Agilent з пропозиціями на 28% дешевше від очікуваної суми. Однак її відхилили, оскільки вона не подала вимагані сертифікати та не надала сертифікат відповідності Технічному регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, який вимагався від початку.
«Алсі-хром» оскаржила відхилення, зазначивши, що замовник спочатку сам відмовлявся додавати вимогу щодо ДСТУ ISO 19739:2015, а потім додав її під тиском потенційного учасника, зацікавленого у зменшенні кількості конкурентів. Щодо ДСТУ EN ISO 6974:2021 фірма заявила, що в Україні атестовано програмне забезпечення лише одного виробника, що фактично створює ситуацію, коли лише один учасник може відповідати вимогам. За короткий час подання пропозицій неможливо створити та атестувати таке програмне забезпечення. Фірма пропонувала підтвердити відповідність Технічному регламенту під час поставки, але замовник не погодився.
В результаті ОГТС обрала переможцем «Хімлаборреактив», чиї пропозиції були на 33 млн грн дорожчими від відхиленого «Алсі-хрому».
Корпоративні структури
Київська «Алсі-хром» належить Ігорю Танасову, Тетяні Панкратьєвій та Наталії Миколайчук. Найбільше державних підрядів вона отримала від ДП «Укрметртестстандарт».
Київський «Хімлаборреактив» на чолі з Володимиром Жолобіцьким нині належить британській «Кемлаб Інвест Лтд» британця Рональда Райнера. За даними системи «YouControl», Райнер із родичами має британську компанію «International Development Resources Ltd», яка пропонує комплексні цифрові рішення для бізнесу та послуги аутсорсингу в Україні. Переможець отримує багато державних підрядів в Україні.
Раніше «Хімлаборреактив» належав Борису Храновському та Василю Соколинському. Ці двоє нині володіють фірмою «Макрохім». Крім того, Соколинський є засновником «Алт Україна Лтд», великого постачальника лабораторного обладнання державним замовникам. На обидві фірми записана Київська міська галузева організація роботодавців «Асоціація виробників і постачальників науково-технічної та інноваційної продукції».
За даними джерел «Наших грошей», Храновський є другом бізнесмена Миколи Кузьми. Колись як співзасновник цієї «Асоціації» був киянин Федір Кірпенко. Зараз він через швейцарську «Протек Солюшнз Швейцарія» володіє київською «Протек Солюшнз Україна», великим постачальником медичного обладнання. Колись засновниками останньої були Роман Кубко і Наталя Тугай, яку джерела відносять до оточення Кузьми.
Обґрунтування замовника
Після публікації матеріалу ОГТС надіслала лист із поясненнями. Очікувана вартість була сформована на основі маркетингового дослідження чотирьох компаній, у якому брала участь і «Алсі-хром». Комерційні пропозиції «Алсі-хром» перевищували оприлюднену очікувану вартість на 13% і на 1% відповідно.
Доповнення щодо стандартів дозволили учасникам надавати всі можливі чинні нормативні документи. Використання МВХ 04-021:2021 є опціональним — це лише один із можливих документів. У тендерній документації використано сполучник «та/або», тобто учасники мали право як використовувати, так і не використовувати цей документ.
Зазначені стандарти набрали чинності півтора року тому і вже використовувались у попередніх закупівлях ОГТСУ у 2021 році. ОГТС підкреслила, що не може прийняти ризики отримати обладнання, яке не відповідає вимогам чинного законодавства та неможливо застосовувати у сфері законодавчо регульованої метрології. Відсутність сертифікованого обладнання не дасть можливості його використання для визначення фізико-хімічних показників природного газу, які характеризують якість газу та впливають на коректність його обліку.
У будь-якого учасника була можливість звернутись про продовження терміну подання пропозицій або оскаржити вимоги до закупівлі в Антимонопольному комітеті України. «Алсі-хром» не скористалась жодною з них.
Заявку «Алсі-хром» відхилили за підсумками торгів, оскільки фірма не надала жодного сертифікату, що підтвердив би відповідність продукції та програмного забезпечення вимогам чинних стандартів, включаючи сертифікати, які були згадані до доповнення вимог.