Під час опалювального сезону 2022–2023 років державні теплоелектростанції опинилися в критичній ситуації. Замість отримувати вугілля з державних шахт, вони змушені були купувати паливо у приватних постачальників за цінами, які були вдвічі вищими за ринкові. Тим часом приватні компанії отримували вугілля з державних підприємств зі знижками до 50 відсотків від ринкової вартості.За даними джерела у фіскальній службі, державні підприємства «Укрвугілля» та «Добропіллявугілля-видобуток» у період з серпня по жовтень 2022 року спрямували значні обсяги вугілля приватним покупцям за низькими цінами. Спочатку вугілля відпускалося за ціною від 1900 гривень за тонну. Керівник «Укрвугілля» Віталій Зюзько наприкінці серпня підняв ціну до 4330 гривень за тонну, однак це не зменшило прибутки посередників.У той же період ринкова вартість вугілля в Україні була значно вищою. Європа переживала панічний попит на паливо, і Україна навіть відправила у Польщу 100 тисяч тонн вугілля для підтримки союзників. Цементні заводи купували вугілля у приватних постачальників по 6000–9000 гривень за тонну, а на дрібнооптовому ринку ціни сягали 11 500–14 000 гривень за тонну.Схема розподілу вугілля працювала через посередників. Компанія «Івано-Франківськцемент» придбавала вугілля у дилера за середньозваженою ціною 7500–9000 гривень за тонну. Цей дилер скуповував паливо у різних постачальників: у «Євро-реконструкції» Анатолія Шкрібляка по 10 660 гривень, у «ДТЕК Павлоградвугілля» Ріната Ахметова по 4500–12 500 гривень, у «Укрдонінвест-трейдінгу» Віталія Кропачова по 7500 гривень. Але у державного «Добропіллявугілля-видобуток» — лише по 1900 гривень за тонну.Уточнимо, що закупівлі у цих трьох приватних компаній жодним чином не означають їхню причетність до цієї схеми. Вони наведені лише як приклад різниці у цінах. Компанія «Євро-реконструкція» пояснила, що вугілля походило зі складських залишків антрацитової групи від попереднього опалювального сезону. За рішенням уряду від 24 травня 2022 року українська генерація мала переходити з антрациту на газове вугілля. ТОВ «Євро-Реконструкція» є енергетичним підприємством, яке виробляє теплову та електричну енергію і є основним джерелом електроенергії столичного регіону та єдиним джерелом опалення для близько 300 тисяч споживачів Дніпровського та Дарницького районів Києва. У травні 2022 року компанія розпочала реконструкцію теплоелектроцентралі для переведення котлоагрегатів на спалювання газового вугілля. Вартість проекту складала майже 274 мільйони гривень без ПДВ, у 2022 році виконано робіт на 113 мільйонів гривень. Проект реалізовано без фінансової підтримки держави. На 10 травня 2022 року залишок вугілля на складі ТЕЦ складав 76 833,24 тони. За проектними розрахунками кількість залишків антрацитового вугілля перевищувала потребу на 2022–2023 роки, тому було прийнято рішення про продаж зайвих залишків як джерела коштів для реконструкції. ТОВ «Євро-Реконструкція» підтверджує продаж 2 тисяч тон антрацитового вугілля по ціні 10 666 гривень без ПДВ. Компанія звертає увагу, що у період з 24 лютого 2022 по 1 березня 2023 року закупівля антрацитового вугілля не проводилась.Ще більш очевидний прибуток отримала ПрАТ «Дікергофф цемент Україна». У період з кінця серпня по кінець жовтня компанія придбала газового вугілля марки «Г» на 90 мільйонів гривень. З них 48 мільйонів припало на поставки по 3700–4800 гривень за тонну від посередників, через яких проходило вугілля з державних шахт по 1800–4500 гривень за тонну. Одним з основних посередників був «Коал імпекс», власник якого — Григорій Котляренко, батько відомого на вугільному ринку Вадима Котляренка. Решта поставок йшли від інших компаній по 5800–7100 гривень, у тому числі від «Д.Трейдінгу» Ахметова по 5900–6200 гривень за тонну. Кінцевим власником українського заводу є італійська компанія Buzzi Unicem, яку у березні НАЗК внесло до переліку міжнародних спонсорів війни за продовження роботи в Росії. Орієнтовна «економія» на тонні вугілля завдяки частці дешевшого державного коливалася від 800 до 1100 гривень.Після завершення періоду розпродажів вугілля директор ДП «Укрвугілля» Віталій Зюзько звільнився із займаної посади. У січні його місце зайняв Олександр Хейло. З посади керівника «Добропіллявугілля-видобутку» пішов Олег Водоп'янов, його посаду у лютому зайняв Віталій Сидорченко.За даними ZN.UA, СБУ відкрила кримінальне провадження. На початку березня пройшли обшуки за адресами, пов'язаними з Максимом Немчиновим. До 2021 року він був заступником міністра енергетики, але був звільнений через занадто тісні зв'язки з вугільним крилом Ахметова. Однак він став радником міністра Германа Галущенка і продовжив займатися вуглепромом. Після обшуків правоохоронці не пішли далі — ні підозр, ні арештів.За даними редакції, гробова мовчанка Банкової та контрольованих нею правоохоронців пов'язана з тим, що це не історія боротьби з корупцією, а боротьба різних груп впливу в оточенні міністра енергетики. Бенефіціаром обшуків став радник міністра Ігор Миронюк, який хотів вибити точку опори з-під ніг конкурента Немчинова. У Миронюка з міністром не лише кабінети на одному поверсі, вони мають спільний знаменник в обличчі державного зрадника Андрія Деркача. Галущенко працював директором із правового забезпечення «Енергоатому» за часів Януковича, коли в.о. керівника держкомпанії був Микита Константінов. Константінов був віцепрезидентом НАЕК у 2005–2006 роках, коли держкомпанію очолював Андрій Деркач, який закінчив школу КДБ—ФСБ у 90-х і працював на російську розвідку. Після Революції Гідності 2014 року Константінов утік з України та пішов працювати у «Росенергоатом». Ігор Миронюк був помічником депутата Андрія Деркача з 2002 по 2012 рік і при Януковичі став заступником голови Фонду держмайна. Син Миронюка Артур останніми роками працював у відділі координування проєктів технічної допомоги «Енергоатому». Брат Миронюка Дмитро очолював апарат Окружного адмінсуду Києва, ліквідованого за рішенням команди Володимира Зеленського.
