Розслідування корупційних схем у харчових закупівлях Міноборони розгорнулося протягом двох місяців, змінивши ставлення до прозорості оборонних видатків. Початком стала публікація журналіста Юрія Ніколова в «Дзеркалі тижня» 21 січня, де він розкрив контракт на 13 млрд грн на закупівлю продуктів для ЗСУ з цінами у два-три рази вищими за ринкові. Найбільш вражаючим було те, що стрибок цін відбувся саме з 1 січня.
Особливо гострою була ситуація з яйцями, які в контракті коштували 17 грн за штуку. Міністр оборони Олексій Резніков спочатку назвав це «технічною помилкою», стверджуючи, що в контракті вказали ціну за вагу, а не за одиницю. Згодом він називав цю цифру міфом. Водночас дані про втричі завищену ціну картоплі Резніков не коментував. Міноборони 22 січня повідомило про підготовку матеріалів в СБУ для розслідування «завідомо неправдивих відомостей, які наносять шкоду інтересам оборони в особливий період».
Реакція на вищому рівні була швидкою. Президент Володимир Зеленський 22 січня пообіцяв розібратись з військовими закупівлями та подякував «журналістам, які розбираються з усіма фактами і встановлюють повну картину». Уряд 24 січня прийняв кадрові рішення, звільнивши 6 заступників міністрів, у тому числі замміністра оборони Шаповалова, і погодивши звільнення 5 голів обласних військових адміністрацій.
НАБУ 23 січня заявило, що ще до розголосу в ЗМІ почало розслідувати ймовірні зловживання Міноборони при закупівлі продуктів для військових. Того ж дня у Верховній Раді зареєстровано законопроєкт про прозорі закупівлі Міноборони, який готували голова антикорупційного комітету Верховної Ради Анастасія Радіна, «Центр протидії корупції» та інші.
Міжнародна спільнота звернула увагу на ситуацію. 25 січня речник Державного департаменту США Нед Прайс на брифінгу у Вашингтоні заявив: «Український народ дуже чітко висловив своє прагнення до належного врядування та прозорості. І в цьому випадку ми вітаємо швидкі та рішучі дії президента Зеленського, а також пильність українського громадянського суспільства та ЗМІ щодо протидії корупції, забезпечення ефективного моніторингу та підзвітності державних закупівель, а також притягнення до відповідальності осіб, наділених суспільною довірою, коли вони не виконують покладені на них зобов'язання та обов'язки».
Паралельно з розслідуванням корупції західні партнери посилювали військову допомогу. 25 січня президент США Джо Байден оголосив про надання Україні танків Abrams, а уряд Німеччини ухвалив рішення про надання танків «Леопард-2».
Міноборони 16 лютого показало ціни, за якими 2022 року закуповували харчі для військових. Аналіз засвідчив, що ціни на базові продукти різко зросли восени. 24 лютого Верховна Рада ухвалила законопроєкт №8381 про запровадження прозорості в оборонних закупівлях. До розробки законопроєкту безпосередньо долучився «Центр протидії корупції».
Після публічного тиску Міноборони 28 лютого оприлюднило зменшені ціни у контрактах. Яйця подешевшали з 17 до 9 гривень за штуку, картопля впала до 14 гривень. Хоча це все ще було дорожче від магазинів, економія становила до 6 мільярдів гривень у річному вимірі.
Однак розслідування показало, що проблема була ширшою. 13 березня Bihus.Info отримали видаткові накладні і копію контракту Міноборони зі ще одним постачальником, де ціни на деякі овочі були ще вищі, ніж в опублікованому в січні контракті. 17 березня накладна засвідчила поставку харчів «Гарної страви» з однією з військових частин у січні 2023 року.
17 березня «Схеми» отримали всі вісім контрактів з підрядниками Міноборони на суму 42 млрд грн. Висновок розслідування був тривожним: «по дорозі» у військові частини вартість продуктів для ЗСУ часто зростає у 2-3 рази порівняно із закупівельними та ринковими цінами.
Завершенням цієї історії стало підписання президентом Володимиром Зеленським 21 березня закону №8381 про прозорі закупівлі, який зобов'язує Міноборони оприлюднювати ціни за одиницю товару у ProZorro. Закон мав запобігти подальшим зловживанням у військових закупівлях.