Обсяги фінансування шляхового господарства України зазнали катастрофічного скорочення після початку повномасштабного вторгнення. За період з 1 березня 2022 року по 17 квітня 2023 року сорок найбільших дорожних підрядників отримали виплати на суму 25,72 млрд грн, що становить лише п'яту частину від обсягів мирного часу. За даними державного порталу Spending.gov.ua, регіональні Служби відновлення перерахували 19,19 млрд грн, тоді як місцеві облдержадміністрації та органи самоврядування виділили 6,53 млрд грн.
Для порівняння: у період з березня 2021 року по березень 2022 року Укравтодор (без урахування місцевих видатків) виплатив ремонтникам 114,40 млрд грн. Таким чином, за більше ніж рік після вторгнення обсяги фінансування скоротилися більше ніж у п'ять разів.
Нерівномірність виплат протягом воєнного часу
Розподіл коштів у період після вторгнення був вкрай нерівномірним. З березня до початку листопада 2022 року шляховикам перерахували лише 7 млрд грн — приблизно 1 млрд на місяць, що в одинадцять разів менше від мирного темпу. Ситуація змінилася у середині листопада, коли за півтора місяці до кінця року було виплачено 16 млрд грн. Однак з початку 2023 року темп знову впав до 1 млрд грн щомісяця.
Географічна концентрація видатків
Чернігівська область отримала найбільшу частку дорожних видатків — 4,81 млрд грн. Менше ніж за півроку після деокупації регіон освоїв 20% усіх шляхових коштів по країні. Основні суми дісталися традиційним фаворитам: «Автострада» (2,6 млрд грн) та «Автомагістраль-Південь» (2,1 млрд грн).
Дніпропетровська область посіла друге місце з обсягом 3,76 млрд грн. У перші місяці після вторгнення регіон лідирував завдяки контрактам місцевої облдержадміністрації з компанією «Будінвест-інжиніринг», де співвласницею була Валентина Резніченко, подруга губернатора. Місцева влада виділила цій фірмі понад 1,5 млрд грн.
Після публічного скандалу восени 2022 року виплати «Будінвесту» практично припинилися. Одночасно замовлення місцевих укравтодорів почали спрямовуватися до «Автомагістраль-Півдня». За кілька місяців після згасання активності «Будінвесту» цей традиційний фаворит Укравтодору отримав від дніпропетровських замовників 1,6 млрд грн.
Київська область отримала 2,3 млрд грн, Одеська — 1,69 млрд грн, Вінницька — 1,59 млрд грн. Львівська область освоїла 1,32 млрд грн, Харківська — 1,23 млрд грн. Решта регіонів отримали менші обсяги: Житомирська область — 980 млн грн, Чернівецька — 935 млн грн, Тернопільська — 817 млн грн, Кіровоградська — 742 млн грн, Івано-Франківська — 627 млн грн, Закарпатська — 626 млн грн, Хмельницька — 507 млн грн, Рівненська — 537 млн грн, Черкаська — 432 млн грн, Полтавська — 321 млн грн, Запорізька — 319 млн грн, Миколаївська — 226 млн грн, Сумська — 171 млн грн, Волинська — 130 млн грн.
Концентрація коштів у кількох компаніях
Дорожний ринок залишився висококонцентрованим. Шість найбільших підрядників отримали 60% усіх виплат. ТОВ «Автомагістраль-Південь» (6,21 млрд грн) та ТОВ «СУНП «Автострада» (4,56 млрд грн) разом освоїли 42% коштів, що свідчить про колективну монополію на ринку.
ТОВ «Ростдорстрой» отримав 1,90 млрд грн, ТОВ «Будінвест Інжиніринг» — 1,66 млрд грн, ТзОВ «Онур конструкцион інтернешнл» — 1,31 млрд грн, ТзОВ «ПБС» — 1,17 млрд грн. ТОВ «Техно-Буд-Центр» освоїло 1,14 млрд грн, ТОВ «Спец Комплект Постач» — 800 млн грн, ДП «Вінницький облавтодор» — 742 млн грн, ТОВ «ШБУ-77» — 669 млн грн. Решта тридцяти компаній розділили 5,56 млрд грн.
Парадокс «Будінвесту»
Примітно, що «Будінвест Інжиніринг» майже всю суму отримав у перші півроку після вторгнення, що викликало громадський скандал. Хоча виплати цій фірмі згодом скоротилися і губернатор Резніченко був звільнений, такі гіганти ринку як «Онур» та «ПБС» досі не змогли обійти обсяги, які отримала компанія, пов'язана з колишнім керівництвом регіону.