Після створення Департаменту боротьби з корупцією СБУ втратила юрисдикцію над економічними злочинами. Однак служба знайшла способи залишатися причетною до таких справ. Один із них — штучне додавання до економічних матеріалів звинувачень у державній зраді чи фінансуванні тероризму. Інший спосіб виявився ще більш витонченим: ініціювати розслідування через поліцію, а потім керувати процесом з тіні. Справа проти «Укрзалізниці» та ТОВ «Київгума» демонструє, як це працює на практиці.
Початок розслідування
У червні 2021 року СБУ звернулася до поліції з повідомленням про злочин. За твердженням служби, «Київгума» постачала на «Укрзалізницю» неякісні гумові прокладки для рейкових колій. Експертиза, на яку посилалась СБУ, показала, що прокладки мали вдвічі меншу міцність при розриві, ніж передбачав ДСТУ.
Поліція відкрила справу у червні 2021 року. У вересні того ж року слідчий Шевченківського райвідділу поліції м. Києва Роман Грищенко провів обшуки на території «УЗ» та на «Київгумі», арештувавши прокладки і вилучивши документи. СБУ опублікувала прес-релізу під назвою «СБУ викрила нову схему на Укрзалізниці: дії зловмисників могли призвести до аварій поїздів».
Проблеми з експертизою
Однак справа швидко натрапила на перешкоди. Виявилось, що ДСТУ для гумових виробів не містить показника «міцність при розриві» для готових виробів. Ця характеристика в стандарті стосується лише гумової суміші до вулканізації, а самі вироби перевіряють за іншими параметрами.
Працівники «Київгуми» не впізнали свої вироби на фото з прес-релізу СБУ. Компанія надала низку сертифікатів і результатів випробовувань, які суперечили твердженням служби. Поліція вирішила взяти нові зразки для повторної експертизи. Це могло мати на меті як уточнення результатів, так і забезпечення того, щоб експертиза стосувалась саме продукції «Київгуми».
Після вересневої виїмки слідча група завмерла на дев'ять місяців. Справа не просувалась, хоча закривати її також не збирались.
Втручання СБУ
У травні 2022 року озброєна група прибула до «Київгуми». Це була не поліція, а СБУ. Офіцери приїхали на машинах приватної охоронної фірми і вручили повістку генеральному директорові компанії на допит у якості свідка. Директора не було на місці, повістку передали його представникам.
Такий рівень озброєння та залучення приватної охорони для вручення повістки видавався надмірним. Представник СБУ залишив номер телефону і рекомендував передзвонити для уточнення часу допиту. Офіцер представився прізвищем першого заступника керівника ГУ СБУ в м. Києві та Київській області.
Пізніше виявилось, що офіцер, який представився цим прізвищем, насправді звався Олександр Король. Такий ранг не розмінюється на дрібниці, тому представники «Київгуми» здивувались. Крім того, юридично СБУ не мала стосунку до розслідування — його вела поліція.
Працівники компанії вирішили дотримуватись закону і зв'язались зі слідчим Грищенком замість того, щоб слідувати рекомендаціям СБУ. Грищенко спочатку рекомендував їм звернутись до Короля, твердячи, що це «справа СБУ». Лише після того, як йому розповіли про видання Королем чужого прізвища, слідчий погодився допитати директора.
Під час допиту Грищенко не задав жодного запитання щодо якості продукції. Він також повідомив, що так і не ознайомився з ДСТУ, на якому базувалось первісне обвинувачення СБУ. Це сталось після року розслідування.
Після розголосу в медіа слідчі знову припинили активність. На всі пропозиції завершити провадження вони відповідали, що проведуть ще якусь експертизу.
Прокуратура як перешкода
Адвокати «Київгуми» п'ять разів звертались до слідчого та прокуратури з проханням надати матеріали справи. Відповідь надійшла лише один раз.
Прокурор Шевченківської окружної прокуратури м. Києва Юрій Чуприна заявив, що матеріали не будуть надані, оскільки «у вказаному провадженні жодній особі не повідомлено підозру». Він посилався на статтю 221 КПК України, але одночасно стверджував, що закон не дає чіткої відповіді на питання, з якого моменту юридична особа вважається такою, щодо якої здійснюється провадження. Таким чином, прокурор інтерпретував закон на свою користь.
Паралельно «Укрзалізниця» звернулась до суду з проханням зняти арешт з прокладок, які їй були потрібні під час війни. Суди протягом кількох кварталів відмовляли, підтримуючи позицію прокурора, що прокладки є речовим доказом.
Судові рішення
16 березня 2023 року Шевченківський райсуд зняв арешт з перших п'яти упаковок гумових прокладок з 37 арештованих. Суд зазначив, що арешт був накладений для проведення експертизи, але експертизи вже проведені. Крім того, розслідування тривало з червня 2021 року, що дало органам досудового розслідування достатньо часу для збирання доказів.
Прокурор Чуприна подав апеляцію на це рішення, хоча рішення про зняття арешту апеляції не підлягають. Київський апеляційний суд відмовив у відкритті апеляційного провадження, посилаючись на частину 4 статті 399 КПК України, яка визначає обов'язок суду апеляційної інстанції відмовити у таких випадках. Суд фактично вказав на невідповідність дій прокурора закону.
Без висновків
Незважаючи на явні помилки в розслідуванні, справа залишається відкритою. Провадження може тривати невизначено довго, і в будь-який момент до підприємця можуть прилетіти новий допит, обшук або арешт. Ніхто з учасників процесу — ні слідчий Грищенко, ні прокурор Чуприна, ні офіцери СБУ — не постраждає за свої дії. Система розроблена так, щоб відповідальність залишалась розмитою, а справа могла тривати скільки завгодно довго.