Міністерство охорони здоров'я у серпні проводило громадське обговорення змін до закону «Про публічні закупівлі» щодо удосконалення системи медичних закупівель. Пропонована реформа передбачає вивести закупівлі медичного устаткування за певним переліком з відкритих торгів і перевести їх на закупівлі через електронний каталог у Прозорро.Маркет, яким керує ДП «Медичні закупівлі України» у ролі Центральної Закупівельної Організації.
Зміна моделі закупівель
На практиці це означає, що замість регіональних лікарень та облздравів, які самостійно визначають потреби, технічні завдання розроблятимуть у Києві. Ініціатори законопроекту обґрунтовують це тим, що регіональні замовники нині прописують технічні вимоги так, щоб обмежити конкуренцію та купити товари під заздалегідь визначені моделі. Крім того, дрібні закупівлі не дозволяють отримати великі гуртові знижки, а регіональні замовники часто формально підходять до вивчення потреб пацієнтів і медиків, купуючи обладнання лише для освоєння бюджету.
У липні цього року Кабінет міністрів уже вніс до урядової постанови 1178 спеціалізований санітарний транспорт як товар, що з 1 вересня 2023 року може торгуватись лише через е-каталоги. Ця постанова регламентує закупівлі під час воєнного стану і по закінченню війни втратить свою дію, однак логічно припустити, що швидкі перекочують і в зміни до закону на період після війни.
Ризик технічних «заточок»
Закупівля по е-каталогу означає, що регіональний замовник більше не може сформулювати свої технічні вимоги до обладнання та кваліфікаційні вимоги до учасників торгів. Розробником вимог, ймовірно, буде Міністерство охорони здоров'я або саме ДП «Медичні закупівлі України».
МОЗівське держпідприємство «Політехмед» під керівництвом Ростислава Картавцева в останні роки розробляло для «МЗУ» вимоги на томографи, рентгени та санітарні автомобілі. Воно встановлювало такі вимоги до потужності двигуна та приводу швидкої, щоб під них проходили лише певні моделі авто. Таким чином монополію отримували ті виробники швидких, які співпрацюють з необхідними світовими виробниками автомобілів. Подібні ситуації вже траплялись раніше.
Дешевизна замість якості
Закупівля через електронний каталог можлива за єдиним критерієм – найменша ціна. Це створює ризик наповнити Україну найдешевшим обладнанням. Регіональні лікарні матимуть різні потреби: одні хочуть купити якісні машини з хорошим устаткуванням, щоб вони довго працювали, інші прагнуть лише економити на якості, щоб частіше освоювати закупівельні бюджети. Однак обидві опиняться в однаковому становищі.
У Євросоюзі для публічних закупівель автомобілів, у тому числі спеціальних, давно використовують мульти-критерій за вартістю життєвого циклу (ВЖЦ). Наприклад, місто Ville de Niort купує різні авто для міських потреб з використанням такого набору критеріїв: вартість життєвого циклу – 50 % ваги (включає ціну придбання, витрати на паливо на 10000 км протягом 10 років, витрати на техобслуговування та екологічні витрати); строк гарантійного обслуговування – 25 % ваги; обсяг технічних і користувацьких функцій – 15 %; строк поставки – 5 % ваги; рівень безпеки авто за рейтингом EuroNCAP – 5 %.
В законодавстві України вартість життєвого циклу вже прописана, і робились доволі успішні спроби її використання. Однак при безальтернативному використанні електронного каталогу з торгівлею лише за ціною такі просунуті інструменти закупівель залишатимуться лише на папері.
Прецедент монополізації
«Медичні закупівлі України» в останні роки показало неоднозначний підхід до проблеми. На їхніх оптових закупівлях швидких домінує принцип дешевизни. Швидкі на базі мерседесів з італійським устаткуванням програють сітроенам з китайським обладнанням. В результаті це призвело до повного домінування в Україні однієї фірми «Автоспецпром» Германа Фісталя. Він задушив конкурентів, падаючи по ціні до найдешевших глибин. Хоч він зірвав усі терміни поставок і досі має борги по довоєнним контрактам, на нього не наклали штрафних санкцій, і він продовжує душити ринок.
Проблема контролю
При централізації закупівель медобладнання є ризик отримати або тотальну диктатуру дешевого непотрібу, або технічні заточки під певних монополістів. При цьому не буде жодної можливості скаржитись в Антимонопольний комітет, оскільки він по закону не має права втручатись в закупівлі по е-каталогу. Там все відбувається виключно на розсуд ЦЗО.
У фахівців «МЗУ» просто не було сил і натхнення пояснювати учасникам торгів, за що їх відхиляли з закупівлі кисневих станцій на 650 млн грн.
З урахуванням того, що перелік обладнання для виносу закупівель на е-каталог формуватиме Кабінет міністрів, маємо ризик монополізації і деградації не тільки ринку швидких, а взагалі будь-якого сегменту ринку медичного устаткування.