Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів (КДКП) існує в Україні багато років. Офіційно вона покликана карати прокурорів за порушення законів та етичних норм. Однак аналіз рішень комісії за останні місяці показує, що вона функціонує зовсім інакше, ніж передбачено законом.
На перший погляд, КДКП виглядає як демократичний механізм, куди може звернутися будь-який громадянин, якщо прокурор порушив його права. Насправді ж комісія майже ніколи не задовольняє скарги від підприємців, адвокатів, суддів чи звичайних людей. Редакція виявила, що скарги від громадян надходять буквально кілька на місяць, а задовольняються вони в мізерній кількості.
Практика показує: комісія карає прокурорів переважно в одному випадку – коли скаржником є сама прокуратура. Тобто старший прокурор вирішує дати догану підлеглому, подає скаргу в КДКП, і та її задовольняє. Для всіх інших категорій скаржників – суддів, адвокатів, бізнесменів – комісія практично недоступна.
Прокурори розробили універсальний алгоритм відмови. Звучить він так: факти, які приносить скаржник, комісія не розглядає. Замість цього вона вимагає судового рішення або наказу вищого прокурора, де чітко написано, що прокурор винен. Це створює замкнене коло: щоб отримати справедливість, потрібно принести доказ того, що справедливість вже відновлена.
Рішення № 858 дс-23 ілюструє цей механізм. Адвокат подав скаргу на прокурорів Солом'янської окружної прокуратури Ю. Столбового та Я. Костогриза. Причина: під час обшуку вилучили майно підзахисного. Солом'янський райсуд через місяць (замість передбачених трьох діб) розглянув клопотання і відмовив в арешті грошей та «металу жовтого кольору». Попри судове рішення прокурори майно не повернули, а замість цього погодили клопотання про накладення нового арешту на те саме майно. КДКП відхилила скаргу, посилаючись на те, що скарга лише описує діяльність прокурорів у кримінальному провадженні, але не містить документального підтвердження оскарження їхніх дій у встановленому порядку.
Рішення № 814 дс-23 стосується скарги Дніпровської міської ради на прокурора Офісу Генерального прокурора І. Шведа. 26 жовтня 2022 року він звернувся до слідчого судді Печерського райсуду з клопотанням про арешт комунальної земельної ділянки та об'єкту нерухомого майна – недобудованого готельного комплексу «Парус» в Дніпрі. У червні 2023 року Київський апеляційний суд скасував ухвалу. Апеляція встановила, що представників мерії до суду не викликали, копію ухвали не відправили, про арешт вони дізналися через півроку з реєстру нерухомості. Попри програш в апеляції Швед 21 серпня знову звернувся до того ж суду з аналогічним клопотанням. КДКП відхилила скаргу, заявивши, що вона лише розповідає про діяльність прокурора в кримінальному провадженні, але не наводить фактів про неправомірні дії. Комісія також зазначила, що скаржник не ініціював заміну Шведа в справі та не надав конкретних фактів про неналежне виконання ним службових обов'язків.
Рішення № 597 дс-23 описує ситуацію з ТОВ «АІС ФУД Компані». Слідчі СБУ обшукали склад фірми в Дніпрі та вилучили харчові продукти – переважно кондитерські вироби, солодощі, торти, алкогольні напої та консерви. Прокурор С. Францішка погодив клопотання слідчого до суду. Через місяць апеляційний суд скасував арешт як зайвий і повернув товар власнику. Однак фізично продукти повернули лише через 16 днів після судового рішення. Частина з них виявилася протермінованою. Фірма звернулася до суду про стягнення з держави 1,9 млн грн компенсації. КДКП відхилила скаргу, посилаючись на відсутність документального підтвердження оскарження дій прокурора або судових рішень, що визнали його дії неправомірними.
Рішення № 776 дс-23 стосується скарги ПП «Автосервіс» на прокурора Деснянської окружної прокуратури Н. Фединяка. Прокурор звернувся до Деснянського районного суду з клопотанням про арешт земельної ділянки – йшлося про арешт поліцією двох земельних ділянок у парку «Муромець», де розташований «Клуб риболовлі та дайвингу Fisherman» в столичному X-Park. Через місяць ПП «Автосервіс» зняв арешт у Київському апеляційному суді. Але рівно через тиждень прокурор знову звернувся до суду з аналогічним клопотанням, і того ж дня суд його задовольнив. У фірмі припустили, що мотивом таких наполегливих дій є тиск на підприємство та перешкоджання його господарській діяльності з метою незаконного збагачення. КДКП відхилила скаргу, зазначивши, що відсутні судові рішення про неправомірні дії прокурора Фединяка та звернення суду до комісії щодо цього прокурора.
Рішення № 710 дс-23 описує скаргу адвоката на прокурора Офісу Генерального прокурора І. Чеченєва. Справа стосується обшуків засновників ТОВ «Села Енерджи». Під час господарського спору за газове родовище Головне слідче управління Нацполіції відкрило кримінальне провадження. Сформована слідча група налічувала понад 20 поліцейських, до якої Офіс генпрокурора додав ще 8 своїх службовців. Почалися масові обшуки фірми та її власників. У будинку співвласника Івана Олійника у сейфі знайшли готівку, яка належала його батьку Дмитру Олійнику, який не мав відношення ні до фірми, ні до розслідування. Про ці гроші нічого не говорилось у судовій ухвалі про обшуки, наявність доходів була підтверджена декларацією Олійника. Прокурор клопотав до Печерського райсуду про арешт коштів, але не подав до суду додатки, які свідчили б, кому насправді належать гроші. Наступного місяця Київський апеляційний суд скасував рішення про арешт, вказавши, що прокурор не надав достатніх і належних доказів. КДКП відхилила скаргу, розширивши традиційний аргумент про відсутність судового рішення до філософської концепції. Комісія зазначила, що рішення апеляційного суду «свідчить про реалізацію сторонами в рамках засад змагальності наданих кримінальним процесуальним законом прав та повноважень».
КДКП часто посилається на концепцію змагальності та на рішення Великої Палати Верховного Суду № 9901/577/18. Однак сама Велика Палата в тому ж рішенні зазначила, що розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора повинен відбуватися на засадах змагальності, з заслуховуванням пояснень члена комісії, який проводив перевірку, пояснень прокурора та в разі необхідності інших осіб. Цей фрагмент закону прокурори воліють не помічати.
Редакція виявила унікальний кейс, який стосується справи з розкрадання земель 2021 року. Прокурор і слідчі під час обшуку вилучили в банківській ячейці 1,2 мільйона доларів США. Адвокати робили сім спроб повернути кошти через суди. Передостання спроба сталась 26 травня 2023 року з відмовою. Але буквально через два тижні – 6 червня – адвокати знову прийшли до того ж суду, і несподівано суд арешт скасував. У ухвалі суд зазначив, що слідство «не довело відношення власниці грошей до розслідуваного кримінального провадження». Слідство теж перестало сперечатися. Керівником силовиків у цьому провадженні був прокурор І. Чеченєв – той самий, чиї дії КДКП навіть не розглядала в іншій справі.
Для бізнесменів існують два шляхи до відновлення справедливості: безкоштовний через КДКП, який не працює, та той, що завжди працює. Якість рішень комісії, яка підтверджує покарання вищим прокурором нижчого, теж не вражає. Десятки судових рішень зносять такі вердикти КДКП.