Рахункова палата України затвердила результати перевірки ефективності видатків державного бюджету, спрямованих на закупівлю продуктів харчування та речового майна для Збройних Сил України. Документ повністю підтверджує дані журналістського розслідування про завищені ціни на продукти, опубліковані у січні цього року.
Перевірка проводилась за зверненням Антикорупційного комітету Верховної Ради на чолі з Анастасією Радіною і охоплює період першого півріччя 2023 року — час, коли Міністерством оборони керував Олексій Резніков.
Завищені ціни та механічні розрахунки
На кінець листопада 2022 року Міноборони запросило цінові пропозиції від потенційних постачальників на харчування військовослужбовців у 2023 році. Однак, як встановили аудитори, відомство не проводило моніторинг ринкових цін на продукти харчування. Замість цього вартість комплектів визначалась механічним множенням попередньорічної ціни на індекс інфляції. При цьому укладені договори не враховували реальні потреби у продовольчому забезпеченні, визначені Тилом Командування Сил логістики ЗСУ.
У результаті Міноборони уклало десять угод на суму 42,05 млрд гривень. Після публічного розслідування завищених цін були укладені додаткові угоди, де деякі ціни продуктів знижені у два рази. Продукти поставлялись за цінами з цих переглянутих угод.
Після прийняття закону про повернення незбройних закупівель Міноборони в систему «Прозорро» ціни знизилися ще раз. За новими договорами річна вартість харчування військовослужбовців та годування штатних тварин склала 37,98 млрд гривень — на 8,19 млрд гривень менше від первісної орієнтовної вартості.
Порівняння з іншими силовими структурами
Рахункова палата встановила суттєву різницю у вартості харчування між силовими органами. У першому півріччі 2023 року добова вартість харчування на одного військовослужбовця становила від 92,45 гривень у СБУ до 118,61 гривень у Нацгвардії. Якби Міноборони застосувала такі ж ціни, вона змогла б зекономити від 3,2 млрд до 7,0 млрд гривень бюджетних коштів.
Проблеми з каталогом продуктів
Аудит виявив, що з 409 найменувань продуктів у каталозі майже 75% не мають практичного застосування ні для приготування їжі у стаціонарних їдальнях, ні в польових умовах, але впливають на ціноутворення та остаточну вартість комплекту. Найбільшу частку становлять крупи, макаронні вироби, овочі, спеції та соуси, молочні та кисломолочні продукти та заморожені овочі. Найменшу — крупи швидкого розварювання, риба, м'ясо та м'ясопродукти, напої, мед, джем, шоколад, горіхи.
Збитки бюджету
Рахункова палата встановила, що непродуктивно використано бюджетних коштів у сумі 7 439,1 млн гривень. Найбільш вживані продукти харчування закуповувались за цінами, які в середньому на 30% вище ринкових. Визначена Міноборони вартість харчування військовослужбовця на добу перевищує вартість такого харчування в інших підрозділів сектору безпеки та оборони від 3,17 млрд гривень (порівняно з Нацгвардією) до 7,04 млрд гривень (порівняно з СБУ).
У звіті Рахункової палати чітко зазначено, що у скандальному контракті Міноборони з фірмою «Актив компані» вартість яєць становила 17 гривень за штуку.
Резніков і опір змінам
Ці викриття стосуються періоду керівництва Олексія Резнікова. За інформацією редакції, він пручався змінам у закупівлях і публічно захищав своїх закупівельників. Міноборони під його керівництвом відмовилась повідомляти великим рітейлерам фактичні потреби у поставці продуктів у різні регіони, що перешкодило їхній участі у відкритих торгах. Унаслідок цього контракти на друге півріччя 2023 року знову розподілили посередники.
Нові підходи під керівництвом Умерова
Після призначення міністром Рустема Умерова процес запуску Агенції по незбройним закупівлям прискорився. Керівник Агенції ресурсного забезпечення армії Арсен Жумаділов повідомив редакції, що бюрократичні процедури мають бути завершені на засіданні Кабміну.
Агенція розділить закупівлю товарів і послуг. Продукти планується максимально купувати у виробників або їх дилерів за напрямками, логістику — у спеціалізованих компаній. Це має запобігти ситуаціям, коли яйце з оптовою ціною 4 гривні доходить до військовослужбовців по 17 гривень.
Процедура закупівлі також змінюватиметься. Передбачається запровадження так званої «відкритої рамки», коли замовник заздалегідь обирає групу постачальників, вивчає їхню репутацію та визначає можливість співпраці. Потім оголошуються термінові закупівлі окремих товарів, і обрані постачальники можуть запропонувати конкурентні ціни. Коло постачальників може змінюватись: нові компанії можуть кваліфікуватись у «рамку», а перевірка відповідності вимогам проводитиметься регулярно, що може призвести до дискваліфікації постачальників, які не підтвердили спроможність виконувати державні контракти.
Жумаділов повідомив, що перші закупівлі за новою процедурою почнуться у грудні цього року. До того Міноборони протендерить харчові контракти за старими правилами на перші три місяці наступного року. За всіма іншими напрямками централізованого тилового забезпечення закупівлі за кошти 2024 року проведе Агенція.