Конфлікт між найбільшим українським імпортером риби та місцевими органами влади розгорнувся у листопаді 2023 року і тривав понад рік. Засновник ТОВ «Альбакор» Сергій Кардаш розповідає, що до того часу він навіть не знав прізвищ керівників Запорізької обласної та міської Держспоживслужб. Саме тоді від ветеринарів почали надходити пропозиції «взаємовигідної співпраці».
Компанія «Альбакор» та «Компанія Стінгрей» (торгова марка Veladis) вклали у виробництво 20 млн USD за останні 15 років. Їхня продукція реалізується по всій Європі, а на підприємстві функціонує власна лабораторія європейської якості.
Перші спроби тиску
У грудні 2023 року ситуація загострилась. Лабораторія Держспоживслужби тричі перевірила одну й ту саму партію риби і тричі зафіксувала низьку якість. Рибники зрозуміли, що справа не в якості продукту. Пропозиція співпраці набула конкретних обрисів: 500 USD з кожного автомобіля, а це становило 10–15 фур на місяць.
Підприємці погрозили відправити зразки до столичної лабораторії на арбітраж. Результат був миттєвим: четверте дослідження місцевих ветеринарів виявило, що продукт раптово став якісним.
Однак це був лише початок. Протягом наступних місяців Владислав Катченко, керівник обласної Держспоживслужби, та Олексій Латишев, керівник міської Держспоживслужби, знаходили все нові причини для затримання або невидачі сертифікатів.
Серія перешкод
Ветеринари забули пломбіратор. Автомобіль із холодильником, необхідний для перевезення зразків, раптово зник. Держспоживслужба заявляла, що не знає, де розташовані виробничі потужності рибників, хоча останні 10 років мала цю інформацію і постійно утримувала там свого ветлікара. Чиновники стверджували, що не знають, звідки підприємці беруть рибу, незважаючи на наявність повних списків кожної партії.
У квітні 2024 року органи влади заявили, що не мають права видавати експортні сертифікати, хоча мали таке право всі попередні роки і нормативні акти прямо це передбачали. Коли рибники відправили зразки на аналіз, їм закидали, що не вказали адресу лабораторії, хоча в Запоріжжі існує лише одна така установа, підпорядкована самій Держспоживслужбі.
Пошук альтернативи
У березні 2024 року підприємці знайшли спосіб мінімізувати втрати. Незадовго до початку повномасштабної війни вони побудували великий склад-холодильник на Рівненщині. Рибу почали возити туди, отримувати міжнародний сертифікат і експортувати звідти. Це суттєво поповнювало місцевий бюджет. Від запорізьких ветеринарів потрібен був лише дозвіл на перевезення територією України, який було набагато легше отримати.
Однак чиновники помітили, що гроші вислизають з їхніх рук, і розповсюдили свою «креативність» і на національні дозволи.
Ескалація конфлікту
Пік протистояння стався у травні 2024 року. Підприємці разом із місцевою громадською організацією та Національною асоціацією імпортерів риби опублікували відкритого листа, адресованого главі Офісу президента Андрію Єрмаку, прем'єр-міністру Денису Шмигалю, директору НАБУ, бізнес-омбудсмену та голові Запорізької обласної адміністрації. У листі описувались попередні серії конфліктів і навіть згадувалась вимога 500 USD за машину.
Через тиждень Катченко подав заяву до правоохоронних органів, стверджуючи, що це не він вимагав хабарі, а самі підприємці його спокушали. Прокуратура спочатку відмовилась відкривати провадження. Катченко змусив її це зробити через суд. У судовій ухвалі прокурор пояснив своє небажання: «документи, які були підставою для повідомлення про злочин, вказують на відсутність складу злочину та свідчать про тиск на бізнес».
Підприємці не обмежились одним листом. Вони подавали періодичні скарги до національної Держспоживслужби, листи в НАБУ, залучали бізнес-омбудсмена, відкрили справу через ДБР. Однак жодна з цих дій не дала результату.
Ритм абсурду
Щоб зрозуміти масштаб проблеми, достатньо розглянути лише останні два місяці 2024 року: 30 серпня — відмова у видачі сертифіката; 28 вересня — повторна відмова; 28 вересня — невідбір проб без пояснення причин; 10 жовтня — чергова відмова; 13 жовтня — ще одна відмова; 26 жовтня — псування зразків через порушення процедури інспектором; 27 жовтня — ветеринарний лікар Роман Абдурагімов повідомив, що видасть сертифікат через 30 днів, посилаючись на нормативний акт 2013 року, незважаючи на те, що Закон України № 3221-IX передбачає видачу таких документів протягом одного дня.
Кадрові перестановки
Для реалізації схеми потрібні були слухняні виконавці. На першому етапі в Держспоживслужбі пройшла «зачистка» занадто норовливих працівників. Серед них були головні ветеринарні лікарі, прості контролери та працівники лабораторії. Натомість Роман Абдурагімов вписався в схему.
У 2017 році Абдурагімова, який працював головним спеціалістом Держспоживслужби, затримали на хабарі у розмірі 4 000 гривень. За угодою з прокурором він отримав штраф 25,5 тисяч гривень і три роки без права займати відповідальні посади. Цікаво, що його теперішній керівник Олексій Латишев раніше служив у Національній поліції.
Декларації та вудочки
Керовник обласної Держспоживслужби Владислав Катченко привернув увагу громадськості своєю декларацією від грудня 2021 року, коли приступив до роботи в Запоріжжі. Він декларував 350 тисяч USD, автомобіль AUDI Q8, будинок площею 740 квадратних метрів та інше майно. Не всякий державний чиновник має сміливість декларувати такі суми. Як казав Конфуцій, щоб нагодувати людину, потрібно дати їй не рибу, а вудочку. Запорізькі чиновники, схоже, таку вудочку мають.