Державна компанія «Енергоатом» розривала контракти на закупівлі будматеріалів та обладнання, але не надала парламентарям документальних доказів того, що це дійсно призвело до економії коштів. Про це свідчать матеріали засідання Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради від 9 листопада, присвяченого розслідуванню можливих порушень при публічних закупівлях під час війни.
ТСК під керівництвом Володимира Цабаля вимагала пояснень щодо 27 закупівель 2022 і 2023 років. Керівник «Енергоатому» Петро Котін не з'явився на засідання, послав замість себе трьох представників: директора з контрольно-ревізійної роботи та комплаєнс політики Олександра Дмитровича Скопича, директора з безпеки Олександра Анатолійовича Остаповця та головного консультанта президента Людмилу Володіну.
За їхніми словами, договори розірвали за результатами 6 закупівель. Ще 16 контрактів виконуються, з них у чотирьох зменшено суму. Одна закупівля скасована, по одній тривають розгляди пропозицій, по трьох «вживаються заходи щодо встановлення обставин».
Кабелі вдвічі дорожче ринку
У лютому «Енергоатом» замовив фірмі «Енергопромбуд» роботи на Енергоблоку №3 Південноукраїнської АЕС вартістю 335 млн грн. Журналісти «Наших грошей» виявили, що кошторисні ціни кабелів перевищували ринкові у 2,6 раза. Через день після публікації договір розірвали, посилаючись на дефіцит виробників.
Представники компанії повідомили ТСК, що розірвали угоду «після проведення додаткового аналізу та з метою заощадження коштів компанії». Натомість «Атомпроектінжиніринг» провів дві окремі закупівлі: на модернізацію СВРК (81 млн грн) та заміну КРУ (93 млн грн). Сумарна вартість 174 млн грн удвічі нижча від розірваної угоди. Однак нові закупівлі проведені без електронної системи, тому кошториси не оприлюднені, і неможливо оцінити ринковість цін у безтендерних закупівлях.
Український виробник програв турецькому
У червні «Енергоатом» замовив фірмі «Авто-Регіон» турецькі електроавтобуси та зарядні станції за 235 млн грн. Закупівлю оголошували тричі. Львівський «Завод «Електронмаш» пропонував зібрані в Україні електроавтобуси дешевше, але його відхиляли. На третіх торгах його пропозиція була на чверть нижчою – 174 млн грн.
«Енергоатом» обґрунтував відхилення тим, що завод під час першого року вторгнення не мав потрібних обсягів виробництва через загальний колапс економіки. Журналісти констатують, що це означало свідому дискримінацію українського виробника. Договір розірвали лише після втручання нардепа Ярослава Железняка «у зв'язку з відсутністю реального фінансування видатків Покупця».
Радіоактивні відходи та завищені матеріали
У серпні фірма «Атоммонтажсервіс» отримала підряд на будівництво комплексу з переробки радіоактивних відходів на Хмельницькій АЕС за 168 млн грн. У кошторисах бетон коштував вдвічі дорожче ринку, сталь перевищувала ціни «Укренерго». Представники компанії повідомили ТСК, що договір розірвали «після проведення додаткового аналізу та з метою заощадження коштів компанії». Проте у системі «Прозорро» станом на 15 листопада він відображався як діючий.
Цех за завищеними цінами
У жовтні «Енергоатом» замовив фірмі «Альянс» будівництво цеху з виготовлення арматурних канатів і елементів трубопроводів в Южноукраїнську за 89 млн грн. Сталь врахували у 1,5–2 рази дорожче від цін у інших замовників, бетон – на 40–45% дорожче від цін виробників.
Через день після публікації «Наших грошей» на сайті «Енергоатому» з'явилася заява, що інформація не відповідає дійсності. Потім журналісти детальніше розповіли про завищення цін, і через кілька днів договір розірвали, а публікація на сайті зникла.
«Енергоатом» пояснив ТСК, що закупівля була потрібна для забезпечення критичних потреб через військову агресію та окупацію виробничих потужностей ВП «Атоменергомаш» в Енергодарі, де залишився цех з виробництва канатів. Однак офіційне пояснення атомників свідчить про те, що вони переглядали доцільність закупівлі та проводили «додаткове маркетингове дослідження вартості матеріалів». Два тижні після цього нові торги на будівництво цеху попри першочергові потреби оголошені не були.
Біг-беги по 3 тисячі гривень
По двох інших закупівлях представники компанії повідомили ТСК про «ретельну перевірку вартості продукції при закритті актів виконаних робіт» та можливе зменшення вартості. Йшлося про влаштування тимчасових захисних споруд на Південноукраїнській АЕС на 31 млн грн, де біг-беги коштували 3 029 грн за штуку, тоді як на ринку вони були принаймні вп'ятеро дешевші. Також про реконструкцію повітряної лінії до Хмельницької АЕС за 16 млн грн, де ціни кабелів КВВГЕнг виявились завищеними у 2–2,5 раза.
У «Прозорро» немає свідчень зменшення вартості робіт по цих договорах. Представники «Енергоатому» не надали народним депутатам документальних підтверджень своїх слів про заощадження.
Три закупівлі без змін
У решті трьох випадків «Енергоатом» заперечив критику. Щодо закупівлі оливоочисного обладнання Рівненської АЕС на 318 тис євро компанія заявила, що «вартість фільтрувальних елементів є ринковою, договір виконано та сплачено». Послуги з оцінки необоротних активів на 36 млн грн, за словами замовника, виконуються. Щодо дизпалива на 13 млн грн «Енергоатом» стверджував, що у публікації взято неправильну густину палива, тому ціна становить не 49,75 грн/л, а 49,44 грн/л і є ринковою.