Розслідування цін на військові дрони розпочалося на тлі кримінальних підозр проти керівництва Держспецзв'язку. Минулого тижня НАБУ і САП оголосили про підозри керівникам відомства у справі про закупівлю програмного забезпечення на чверть мільярда гривень з ознаками розпилу коштів на 20% через посередницьку схему. Це спонукало до перевірки й інших закупівель, зокрема дронів для Збройних сил, які Держспецзв'язку проводить цього року на суму близько 10 млрд гривень.
Міністерство цифрової трансформації надало редакції дані про закупівельні ціни на найпопулярніші імпортні моделі: DJI Mavic, DJI Matrice різних модифікацій та AUTEL EVO Max 4T. Для порівняння використовувався ресурс Hotline.ua, який агрегує ціни з різних інтернет-магазинів. Цей же ресурс застосовує Київський науково-дослідний інститут судових експертиз для перевірки відповідності ринку.
Дані охоплюють ціни за одиницю та дати укладання угод про закупівлю. Однак назви фірм-постачальників і суми конкретних контрактів залишаються закритими з міркувань безпеки. Інформація про повну комплектацію поставок у більшості випадків відсутня, що не дозволяє виключити включення до закупівельної ціни запасних батарей, пропелерів та інших компонентів, які підвищують вартість.
Дрони DJI Mavic 3Т закуповували по ціні від 186 до 249 тисяч гривень. Ці ціни відповідали рівню магазинних або були суттєво нижчими. Контракти укладалися з 16 серпня по 27 листопада 2023 року з коливанням цін від 186 166 до 249 000 гривень за штуку.
Модифікація DJI Mavic 3 enterprise M3E демонструвала тенденцію до зниження: у серпні замовляли по 140–149 тисяч гривень, а останній контракт у листопаді склав 115 000 гривень за одиницю. Ці показники також перебували в межах ринкового діапазону або навіть нижче.
DJI Matrice 30Т за двома контрактами в листопаді закуповували по 214 026 і 261 125 гривень, що відповідало районові та нижче середньоринкової ціни 260 тисяч гривень.
Ситуація з AUTEL EVO Max 4T виявилася складнішою. Ці дрони з'явилися на ринку цього року з вищою первинною ціною. З травня по вересень укладено п'ять контрактів по ціні від 485 до 498 тисяч гривень за штуку, що можна було виправдати на початку продажів через включення запасної батареї до комплектації. Однак Держспецзв'язку усвідомило невідповідність цін ринковим реаліям приблизно у жовтні. До того часу перший контракт уже був повністю виконаний, а решта — переважно виконані. Тому ціни за серпнево-вересневими угодами вдалося знизити лише на чверть. Нова закупівля у листопаді дала значно кращий результат — 252 тисячі гривень за одиницю.
Набагато менше успіху у зниженні цін мала Держспецзв'язку з дронами DJI Matrice 300 RTK з камерами Zenmuse. За серпневими контрактами дрон з камерою H20Т замовляли по 1 202 000 гривень, а з камерою H20N — по 1 292 500 гривень. Ці ціни виглядали надмірно високими. Ринкова ціна самого DJI Matrice 300 RTK протягом півроку коливалася в діапазоні 280–320 тисяч гривень. Камери нічного бачення H20N за цей період подешевшали з 500 до 350 тисяч гривень, камери H20Т перебували на аналогічному рівні. Отже, влітку комплект DJI Matrice 300 RTK з камерою міг коштувати близько 800–900 тисяч гривень, тобто на 300–400 тисяч гривень дешевше від закупівельної ціни. У жовтні Держспецзв'язку уклало додаткові угоди про зниження цін цих дронів до 1 227 875 та 1 141 900 гривень відповідно. Проте невідома комплектність закупівлі не дозволяє остаточно оцінити маржинальність. Закупівельну ціну DJI Matrice 30 знизили з 440 776 гривень у серпні до 392 290 гривень у жовтні.
Загальна картина свідчить про змішані результати. По деяких видах дронів ціни були адекватні ринку, по деяких — завищену ціну допугодами частково знизили. Нові закупівлі вже відповідають ринковим обставинам.
Проблема прозорості та конкуренції
Дрони, навіть з військовою прошивкою, є стандартним товаром для України, доступним у будь-якому магазині. Це означає, що велика секретність у їх закупівлях не потрібна. Достатньо таких самих обмежень, як у інших оборонних закупівлях, де замовник має право не оприлюднювати обсяги та постачальників, щоб ворог не міг порахувати запаси техніки та не підставляти підрядників під удар.
Однак Держспецзв'язку творчо підходило до зобов'язання оприлюднювати ціни дронів за штуку. Цього літа у звітах про закупівлю вказувалася ціна за одиницю, але назва дрона не зазначалася. Це унеможливлювало оцінку ринковості ціни, оскільки невідомо було, йдеться про Матріс чи Мавік. Такий підхід, очевидно, розслабив контроль за ринковими цінами, і керівництво дозволило собі послабити моніторинг. Встановлення умисності цих дій — завдання НАБУ.
Зараз критично важливо відремонтувати механізм закупівель, щоб убезпечити від необґрунтованих завищень ціни. Це особливо актуально, оскільки Верховна Рада нещодавно передала орієнтовно 45 млрд гривень військового ПДФО на закупівлі саме Держспецзв'язку на наступний рік.
Цього тижня Мінцифри розпочало перший крок — викладати звіти про закупівлі з нормально розписаною комплектацією. Назва оборонного постачальника, сума та обсяг закупівлі залишаються закритими.
Після підвищення прозорості необхідний наступний крок — підвищення конкуренції. Нинішня закупівельна процедура Держспецзв'язку містить очевидні корупційні ризики. Замовник звертається до учасників ринку з проханням вказати ціну за один дрон, а потім у закритому режимі обирає переможця і далі має справу лише з ним. Жодного цінового аукціону немає, тому знизити ціну неможливо. Це недопустимо для таких закупівель.
Вирішенням може бути впровадження електронного аукціону для можливості зниження ціни. Для збереження таємничості цей аукціон на платформі «Прозорро» можна зробити непублічним, приховуючи назви конкурентів навіть від самих учасників. Вони бачитимуть лише, наскільки анонімний конкурент знизив ціну, і могли б відреагувати своїм зниженням. Це приводило б замовника до економії державних коштів. За наявності більше десяти справді різних учасників такий механізм може дати чудові результати і позбавить державу хвилювань щодо реакції міжнародних союзників на результати торгів.
Прецедент з яйцями вже довів ефективність цього підходу. Публікація ціни за одиницю та можливість торгувати опустили вартість з 17 до 6,6 гривні за штуку.