Півсотня найбільших дорожних компаній України отримала від Держвідновлення та місцевих органів влади 76,56 млрд грн протягом 2022–2023 років. Для порівняння: лише від «Укравтодору» у 2021 році шляховики заробили 114,40 млрд грн. Такі дані містить пошуково-аналітична система «007» (період з 1 березня 2022 по 31 грудня 2023 року).
Виплати прискорилися у другій половині 2023 року, коли Держвідновлення розпочало фінансування спорудження протиракетних накриттів над електричними підстанціями та будівництва водопровідних мереж у Дніпропетровській області після підриву Каховської ГЕС.
Дніпропетровщина стала абсолютним лідером за обсягом замовлень. Місцева Служба відновлення, обладміністрація та мерія Дніпра виплатили своїм підрядникам 13,83 млрд грн. Решта регіонів отримали менше 9 млрд грн кожна. Служба відновлення у Чернігівській області посіла друге місце з 8,10 млрд грн, Київська область – третє з 6,30 млрд грн.
Дві компанії домінували в галузі, отримавши понад 42% всіх виплат. «Автострада» заробила 17,62 млрд грн, «Автомагістраль-Південь» – 14,75 млрд грн. Обидві фірми були учасниками картелю та отримали великі контракти Держвідновлення на накриття підстанцій і водогони. Третім за величиною став «Ростдорстрой» з 8,54 млрд грн, четвертим – турецька компанія «Онур Конструкцион Интернешнл» з 5,59 млрд грн.
За даними «Наших грошей», опубліковані цифри є неповними. Перші контракти на накриття підстанцій на суму понад 10 млрд грн були засекречені – їх не розмістили в системі «Прозорро» і не видно проводок у «Е-дата». Згодом звіти про 21 підряд на суму 36 млрд грн були оприлюднені у «Прозорро», а керівники Держвідновлення та Мінінфраструктури обіцяли розкрити ціни на основні будматеріали за цими контрактами.
Неповнота даних видна й на прикладі ТОВ «Техномайн-інжиніринг» криворізького бізнесмена Костянтина Караманіца. У системі казначейських платежів значиться менше 20 млн грн виплат цій компанії, хоча вона отримала один з підрядів Держвідновлення на будівництво накриття у Дніпропетровській області.
Серед колишніх картелістів помітне падіння «Альткому». Після затримання власника Олександра Тисленка детективами НАБУ за хабар голові «Укравтодору» часів Петра Порошенка компанія впала з лідерів галузі на 30-те місце з 253 млн грн виплат за два роки вторгнення. У 2021 році «Альтком» отримав від «Укравтодору» 2,90 млрд грн.
Значно скоротилися доходи компанії «Ю Ар Ді Українські дороги» (раніше називалась «Хмельницьке ШБУ-56»). За два роки вторгнення вона заробила 1,24 млрд грн – майже у п'ять разів менше, ніж у 2021 році, коли отримала 5,23 млрд грн від «Укравтодору». Власник компанії, нардеп Сергій Лабазюк, у листопаді отримав підозру від НАБУ та САП у спробі підкупу. За даними слідства, він намагався домовитись з міністром Олександром Кубраковим та головою Держвідновлення Мустафою Найємом щодо отримання підрядів на 1 млрд грн за відкат 3–5%. Лабазюк перебуває на волі під заставою 40 млн грн. Після затримання його компанія продовжила отримувати виплати за виконані роботи – місцеві органи влади та служби Держвідновлення виплатили їй чверть мільярда гривень за місяць.
Компанія «Будінвест-інжиніринг» залишилась у першій десятці, але скоротила доходи. Перед вторгненням її співзасновницею стала фітнес-подружка тодішнього голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації Валентина Резніченка. За перший рік вторгнення компанія отримала більше грошей, ніж будь-яка інша шляхова фірма України – понад 1,6 млрд грн. Після відставки Резніченка на початку 2023 року її доходи впали до 0,6 млрд грн.