Протистояння між українськими та китайськими виробниками труб набирає нових обертів. 1 лютого Комісія Антимонопольного комітету України відмовила компанії Vorex змінити умови чотирьох тендерних процедур «Укргазвидобування». Загальна вартість цих закупівель становила близько 1,1 млрд гривень.
Проблема полягала в тому, що Vorex, який торгує трубами китайського виробництва, намагався переконати АМКУ збільшити термін поставки з 90–120 днів до щонайменше 180 днів. Компанія аргументувала це неможливістю виготовити та доставити продукцію з Китаю за коротший період. Однак АМКУ не погодився з цією позицією, зафіксувавши дискримінацію на користь одного постачальника.
Загострення конфлікту почалося не лише через офіційну позицію Китаю щодо Росії. Ключова проблема — державні китайські заводи постачають свою продукцію на українські державні тендери, обходячи сплату антидемпінгових мит. При цьому аналогічна продукція виробляється в Україні. Дипломатичний тиск на Київ посилився, коли китайські дипломати висловили незадоволення тим, що деякі китайські фірми внесені до Реєстру «Міжнародні спонсори війни», який веде Нацагенція запобігання корупції. Китай натякнув на можливість зменшення обсягів закупівлі українського зерна. Наприкінці лютого спецпредставник КНР Лі Хуей під час візиту до Києва зустрічався з економічним блоком уряду на чолі з першою віцепрем'єркою Юлією Свіріденко.
Україна розглядає застосування нетарифних методів захисту, які самі китайці використовують у своїх державних закупівлях — довідки, терміни, перевірки якості та інші процедури, які формально законні, але на практиці створюють непереборні перешкоди для іноземних учасників.
Примітно, що Vorex брав участь у всіх чотирьох оскаржуваних тендерах, незважаючи на те, що детально розписав у скарзі до АМКУ, скільки днів потрібно для доставки товару. Однак у всіх тендерах програв. Це викликає питання щодо мотивів участі в процедурах, де компанія не могла виконати умови.
З'ясувалося, що Vorex розробив схему уникнення штрафів. «Укргазвидобування» намагалось стягнути з компанії банківську гарантію в майже 800 тис. доларів США за невчасне постачання труб з попередніх закупівель. Vorex звернувся до суду з позовом про визнання гарантії такою, що не підлягає виконанню, і просив заборонити банку здійснювати виплати на користь УГВ. Суд тимчасово заблокував ці гроші до 2026 року. Аналогічна ситуація сталася з «Оператором газотранспортної системи України» — там сума гарантії становила 250 тис. євро, і суд також «заморозив» санкцію до 2026 року.
Однак у лютому Vorex зазнав серйозної поразки в іншому суді. 22 лютого Господарський суд міста Києва визнав недійсним договір поставки китайських труб для «Укргазвидобування». Причиною стала підробка документа, який компанія подала для участі в тендері.
Тендер на закупівлю 5700 тон обсадних труб провели 11 травня 2023 року. Vorex переміг, запропонувавши майже 675 млн гривень. У серпні УГВ уклало контракт з переможцем. Для участі в тендері Vorex мав надати позитивний відгук про виконання аналогічного договору в Україні. Китайський посередник подав лист-відгук від 21 березня 2023 року від ТОВ «Полтавська бурова компанія». Проте під час судового розгляду виявилось, що ТОВ «ПБК» такого листа не надавало. Більш того, Vorex постачав продукцію для ПБК з відхиленнями від обсягу та термінів поставки. Суд дійшов висновку, що тендерна пропозиція Vorex не відповідала кваліфікаційним критеріям і повинна була бути відхилена. Результати тендеру та контракт визнані недійсними.
У рамках цього контракту Vorex постачав труби виробництва Hengyang Valin Steel Tube Co., Ltd. У 2020 році Україна запровадила антидемпінгове мито у розмірі 51,52% на імпорт сталевих труб з Китаю, але для Hengyang Valin було зроблене виключення. У 2021 році Мінекономіки дозволило Vorex імпортувати ці труби без сплати мита.
Масштаб проблеми значний. За даними платформи Прозорро, у минулому році «Укргазвидобування» уклало контракти з Vorex на загальну суму 100,5 млн доларів США. З цієї суми не сплачено жодних податків до бюджетів усіх рівнів України. Якби ці замовлення виконували українські виробники, до бюджетів повернулося б 785 млн гривень у вигляді податків.
Додатково, укладаючи угоди з китайцями у доларах США, «Укргазвидобування» розраховується після виконання робіт, тобто через півроку–рік після підписання контрактів, закуповуючи валюту за комерційним курсом. Це створює додаткові витрати мінімум 100 млн гривень. Контракти з українськими виробниками укладаються у гривні.
Система антидемпінгових мит виявилася неефективною, тому Україна почала застосовувати інші методи. У результаті китайські виробники почали відчувати наслідки підтримки агресора. Однак залишається парадоксальною ситуація, коли українські металурги під обстрілами виготовляють продукцію, щоб конкурувати на тендерах з країною, на чиїх станках виробляються снаряди, спрямовані проти України.