У грудні 2023 року відбулися зміни у складі наглядових рад шести обленерго, де основним акціонером виступає держкомпанія «Українські розподільчі мережі». Ці зміни мали далекосяжні наслідки для управління енергетичним сектором.
Державний мажоритарний власник «УРМ», підконтрольний міністру енергетики Герману Галущенку, у всіх випадках проголосував за передачу влади міноритарним акціонерам. Більшість членів наглядових рад у п'яти обленерго (крім Миколаївського) були обрані саме з подачі цих міноритаріїв. Йдеться про значні фінансові потоки: у 2022 році сукупний дохід шести державних «облів» складав 14 млрд грн. Для порівняння, група Ріната Ахметова заробляла 22 млрд грн, тоді як Суркіси, Григоришин, Коломойський та інші отримували суттєво менше.
Практична схема контролю
Приватні міноритарії, які захопили владу у наглядових радах, здебільшого є працівниками самих обленерго, що володіють мізерною кількістю акцій на рівні 0,00001%. Ці акції походять з часів ваучерної приватизації 1990-х років. Однак ці міноритарії делегували до наглядових рад непростих кандидатів.
Наприклад, інженерка Тернопільського обленерго запропонувала людей, які раніше представляли інших акціонерів у обленерго Миколаєва та Черкас. Корпоративний секретар «Черкасиобленерго» номінував представника «Енергоатому». Клерк «Хмельницькобленерго» запропонував обрати двох членів наглядової ради «Харківобленерго» до своєї ради.
Новообрані наглядові ради отримали повне право призначати голів правлінь обленерго, які розпоряджаються оперативною діяльністю природних монополістів. Саме від них залежить, з якими приватними структурами працюватиме обленерго щодо підключень клієнтів та кому замовлятиме ремонти ліній електропередач на десятки та сотні мільйонів гривень. Це найбільші грошові потоки компаній, через які власники зазвичай виводять кошти.
Мережа впливу та можливі бенефіціари
Зараз державні обленерго управляються мережею рядових працівників-міноритаріїв, які мають надавати вказівки своїм членам наглядових рад щодо голосування за призначення голів правління. Однак через їхній підпорядкований статус найманих працівників виникає враження, що вони виконують зовнішні вказівки.
Призначений міноритаріями склад наглядових рад дає підстави вважати, що центр прийняття рішень ймовірно знаходиться в Міністерстві енергетики Германна Галущенка. Чимало запропонованих кандидатур представляють «Енергоатом», з якого Галущенко прийшов в міністерство. Серед них колишній перший замголови ФДМУ Дмитро Парфененко, який нині є радником керівника «Енергоатому» Петра Котіна.
Після обрання наглядових рад ринок наповнився чутками щодо можливих бенефіціарів. Доля «Харківобленерго» не викликає сумнівів – його відносять до сфери впливу замголови Офісу президента Олега Татарова, тому про жодні зміни потоків мова не йде. «Тернопільобленерго» може цікавити групу Сурківсів, «Миколаїв» та «Запоріжжя» – оточенню Давида Арахамії. Проте це лише чутки про можливий інтерес певних людей.
Викривач та переслідування
Енергетичний замголова Офісу президента Ростислав Шурма, який був ідеологом передачі шести державних обленерго в управління «УРМ», публічно відхрестився від цієї операції. Його радник заявив «Форбсу», що Шурма не має відношення до того, що робить зараз міністерство Галущенка.
Першим цей процес у 2023 році помітив експерт енергоринку Олександр Візір. За часів Порошенка-Кононенка він працював у Фонді Держмайна та Київській міськраді. У 2021 році з'явилась інформація, що президент Володимир Зеленський доручив управління державними обленерго «Енергоатому». На той момент Візір був помічником голови «Енергоатому» та радником міністра енергетики. Однак Галущенко змінив усі процеси та звільнив восени 2022 непотрібного радника.
Візір пішов на вільні хліба та з грудня 2022 працює в ГО «Асоціація енергоефективності та енергозбереження», а з квітня по грудень 2023 в «Черкасиобленерго», де займався нормативним закриттям провадження справи про банкрутство компанії.
У грудні 2023 року Візір оприлюднив у фейсбуку інформацію про призначення в наглядові ради та отримав за це кримінальну справу. За його словами, керівник АТ «УРМ» Артем Мартинюк перед Новим роком набрав його та сказав, що його заставляють в Міненерго написати щодо нього заяву в прокуратуру, пропонуючи якось помиритися з міністром. Візір відповів, що це неможливо, оскільки він з Галущенком не сварився, а лише висвітлив об'єктивну реальність.
По факту цієї заяви 01.01.2024 було відкрите кримінальне провадження, хоча на той момент Візір уже звільнився з ПАТ «Черкасиобленерго». Міненерго почало розповсюджувати інформацію про те, що він ухилянець, і розпочало перевірки та порушило кримінальну справу. Однак заява про вчинення злочину не стосується ухилянства, а ніби його неналежної роботи. 27.02.2024 Візіра викликали на допит у цій справі.
Візір стверджує, що всі необхідні робочі задачі він виконав, а отримані кошти перерахував на потреби ЗСУ, і все це було зроблено до подання заяви АТ «УРМ». На його думку, основна задача цих заходів – залякати його. Він також повідомив про обшук у своїй квартирі 16.08.2022 року, проведений слідчими ДБР, під час якого вилучили комп'ютерну техніку, телефон, документи та грошові кошти. Ухвала про обшук була видана Личаківським районним судом міста Львова, хоча Візір живе і зареєстрований у Вишгороді. Після цього ДБР жодного разу його не викликало.
Візір скасував арешт на своє майно 09.05.2023, але 15.06.2023 ДБР через Печерський районний суд міста Києва повторно наклало арешт. 06.03.2024 він повторно скасував арешт та звернувся в ДБР щодо повернення майна. У січні 2024 року Візір подав заяву до Європейського суду з прав людини стосовно порушення його прав щодо розпорядження належним йому майном.
Ширшої контексту та висновки
Група Германна Галущенка у співпраці з правоохоронною вертикаллю Олега Татарова проводить операцію з перерозподілу енергетичного ринку. Торік вони намагались посунути державне «Укренерго» з потоків міжнародної фінансової допомоги. Зараз влаштували приватизацію державних «облів».
Це корелює з тим, що 05.03.2024 президент підписав проект ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення корпоративного управління юридичних осіб, акціонером (засновником, учасником) яких є держава» № 5593-д, який розблокував отримання Україною 1,5 млрд євро макрофіну від Світового банку. Нормами цього закону передбачено посилення корпоративного управління в держкомпаніях та розширення повноважень наглядових рад. Однак на практиці держава допускає наявність у держкомпаніях наглядових рад, які не відповідають жодним стандартам прозорості та відповідальності.
По реакції Володимира Зеленського можна буде зрозуміти, чи була це «партизанська вилазка», яких в Офісі президента не терплять, чи узгоджена операція. Ця історія вкотре доводить, що без дієвого та невідворотного покарання корумпантів західні практики легко трансформуються у схеми для виведення коштів.