«Державний оператор тилу» розпочав закупівлі для Міністерства оборони наприкінці 2023 року. За три місяці роботи організація досягла помітних результатів: економія склала 2,9 млрд грн на контрактах по поставках речового забезпечення, одноразового посуду і палива на загальну суму 12 млрд грн. Економія розраховується як зменшення цін порівняно з попередніми закупівлями самого Міноборони.
Процедури у «ДОТ» також проходять успішніше. За підрахунками військової закупівельниці Неллі Стельмах, у Міноборони загальний відсоток неуспішних або скасованих лотів становив понад 30%, тоді як у «ДОТ» цей показник дорівнює 15%. Замовник відміняє закупівлі вдвічі рідше, ніж Міноборона.
Однак спостереження редакції показують, що бізнес активно пристосовується до жорстких правил нового оператора. Це особливо видно на прикладі тендеру по бойових підсумках на загальну суму 200 млн грн, розбитого на 10 лотів. По кожному лоту конкурує близько 10 фірм, але учасники часто відмовляються від своїх перемог на аукціонах.
Схема маніпуляції документами
У лоті №1 по підсумках А-30, Вид 5 «Харківський завод засобів індивідуального захисту» знизив ціну з очікуваних 15 млн грн до 8,67 млн грн і переміг на аукціоні. Замовник виявив, що фірма не надала витяг з ЄДРЮО у складі тендерної пропозиції. Законом передбачено 24 години на надання цього документу. Завод надав витяг і уклав угоду по аукціонній ціні 289 грн за підсумок — на 43% дешевше від очікуваної вартості лоту.
У лоті №2 по таких же підсумках той же завод переміг з аналогічною знижкою 43% (23,12 млн грн) і знову не надав витяг з ЄДРЮО одразу. Однак цього разу, коли замовник дав фірмі добу на додачу документа, завод відмовився його надати. Його було відхилено з торгів.
Наступні учасники також не подали потрібні документи. Фірма «Анва» (28,73 млн грн) не захотіла надавати довідку про виконання аналогічних угод, яку мала б сама скласти. Це не державна довідка, а просто інформація про власні контракти фірми. Учасник «Екстрім-текс» не подав дані про фінансову звітність.
Черга дійшла до ТОВ «Швейна фабрика «Галант», чия пропозиція становила 38,40 млн грн — лише на 4% дешевша від очікуваної вартості. Різниця між цією ціною і переможцем аукціону «Харківським заводом» становить 15 млн грн. Саме цю суму «Державний оператор тилу» буде змушений переплатити через відмову першого переможця від контракту.
Законність і прогалини
«Харківський завод» діяв у межах закону. Фірма надавала забезпечення пропозиції у розмірі 1% від очікуваної ціни лота. Замовник мав би забрати банківську гарантію, якби учасник відмовився від перемоги без пояснень. Однак закон не передбачає вилучення гарантії, якщо фірма просто не виправляє недолік пропозиції впродовж 24 годин.
Тобто завод, який не завантажив витяг з ЄДРЮО в одному лоті, але завантажив в іншому, діяв умисно. Аналіз інших лотів цього тендеру свідчить, що так само умисно діяла й низка інших компаній.
Це законна поведінка, хоча вона явно спрямована на маніпуляцію процесом. Уряд міг би запровадити механізм вилучення банківської гарантії при ненаданні документів через 24 години, але такого кроку не зроблено. Правоохоронці могли б отримати дані про змови між учасниками, але це малоймовірно. Антимонопольний комітет України традиційно не помічає картелів перед носом.
Станом на зараз у «Державного оператора тилу» немає особливих важелів впливу на таку поведінку учасників. Єдиний варіант — ще більше знизити очікувану вартість підсумків на наступних торгах, щоб зменшити маржу для можливих змовників.