Під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну столиця продовжила фінансувати комунальні проекти, але з істотними коливаннями. Аналіз системи «007», яка відстежує виплати бюджетних коштів, показує різні траєкторії витрат двох найбільших комунальних замовників Києва — «Київзеленбуду» та «Київавтодора».
Дані охоплюють період з початку 2020 року по 25 травня 2024 року. За два роки після 24 лютого 2022 року ці установи виплатили разом 3,6 млрд грн.
Парки та скверри: від занепаду до часткового відновлення
Комунальне підприємство «Київзеленбуд» до вторгнення щорічно витрачало близько 500 млн грн на різні проекти. У першій половині 2022 року виплати практично припинилися, але до кінця року почали відновлюватися. У 2023 році обсяги досягли половини довоєнного рівня, що відповідало розмірам тендерів на ремонт парків, оголошених після російського нападу.
Загалом за два роки після вторгнення «Київзеленбуд» виплатив 483 млн грн. За роками: 2020 — 560,9 млн грн, 2021 — 505,7 млн грн, 2022 — 170,7 млн грн, 2023 — 290,4 млн грн, 2024 (станом на 25 травня) — 25 млн грн.
Найбільші суми отримували підрядники ремонтів парків та скверів. ТОВ «Євротехнології груп» заробила 200,4 млн грн на ремонтах парків і скверів до початку 2024 року. ТОВ «Бід-Комплит» отримала 98,4 млн грн за аналогічні роботи. ТОВ «Сівін Транс» заробила 96,7 млн грн, але виплати припинилися на початку 2022 року. ТОВ «БК Буд Альянс» отримала 51,4 млн грн за ремонт скверів до початку 2023 року. ТОВ «ТД Будшляхмаш» — 46,3 млн грн за вантажні автомобілі до початку 2023 року.
Зарплати працівників з 2021 року переводилися через АТ КБ «Приватбанк», що спричинило видимий стрибок виплат у 2023 році — замість звичайних 29 млн грн на рік тоді виплачено майже 40 млн грн. За 2021–2024 роки: 2021 — 29,9 млн грн, 2022 — 29,3 млн грн, 2023 — 39,7 млн грн, 2024 (п'ять місяців) — 13,7 млн грн.
Дороги: повернення до довоєнних обсягів
«Київавтодор» демонстрував іншу динаміку. До вторгнення корпорація витрачала близько 2 млрд грн щорічно. У 2022 році виплати припинилися аж до серпня, але потім різко зросли. У 2023 році обсяги досягли 2,93 млрд грн — формально більше довоєнних показників. Однак з урахуванням девальвації гривні та здорожчання будматеріалів це відповідає лише мирним рівням.
За два роки після вторгнення «Київавтодор» виплатив 3,13 млрд грн. За роками: 2020 — 1,68 млрд грн, 2021 — 2,33 млрд грн, 2022 — 130,3 млн грн, 2023 — 2,93 млрд грн, 2024 (станом на 23 травня) — 74 млн грн.
Цього року виплати за перші п'ять місяців становили 74 млн грн — у два-три рази менше, ніж на цю ж дату у попередні роки, що дає надію на зменшення обсягів у 2024 році.
Контрактори та найбільші проекти
Найбільші суми в столиці отримували кілька компаній. ТОВ «Автомагістраль-Південь» заробила 1,71 млрд грн за ремонт вулиць Туполєва, Заболотного, проспектів Бандери та Героїв Сталінграда, розв'язки Богатирської/Полярної. ПП «Київшляхбуд» отримала 1,50 млрд грн за роботи на вулицях Микільсько-Ботанічній, Покровській, Борщагівській, проспекті Комарова, біля вулиці Довбуша, вулицях Пушкінської, Андріївської, Франка, Толстого, Довженка, проспекті Повітрофлотського, вулиці Липківського.
ТОВ «Онур Конструкціон Інтернешнл» (турецько-українське підприємство) заробила 1,34 млрд грн за ремонт Київського півкільця, вулиці Ентузіастів, бульвару Перова. ТОВ «Укртрансміст» отримала 702,2 млн грн за ремонт мостів на перетинах Комара та Курбаса, Богатирської і Оболонського, Богатирської і Московського, Новоконстянтинівської і Теліги, через Либідь, естакади Південного мосту.
ТОВ «Ростдорстрой» заробила 416,6 млн грн за ремонт Пейзажної алеї та шляхопроводу на Дегтярівській. ПАТ «Броварське ШБУ №50» отримала 216,9 млн грн за роботи на вулицях Милославській та Шумського.
Найдорожчі об'єкти
Найбільші витрати припали на крупні мости, дороги та розв'язки. Проспект Героїв Сталінграда (нині проспект Володимира Івасюка на Оболоні) коштував 529,5 млн грн. Київське півкільце на ділянках від вулиці Ватутіна до Одеської площі та від Жулянського шляхопроводу до повороту у Вишневе (Велика окружна на півдні та заході Києва) — 459 млн грн.
Розв'язка на перетині вулиці Богатирської з вулицею Полярною (новий об'єкт на Оболоні) обійшлася в 342,3 млн грн. Шляхопровід на перетині вулиці Дегтярівської та вулиці Довженка (міст на Шулявці, де під час зведення впали балки) — 312,8 млн грн.
Вулиця Ентузіастів на Русанівському острові коштувала 247,3 млн грн, проспект Повітрофлотський (нині проспект Повітряних сил) — 209,5 млн грн, вулиця Довженка поблизу Зоопарку на Шулявці (частина Малої окружної дороги) — 164,1 млн грн, вулиця митрополита Липківського — 154,3 млн грн.
Для порівняння, скандальне перекладення бруківки поряд з Хрещатиком коштувало всього 12 млн грн, тому ремонт вулиці Богдана Хмельницького навіть приблизно не потрапив у рейтинг найбільших дорожних проектів столиці під час вторгнення.