На тлі активних державних закупівель дорожних послуг розгорається конфлікт між урядовими намірами підвищити конкуренцію та тиском впливових гравців ринку, які прагнуть зберегти свої позиції.
З 31 травня по 6 червня у системі «Прозорро» оприлюднено 67 тис. повідомлень про закупівлі на загальну суму 24,70 млрд грн. Тендери на ремонти та утримання доріг становили значну частину цього обсягу – 5,90 млрд грн, що дорівнює 24% від усіх закупівель по країні. Однак розподіл цих контрактів виявився вкрай концентрованим: абсолютна більшість підрядів отримали компанії, які були основними учасниками картельних схем під час «Великого будівництва» до вторгнення. Серед них «Автострада», «Автомагістраль-Південь», «Ростдорстрой» та «Техно-буд-центр». Компанія Максима Шкіля, «Автострада», забрала майже половину всіх дорожних підрядів на суму 2,47 млрд грн.
Нові методичні рекомендації та спротив змінам
25 травня Міністерство економіки видало наказ №6204 про затвердження Методичних рекомендацій щодо закупівель послуг з експлуатаційного утримання автодоріг. Ці рекомендації, розроблені командою Агенції держвідновлення, передбачають суттєву зміну підходу до конкурсних вимог. Замовникам рекомендується встановлювати вимогу щодо фінансової спроможності учасників на рівні 30% від очікуваної вартості контракту. Оскільки експлуатаційне утримання зазвичай тендерується на три роки, така вимога логічно відповідає річному доходу від трирічного контракту.
Однак ці зміни викликали гостру реакцію серед великих підрядників. 26 травня Федерація роботодавців України надіслала до Мінекономіки лист із вимогою термінового внесення змін до рекомендацій. Максим Шкіль надав редакції «Наші гроші» аналогічні листи від компаній «Автомагістраль-Південь», «Онур», «Техно-буд-центр», «Ростдорстрой», «Енергетично-дорожнє будівництво» та ПП «Автомагістраль», які підтримували ці вимоги. Крім того, Шкіль організував делегацію для переговорів щодо претензій.
У складі делегації виявилися впливові фігури. Дмитро Троєкуров, представлений як радник гендиректора ФРУ, насправді є головним юристом «Автостради» Шкіля. Також у делегації були Олена Криворучко та Анна Юрченко – обидві були членами групи людей, яка потрапила в скандал через фальсифікацію одного з тендерів на кошти міжнародних донорів у 2020 році. Тоді Європейський банк реконструкції та розвитку вимагав від керівника «Укравтодора» їх усунення від закупівель на гроші донорів. За даними «Наших грошей», вимоги ФРУ та представника Шкіля наразі не зустрічають великого супротиву у урядовців, тому найближчим часом ці пропозиції можуть розвалити методичні рекомендації, орієнтовані на покращення конкуренції.
Практичні наслідки збільшення вимог
«Наші гроші» провели аналіз закупівель з експлуатаційного утримання на загальну суму 18 млрд грн з літа 2025 року. Дослідження показало тривожну тенденцію: якщо торік замовники зазвичай вимагали однорічну фінансову спроможність у розмірі 30% від очікуваної вартості, то цього року вимога зросла до 50–70%. Найбільш екстремальний приклад – Кіровоградська служба відновлення інфраструктури, яка укрупнила свої тендери до очікуваної вартості 3,43 млрд грн та 1,56 млрд грн на три роки вперед і встановила вимогу до учасників щодо фінансової спроможності у розмірі 100% річного доходу.
Зрозуміло, що за таких умов «Автострада» та «Ростдорстрой» поділили між собою ці підряди з мізерною 1% знижкою. Однак якби вимоги були меншими, більше учасників ринку могли б претендувати на ці та інші контракти. За даними Youcontrol, у період з 2020 по 2025 рік на ринку експлуатаційного утримання доріг працювало 38 компаній. Лідери за обсягом доходів – «Автомагістраль-Південь» (78,97 млрд грн загального доходу за період), «Автострада» (54,05 млрд грн) та «Ростдорстрой» (38,28 млрд грн). Однак багато менших гравців, як-от «Авакс проф» (1,54 млрд грн), ТОВ «Роад констракшн» (1,05 млрд грн) та ДП «Чернівецький облавтодор» (1,01 млрд грн), мають значно менший дохід і не можуть конкурувати за великі укрупнені лоти.
Практичний приклад кіровоградського тендеру ілюструє проблему. Вимога 100% фінансової спроможності за один 2025 рік могли подолати лише три учасники ринку – «Автострада», «Ростдорстрой» та «Автомагістраль-Південь». Якби замовник дозволив показати спроможність за 2025 або 2024 рік, до конкурсу могла б приєднатися й «Онур». А якби Кіровоградщину поділили на кілька менших лотів розміром до 1 млрд грн, претендентів могло б бути десятки.
Збільшення вимог щодо фінансової спроможності учасників тендеру та укрупнення розміру лотів по експлуатаційному утриманню веде до радикального зменшення конкуренції на торгах, що сприяє формуванню монополії на дорожному ринку. Крім того, швидкий розподіл цих довгострокових підрядів зараз, до завершення бойових дій, ускладнить вхід на український ринок міжнародних гравців, коли дозволить безпекова ситуація.