Тернопільська мерія планувала розмістити в приміщенні по вулиці Доли, 9 відкритий простір Open Space. Проект фінансувала Програма розвитку ООН (13 млн гривень) та муніципалітет (майже 3 млн гривень). На конкурс вийшла фірма ТОВ «Венкон Інвест», яка отримала контракт на суму 15,98 млн гривень.
Аналіз кошторису проекту виявив систематичне завищення цін на будматеріали у декілька разів. Шпаклівка Knauf HP Start у кошторисі коштувала 53,5 гривні за кілограм, тоді як на місцевому будмаркеті її можна було купити за 12 гривень — у чотири рази дешевше. Шпаклівка «Фугенфюллер» була розрахована на 58 гривень за кілограм, але в мережі «Епіцентр» вона продавалась за 18 гривень — втричі дешевше.
Бетон В10 (М150) у кошторисі мав ціну 6 746 гривень за кубометр. На сайті місцевого виробника та у продавців бетону вартість коливалась від 2 836 до 3 221 гривні за кубометр. Потенційна переплата на бетоні перевищувала 400 тисяч гривень. При цьому доставка бетону вказана окремо в кошторисі й коштує додаткові 820 гривень на кубометрі, тому логістика не пояснює завищення.
Гіпсокартон ГКП вологостійкий товщиною 12,5 мм розраховувався на 438 гривень за квадратний метр проти ринкової ціни 147–167 гривень — переплата у 2,5 разу. Скоба для проводів кабелів К729, К730 коштувала в кошторисі 11 гривень за штуку, тоді як на ринку вона коштує від 1 до 2 гривень — різниця у 5,5 разу. Провід ВВГ 3×2,5 мм був розрахований на 82 гривні за метр замість ринкових 39,8 гривні. Труба каналізаційна діаметром 50 мм коштувала 885 гривень за метр проти максимальної ринкової ціни 177 гривень — завищення у 5 разів.
Загальна потенційна переплата на проаналізованих матеріалах становить близько 1 710 000 гривень. Багато позицій у кошторисі описані занадто абстрактно, щоб перевірити їхню справедливість. Наприклад, «щиток 60 модулів» коштував 27 тисяч гривень без уточнення характеристик.
Особливо показовою виявилась історія з розетками Schneider Asfora. У дизайн-проекті вказано понад 250 розеток антрацитового кольору з рамками різних конфігурацій. У кошторисі розетка коштувала 391 гривню за штуку, а рамка — від 130 до 414 гривень. Комплект однієї розетки з одинарною рамкою за кошторисом складав 521 гривню. Однак у магазині «Asfora» такий комплект коштував 269 гривень (195 гривень за розетку та 74 гривні за рамку) — різниця майже у два рази.
Мерія розробила дизайн-проект приміщення площею 1 187 квадратних метрів з розмірами та деякими специфікаціями. Для вікон, дверей і сантехніки точні характеристики не були вказані. Потім мерія звернулась до трьох місцевих фірм — «Роксбуд», «Венкон Інвест» та «БК Валк» — із запитанням про орієнтовну вартість ремонту за квадратний метр без детальної розкладки по матеріалах та устаткуванню.
«Венкон Інвест» запропонувала найнижчу ціну — 13 883 гривні за квадратний метр, або 16 479 322 гривні за весь офіс. Мерія округлила цю цифру до десятків і перенесла її в очікувану вартість торгів як 16 479 320 гривень. Таким чином, кошторисна ціна сформувалась на основі загального розуміння фірмою «прекрасного» та її бажання заробити, без точної розкладки по будматеріалах.
На самому тендері «Венкон Інвест» запропонувала виконати роботи за 15 984 940 гривень — дешевше від опитування. На торги прийшов конкурент ТОВ «Креатор-буд», але його представник допустив помилку в системі «Прозорро», забувши дописати одну цифру в ціновій пропозиції. Вона вийшла у десять разів дешевше від плану — 1 611 037 гривень. Система визначила цю ціну аномально низькою і відхилила її. Таким чином, завищені маржі в будматеріалах перекочували в контракт із переможцем.
Проект мав бути завершений до 15 липня, але за декілька днів до цієї дати фірма повідомила, що не встигла закупити умивальники, двері та скляні перегородки. Замовник дозволив перенести здачу робіт на 23 серпня. Лише на три умивальники за індивідуальним замовленням планувалось витратити майже 170 тисяч гривень.
Державна аудиторська служба України (ДАСУ) перевірила це ціноутворення і не виявила порушень. Однак договірна ціна визначена динамічною, що дає замовнику право платити по цінах, які відрізняються від вказаних у кошторисі. Це створює можливість для економії коштів.
ТОВ «Венкон Інвест» зареєстроване в 2016 році в Тернополі. Керівник фірми — Володимир Мефодійович Яремчук. Основний вид діяльності — електромонтажні роботи. За даними системи «Youcontrol», на червень цього року фірма виграла тендерів на 124 млн гривень. Основним замовником робіт та послуг є комунальні підприємства та управління Тернопільської міської ради.
Володимир Яремчук також є засновником та керівником ТОВ «Світлоцентр», зареєстрованого у 2010 році. Ця фірма також займається електромонтажними роботами і отримала підрядів на 22 млн гривень від Тернопільської міської ради.
За даними NGL.media, Володимир Яремчук є братом власниці фірми «Лайттер», яка у 2021 році ремонтувала фасад ЦНАПу. Та фірма «розігравши» тендер із місцевим ФОПом і подавши документи зі схожими дефектами друку. Яремчук також є підписантом та засновником громадської організації «Нова хвиля нації». Усі структури зареєстровані у сусідніх будинках на вулиці Веселій.