Ремонт пошкодженого ракетою корпусу дитячої лікарні став предметом суперечок через вибір підрядника. БО «Благодійний фонд «Охматдит» обрав ТОВ «Буд-технолоджі» виконавцем робіт вартістю 307 млн грн, хоча конкурс мав інші варіанти.
З 14 учасників конкурсу, оголошеного 31 липня, переможець запропонував третю за ціною пропозицію. Десять інших компаній готові були виконати ремонт дешевше — від 42 до 286 млн грн. Замовник не вів переговорів з жодною з них і не розкрив причини свого рішення.
Аналіз показав, що щонайменше сім дешевших пропозицій містили повністю заповнені комерційні пропозиції з детальним розрахунком цін за різні види робіт. Фонд наголошував, що конкурс не є тендером у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі», а приватним конкурсом для добросовісного використання пожертвованих коштів. Однак жодного пояснення щодо ігнорування дешевших варіантів не надав.
Керовою структурою фонду є Євген Вембер (керівник) та Світлана Розборська (головбух).
У фінал потрапили три компанії. «ДАК» (310 млн грн) із групи «Альтіс» Олександра Глімбовського запропонувала найдорожчий варіант. «Буд-технолоджі» (307 млн грн) належить групі Sensar запорізького забудовника Марка Марченка. «Мега профіт груп» (220 млн грн) представляли Олексій Ломакін та Юлія Кузьменко.
Робоча група провела онлайн-зустрічі з фіналістами. «Мега профіт груп» отримала відмову через підозри щодо податкових документів. «ДАК» відхилили через репутацію Глімбовського, який у липні був затриманий за справою НАБУ щодо корупції, пов'язаної з його зятем Романом Насіровим, коли той керував податковою у 2015–2016 роках. Замовник залучив «Столичну правову фундацію» для «юридичного аналізу переможця з приводу доброчесності» і обрав «Буд-технолоджі».
Проблеми у пропозиції переможця
Пропозиція «Буд-технолоджі» містила низку недоліків, які замовник проігнорував. Компанія вказала лише оренду трьох одиниць техніки: автокрана «Камаз», MAN з маніпулятором та екскаватора JCB. Жоден із цих механізмів не придатний для монтажу фасадів вище другого поверху. Фірма також не завантажила жодних даних про обладнання для монтажу плитки.
Ціни переможця значно перевищували пропозиції конкурентів. Найбільші видатки припали на ремонт фасадних композитних панелей «Reynaers» та оздоблення внутрішніх стін НР-панелями — кожна позиція коштувала понад 100 млн грн. Порівняно з дешевшими учасниками конкурсу ці роботи були завищені вдвічі.
Фірма «Ріола-модуль», яка будувала цей корпус, у своїй пропозиції (179 млн грн) повідомила, що вже безкоштовно виконала ремонт операційних та інших «чистих приміщень» після ракетного удару. Вона частково замінила конструкції стін і стель, пошкоджений лінолеум. Це вказувало на можливість завищення обсягів робіт, які мали фінансуватися за рахунок пожертв.
Хто стоїть за «Буд-технолоджі»
ТОВ «Буд-технолоджі» зареєстровано у Запоріжжі зі статутним капіталом 5 тис. грн. У державних тендерах компанія не брала участі. Як досвід вона навела договір підряду з ТОВ «Крам-інвест» на будівельні роботи клініки у Запоріжжі.
З публічних повідомлень відомо, що клініка «UniClinic» будувалася компанією-забудовником Sensar Марка Марченка. Нинішній власник і керівник «Буд-технолоджі» — Василь Кобизь, прописаний у селі Братське Запорізької області. За даними NGL.media, раніше керівником була Ольга Шаленна, мати Євгена Шаленного, давнього партнера Марченка.
«Запорізький центр розслідувань» називає Євгена Шаленного «менеджером Марченка». З 2015 року обидва розвивали у Запоріжжі осередок партії «Самопоміч» під керівництвом мера Львова Андрія Садового. Бізнес-партнером Марченка був брат заступника мера Запоріжжя.
У 2017 році Марченка затримували за фіктивні акти виконаних робіт по будівництву у Запоріжжі та Мелітополі на суму 87 млн грн. «Самопоміч» публічно захищала бізнесмена, називаючи справу «тиском на політичну силу».
У 2022 році виявилось, що «Буд-технолоджі» і Sensar мають землю у передмісті Львова нібито для будівництва реабілітаційного центру для воїнів АТО. Однак 99% площі мав зайняти торгово-розважальний центр. На місцевих виборах перед вторгненням Шаленний разом з директоркою Sensar Development Оленою Бартуль йшов від партії «Слуга народу».
Коментар власника групи
Після публікації матеріалу Марк Марченко розповсюдив коментар від групи Sensar. У ньому зазначено, що «Буд-технолоджі» наразі є генеральним підрядником у окремих проєктах Sensar Development. Василь Кобизь знаходиться в структурі компанії як керівник ТОВ, але не виступає його кінцевим бенефіціарним власником.
Марченко стверджував, що керівництво Sensar заздалегідь не володіло інформацією про участь «Буд-технолоджі» у тендері. Як і інші будівельні компанії-партнери, вона не зобов'язана ставити Sensar до відома про плани своєї діяльності. Однак після цієї ситуації Sensar буде більш прискіпливою у виборі підрядників і наголошуватиме, що не співпрацює з компаніями, які беруть участь у тендерах. Щодо «Буд-технолоджі» компанія поставила умову: або вони продовжують проєкти Sensar, або виходять з них через участь у новому тендері.
Джерела фінансування
Відбудову «Охматдиту» фінансували великі пожертви. За даними Zaxid.net, IT-платформа Grammarly передала 20 млн грн. По 10 млн грн дали «Київстар», мережа заправок ОККО та центр авто «АВТ Баварія». По 5 млн грн внесли мережа мультимаркетів «Аврора», фінансова група Investment Capital Ukraine, онлайн-банк Monobank, біофармацевтична компанія Biopharma, шляхова компанія «Автострада» та «Укрнафта». Директор «Аврори» Тарас Панасенко передав 0,4 млн грн. По 4 млн грн виділили «ПУМБ» спільно з київським ЦУМом. По 3 млн грн — «Raiffeisen Bank – Aval» та «Приватбанк». По 2 млн грн — Uber, Netpeak, підприємець Григорій Козловський спільно з Emily Resort. По 1 млн грн — «Нова пошта», Uklon, «Кормотех», «Сільпо», «Фора», Varus, «Алло», UPG, Stolitsa Group, Руслан Шостак спільно з TerWin, «Аккорд Банк», Genesis, Володимир Многолєтній, «Абанк», Intellias та SoftServe Ukraine. 400 тис. грн передало видавництво «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА». Список благодійників і кінцеві суми можуть бути більшими.