Після повномасштабного вторгнення схеми корупційних заробітків в Україні суттєво змінилися. Традиційні джерела нелегальних доходів — дорожне будівництво, цивільні закупівлі, митні та податкові маніпуляції — або припинилися, або стали менш прибутковими. Натомість влада намацала нові можливості: рекет правоохоронців під виглядом фінансування спецоперацій, розширення ігорного бізнесу, контрабанда тютюну та непрозорі закупівлі зброї.
У цивільному будівництві ситуація дещо змінилася на краще. Команда Мустафи Наєма в Держвідновлення намагалася витіснити завищені ціни через обов'язкову публікацію кошторисної документації. Редакція «Наших грошей» продовжує знаходити приклади завищення цін навіть у проєктах, що фінансуються ООН та Європейським інвестиційним банком, але такі випадки стають рідшими.
Однак багато замовників почали приховувати кошториси. Госпіталь ветеранів у Києві торік опублікував кошториси ремонту за мільярд гривень із завищенням цін будматеріалів у 2–4 рази, а цього року просто не заповнив колонки з цінами. Запорізька обладміністрація відмовилася надавати журналістам і народному депутату кошториси на будівництво шкільних укриттів на півмільярда гривень, посилаючись на відключення світла. Деякі замовники приховують назви будматеріалів у кошторисах — наприклад, у кошторисі ремонту лікарні в Кривому Розі вартістю 1,3 млрд грн прописали якийсь клей за мільйони гривень без марки і виробника.
Військове будівництво залишається поза «Прозорро» з цілком зрозумілих причин. Однак це не виправдовує приховування цін на будматеріали. У фортифікаційних проєктах Миколаївської обладміністрації виявилися дерев'яні колоди по 11 тис. грн за кубометр — втричі дорожче ринку. Після депутатського запиту Віталія Кіма Спеціалізована антикорупційна прокуратура і Національне антикорупційне бюро розпочали кримінальне провадження (№42024000050000025) за частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу за заволодіння бюджетними коштами в особливо великому розмірі. Кім намагався пояснити завищені ціни, навіть підробивши у фотошопі сторінку матеріалу «Наших грошей».
Енергетичне будівництво поза «Прозорро» почалося після російських ударів по енергетиці у 2022 році. Основний напрям витрачання коштів — будівництво антишахедного захисту над електричними об'єктами у виконанні «Укренерго», Держвідновлення та «Укргідроенерго». «Укргідроенерго» закрило всі дані за 4-мільярдним контрактом із фірмою, чиїм основним досягненням раніше був ремонт шкіл на Житомирщині. Держвідновлення і «Укренерго» в різний час показали ціни будматеріалів для накриттів, але закритість самих проєктів залишила великий простір для здогадок. «Наші гроші» не можуть провести порівняльну експертизу проєктів, оскільки самі проєкти «під грифом».
Однак найбільші надії «великих заробітчан» пов'язані з проєктом добудови двох енергоблоків на Хмельницькій атомній електростанції вартістю 5 млрд дол. Будівництво цих блоків розпочалося ще за Радянського Союзу у 80-х роках, а потім було закинуто. Проєкт воскрес і близький до закінчення як ніколи, оскільки ідеально підходить під завдання офісу президента.
Будівництво триватиме років десять, якщо не більше. Протягом цього часу бетон будуть укладати, акти виконаних робіт оплачуватимуть, а маржа капатиме в кишені. Йдеться про десятки мільярдів гривень у найближчі роки, які не підуть на фортифікації чи енергообладнання, що потрібне вже зараз, а витратяться на щось, що можливо працюватиме колись у перспективі, а може й ніколи. Найважливіше — це буде непрозора історія. Усі будівництва об'єктів, пов'язані з відновленням після російських обстрілів, закриті всіма рівнями захисту урядової нормативки. Тому будівництво такого стратегічного об'єкта, як АЕС, також неминуче буде закрите, без громадського чи експертного контролю.
Американські партнери лояльно ставляться до атомних проєктів Банкової. Посол США Бріджит Брінк взяла участь у заливці першого кубометра бетону в блок №5 ХАЕС. Колишня спеціальна представниця США з питань економічного відновлення України Пенні Пріцкер наголосила, що «для швидкого розв'язання проблеми нарощування атомної енергетики є абсолютно раціональним рішенням». Причини цієї лояльності меркантильні: американці розраховують, що Україна встановить куплені у них реактори і закуповуватиме американське паливо. Це дало мінімальний тиск з боку Держдепу на міністра енергетики Германа Галущенка.
Галущенко і його команда вже запустили підготовчі процеси для великого будівництва. Через «Прозорро» демонстративно проходять тендери по Хмельницькій АЕС на закупівлю вагончиків-їдалень, гардеробних, захисного спорядження для зварювальників і монтажників. На мільйонних тендерах купують усе за нормальними цінами, щоб передчасно не привертати уваги до майбутніх мільярдних закупівель. Також почали проєктувати багатоквартирний будинок для будівельників у Нетишині поруч із ХАЕС і замовили власну бетонозмішувальну установку. Все це вже на десятки мільйонів гривень.
Однак є одна перепона. Для запуску «Великого атомного будівництва» треба ухвалити закон. Галущенко пробував це зробити у червні, але настільки бездарно провів промокампанію, що голосів на цей проєкт не дали навіть депутати від «Слуги народу». Зведення атомних блоків ціною в сотні мільярдів ризикує так і не розпочатися.
Торік «Енергоатом» вирішив побудувати виробниче приміщення в Южноукраїнську за 89 млн грн. Після того, як «Наші гроші» виявили у кошторисі бетон і арматуру по вдвічі завищеній ціні, той тендер знесли і замість нього провели новий за 71 млн грн. Жодного покарання ніхто не поніс. Це дало змогу Галущенку і керівнику «Енергоатому» Петру Котіну підвищити градус нахабства.
Додатково варто зазначити, що трансформатори «Енергоатома» залишаються найбільш незахищеними від ударів. Антишахедний захист критично важливих підстанцій «Укренерго» разом із підрядниками Держвідновлення вже завершують, але точки, через які енергія виходить з атомних станцій, перебувають у виключному віданні самого «Енергоатому». Про бетонний захист «атомних» трансформаторів ніхто навіть не згадав — ані в «Енергоатомі», ані в Міненерго, ані в Офісі президента.