Коли президент Віктор Янукович наклав вето на Податковий кодекс, він різко розкритикував його розробників, звинувативши їх у конституційних порушеннях. Прем'єр Микола Азаров поспішив погодитися з критикою. Однак ніхто не згадав про суму, витрачену на підготовку цього документа.
За даними видання «Наші Гроші», Міністерство фінансів 9 листопада уклало понад два десятки угод на закупівлю наукових робіт, пов'язаних із податковою реформою. Загальна вартість цих контрактів становила 11,42 млн грн. Серед замовлених досліджень були роботи на тему реформування податкової системи в умовах впровадження Податкового кодексу України, реформування системи бухгалтерського обліку, фіскальних механізмів формування дохідної частини бюджету, реформи бюджетної системи на інноваційних засадах, забезпечення збалансованості та стійкості бюджетної системи, механізмів державного фінансового регулювання в посткризовий період та вдосконалення управління у бюджетній сфері.
Депутат від БЮТ Сергій Міщенко назвав ці роботи «м'ясом для Податкового кодексу», припускаючи, що автори-науковці мали бути співавторами самого кодексу. Однак у супровідній документації до документа списку розробників не було — зазначено лише ініціатора: «Азаров М.Я. Кабінет Міністрів України».
Заступник голови податкового комітету Верховної Ради Сергій Терьохін (БЮТ) розцінив представлений перелік наукових праць як «банальні відкати», зауважуючи, що такі дослідження зазвичай на 90% складаються з уже діючих законів. Водночас експерт Олександр Бондар з Національної ради України з питань соціального розвитку припустив, що це не рівень самого Азарова, а скоріше інтереси середньої ланки Мінфіну.
Зв'язки з розробниками
Заступниця міністра фінансів Тетяна Єфіменко, яка була однією з ключових фігур у робочій групі, що писала Податковий кодекс, незабаром після його провалу звільнилася з посади. Офіційно причиною названо вихід на пенсію, однак це розцінювалося як принесення її в жертву розгніваному президенту.
Єфіменко мала докторську дисертацію 2003 року на тему «Податкове регулювання економічного розвитку», у якій обґрунтовувалася необхідність максимального державного втручання в економічний розвиток під час спаду та стагнації. Саме такий підхід відбився в нинішньому Кодексі. На одній з телепередач «Свобода слова» депутатка від Партії регіонів Інна Богословська, захищаючи Азарова, заявила, що документи для Податкового кодексу готувались з 2003 року, хоча це може бути просто збігом обставин.
Півтора мільйона з мінфінівських коштів отримали два навчальні заклади: ЗАТ «ПВНЗ «Запорізький інститут економіки та інформаційних технологій» та ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України». Єфіменко раніше працювала завідувачкою кафедри у першому з них, коли очолювала Запорізьку обласну податкову адміністрацію. У другому закладі вона нині відома як завідувачка відділу управління економікою. При розподілі коштів її думка про кваліфікованість цих установ мала враховуватися обов'язково.
Мережа впливів
Загалом 11,42 млн грн освоїли майже десять наукових установ. Найбільший контракт — 4,15 млн грн — дісталося Національному університету Державної податкової служби за роботу «Реформування податкової системи в умовах впровадження Податкового кодексу України». Ректор цього університету Петро Мельник незабаром став народним депутатом за списком Партії регіонів. Його вважають одним із найближчих соратників Миколи Азарова, який створив саму Державну податкову адміністрацію.
Мельник є співавтором підручників «Податок на додану вартість» та «Адміністрування податку на додану вартість» разом з Азаровим, Федором Ярошенком та іншими. Ярошенко нині обіймає посаду міністра фінансів — саме його відомство розпорядилося мільйонами для науковців. Таким чином, гроші розподілялися в межах однієї мережі впливів, де кожен учасник мав свої інтереси та зв'язки з ключовими фігурами влади.