Восени 2010 року українська влада розпочала масштабне оновлення приміщень вищих державних органів. Витрати на ці роботи склали десятки мільйонів гривень, що контрастувало з офіційною політикою обмеження видатків на такі потреби.
На початку своєї каденції прем'єр-міністр Микола Азаров видав розпорядження про заборону витрачання коштів на ремонт та закупівлю офісів держслужбовців, придбання автомобілів, організацію святкових заходів та закупівлю різних гаджетів. Однак це розпорядження залишилось лише на папері. Азаров, його керівництво та інші топ-чиновники швидко забули про власну заборону і продовжили фінансувати масштабні офісні проекти.
Уряд виділив 1,76 млн гривень на заміну кондиціонерів та влаштування навісу над одним з під'їздів. За мінімальною пенсією в 709 гривень, яку отримували мільйони українських пенсіонерів, це еквівалентно 2483 пенсіям.
Адміністрація президента витратила 0,99 млн гривень на встановлення ліфта. За словами голови Державного управління справами Андрія Кравця, президент Віктор Янукович не користуватиметься цим ліфтом особисто. Замість цього він призначений виключно для обслуговування іноземних делегацій та доставки гостей президента в залу прийомів. З огляду на частоту президентських зустрічей з іноземцями, ліфт мав працювати приблизно раз на місяць. Раніше повідомлялось, що цей президентський ліфт коштував у три рази більше, ніж підйомники для звичайних українців. У перерахунку на пенсії це становило 1251 пенсію.
Парламент отримав значні кошти на реконструкцію. Голова Верховної Ради Володимир Литвин знайшов можливість виділити 30,35 млн гривень на завершення робіт з реконструкції будівлі парламентських комітетів за адресою вул. Садова, 3. Цей об'єкт, розташований позаду нового офісного центру парламентарів, з 2005 року піддавався ремонту та надбудові двох поверхів для офісів нардепів. Фінансування робіт припинилось на початку світової фінансової кризи, але восени 2010 року гроші знайшлись. Сума еквівалентна 42807 пенсіям.
Державне управління справами замовило додаткові проектні роботи з реставрації Маріїнського палацу на суму 1,7 млн гривень, або 2396 пенсій. Цей палац, розташований поряд з парламентом, призначався як майбутня президентська резиденція. Його ремонт розпочався ще за президентства Віктора Ющенка і вже поглинув десятки мільйонів гривень. Однак за нового президента знайшлись можливості для додаткових робіт.
Державна податкова адміністрація продовжила витрачати кошти на ремонт свого головного офісу на Львівській площі. На роботи з коригування робочого проекту капітального ремонту адміністративної будівлі виділено 4,98 млн гривень, або 7020 пенсій. Це відбулось після того, як влітку того ж року відомство виплатило 2,5 млн гривень на створення тимчасових робочих місць для керівників, щоб вони могли комфортно перечекати період ремонту своїх офісів. Крім того, податкова адміністрація придбала для своїх співробітників у Києві близько п'ятнадцяти квартир на суму 9,58 млн гривень та різне офісне обладнання на 8,9 млн гривень.
Урядове інформаційне агентство «Укрінформ» також не відставало від своєї материнської структури. На ремонт і оздоблення фасаду та вестибюля офісу по вул. Б. Хмельницького виділено 3,27 млн гривень, або 4615 пенсій.
Міністерство юстиції на чолі з Олександром Лавриновичем витратило 2,93 млн гривень на ремонт офісів по вул. Городецького та пер. Рильського, що еквівалентно 4132 пенсіям.
Генеральна прокуратура напередодні звільнення її керівника Олександра Медведька провела косметичний ремонт фасаду та вхідної групи офісу на вул. Різницька за 0,60 млн гривень, або 843 пенсії. На фоні інших витрат ця сума виглядала скромно, що дозволяло припустити можливість більш масштабної реконструкції у майбутньому.
Загалом топ-менеджери української влади восени 2010 року витратили на офісні ремонти 46,58 млн гривень, що еквівалентно 65698 мінімальним пенсіям. Таким чином, чиновники, які однією рукою видавали розпорядження про заборону витрат на офісні потреби, іншою рукою розпоряджались десятками мільйонів гривень на власні комфортні умови роботи.