Постачання обладнання для українських атомних станцій стикається з проблемою різкого зростання цін на критичні компоненти. Аналіз закупівель АТ «НАЕК «Енергоатом» показує, що вартість деяких запчастин від австрійської компанії «IPU-International Industrieausrüstung Vertriebs GmbH» за останні роки зросла в 1,5–2,5 раза.
У червні цього року держкомпанія замовила у «IPU-International Industrieausrüstung Vertriebs GmbH» запасні частини на суму 2,30 млн євро (118,77 млн грн без ПДВ), згідно з даними системи «Прозорро». Поставка мала тривати 20 місяців після авансу в розмірі 30%. Замовлення включало компоненти виробництва німецької компанії «Sempell GmbH» з американської корпорації «Emerson» для трубопровідної арматури атомних реакторів.
Динаміка цін на окремі позиції демонструє суттєве подорожчання. Відбійні плити до трубопровідної арматури VS66-25.50.25 коштували 31 788 євро за штуку в серпні 2020 року, перед повномасштабною війною. У жовтні 2022 року ціна зросла до 43 080 євро, а в червні 2024 року досягла 66 862 євро — це означає збільшення вартості в 2,1 раза порівняно з довоєнним періодом і на 55% порівняно з жовтнем 2022 року.
Шпинделі позиції №11 демонструють подібну тенденцію. У серпні 2020 року вони коштували 4 360 євро за штуку, у липні 2021 року — 5 460 євро, у жовтні 2022 року — 5 460 євро, у листопаді 2023 року — 10 706 євро, а в червні 2024 року — 11 566 євро. Це означає зростання ціни в 2,7 раза від довоєнного рівня.
Вставні циліндри коштували 15 488 євро в серпні 2020 року, 16 975 євро в липні 2021 року, 18 785 євро в жовтні 2022 року та 27 044 євро в червні 2024 року — зростання в 1,7 раза від довоєнного рівня.
Посадочні втулки показують найбільш драматичне подорожчання. У серпні 2020 року вони коштували 3 167 євро за штуку, у липні 2021 року — 3 490 євро, у листопаді 2023 року — 7 154 євро, а в червні 2024 року — 8 612 євро. Це означає зростання в 2,7 раза від довоєнного рівня.
Закупівля проведена без торгів через відсутність конкуренції з технічних причин. У своєму обґрунтуванні «Енергоатом» зазначив, що на українських АЕС експлуатуються імпульсно-запобіжні клапани компенсатора тиску виробництва «Sempell» та запірна й регулююча арматура виробництва «Sempell/Babcock». За даними ДП «Науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки», інших виробників запчастин до цього обладнання, крім самої «Sempell», немає.
Корпорація «Emerson» повідомила, що не передавала й не передаватиме оригінальну заводську конструкторську документацію та юридичні права щодо «Sempell/Babcock». Використання підробок призведе до відмови від гарантії та зняття відповідальності за надійну та безпечну експлуатацію.
З жовтня 2018 року «Emerson» представляє в Східній Європі, включаючи Україну, австрійська компанія «IPU-International GmbH». На обладнання «Emerson», яке поставляється цією фірмою, розповсюджуються всі заводські гарантії. Таким чином, єдиним виробником запчастин до обладнання «Sempell/Babcock» є «Sempell» з корпорації «Emerson», а єдиним постачальником — «IPU-International GmbH».
Австрійська компанія «IPU-International GmbH», створена в 1993 році, належить іншій австрійській компанії «Paul Unger GmbH», власницею й директоркою якої є Ренате Унгер. Постачальник реалізує фітинги для подачі газу, промислову арматуру, електричні та регулюючі приводи, прилади для вимірювання тиску від відомих німецьких, французьких та швейцарських виробників. З 2019 року компанія отримала підрядів від «Енергоатома» мінімум на 450,45 млн грн.
Це замовлення відбувається на тлі розслідування схеми вимагання відкатів на «Енергоатомі». Детективи НАБУ викрили цю схему восени 2025 року. Кілька представників «Енергоатому» та Міністерства енергетики отримали підозри у зв'язку з так званими «плівками Міндіча». В одному з епізодів президент Володимир Зеленський подзвонив Герману Галущенку після повідомлення Тимура Міндіча. Наглядова рада «Енергоатому» досі не змінила топ-менеджмент держкомпанії.