Влітку 2010 року Аграрний фонд уклав із ТОВ «Хліб Інвестбуд» угоду на суму 7 млрд грн без проведення відкритих торгів. За цією угодою компанія мала постачити до кінця року 5 млн т зернових, що становило середню вартість 1,4 тис. грн за тонну. Одночасно уряд запровадив квотування експорту зернових, що витіснило з ринку багатьох транснаціональних корпорацій, які працювали в Україні багато років. Звільнене місце заповнила саме ХІБ.
Ці дії викликали критику навіть у дипломатичних колах. Британський посол Лі Тернер зауважив, що запровадження квот означало втрату можливості вільно купувати й продавати зерно. За його словами, така ситуація, коли деякі підприємства отримують можливість заробляти гроші через квоти, а інші – ні, сприяє корупції та погіршує бізнес-клімат.
Структура власності компанії залишалася неясною. Спочатку вважалося, що єдиним засновником ХІБу є ДАК «Хліб України». Восени 2010 року ДАК оголосила про банкрутство, і уряд створив замість неї Державне підприємство «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (ДПЗКУ).
На запит редакції журналу «Український тиждень» міністр аграрно-промислового комплексу Микола Присяжнюк заявив, що державна частка в ХІБі становить 61%, але відмовився назвати приватного співвласника. Однак витяг із Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців показав іншу картину. У статутному капіталі ХІБу розміром 31 тис. грн частка ДАК «Хліб України» становила 15,19 тис. грн, а ТОВ «Каласар» – 15,81 тис. грн. Це означало розподіл 51% на 49% на користь приватного «Каласару».
Зміни у складі засновників відбулися в серпні 2010 року – саме тоді, коли ХІБ отримав контракт з Аграрним фондом. Співзасновником і директором «Каласару» є Олександр Козирєв, якого раніше згадували як директора фірм, що отримали контракти Аграрного фонду на постачання цукру на 770 млн грн за цінами на 10% вищими від ринкових.
Козирєв також був директором ТОВ «Українська інвестиційна компанія», яка заснувала ТОВ «Форест-сіті». У 2009 році засновниками «Форест-сіті» стали Андрій Адамовський (голова спостережної ради ВАТ «Фарлеп-інвест» Ріната Ахметова), Ольга Джарти та Тетяна Присяжнюк – дочки голови Ради міністрів АР Криму Василя Джарти та Миколи Присяжнюка.
Зимою 2011 року ДПЗКУ звернулася до Міністерства економіки з проханням дозволити укласти угоду з ХІБом без проведення відкритого тендера на закупівлю 3,5 млн т зернових на суму близько 6 млрд грн. Це означало середню вартість 1,7 тис. грн за тонну – на 300 грн дорожче, ніж влітку. У січні уряд видав постанову про намір прокредитувати Аграрний фонд на 5 млрд грн за рахунок облігацій внутрішньої державної позики та збільшити граничний обсяг держборгу на відповідну суму.
У січні того ж року в урядовому законопроекті № 8053 запропоновано запровадити поняття «держагент із забезпечення експорту». Цим держагентом може бути лише компанія, обрана Кабміном, яка є державним підприємством або господарським підприємством зі державною часткою. ХІБ задовольняв ці вимоги, оскільки державна компанія володіла 49% його капіталу. Якщо законопроект буде ухвалено, держагент отримає виняткове право скуповувати продукцію сільгоспвиробників для експорту, а всім іншим це буде заборонено. Виробники будуть змушені платити посередницькі комісійні за право експорту.
Приблизно така сама схема вже впроваджувалася на ринку експорту зернових. Деякі великі експортери, яким не вистачало квот на вивіз збіжжя, почали отримувати пропозиції викупити частину квот у ХІБ.