Українці, які планують придбати автомобіль, можуть зіткнутися з проблемою, яка торкатиметься близько 550 тисяч людей цього року. Причина — складна схема, що виникла навколо виробництва автомобільних номерних знаків, де державні інтереси переплелися з приватним бізнесом.
До грудня 2010 року номери для МВС України постачала компанія ЗАТ «Динамо-Сілейр». Компанія довгий час утримувала цей контракт, хоча її діяльність супроводжувалась судовими спорами та іншими ускладненнями. Останній тендер, який виграла «Динамо-Сілейр», стосувався 157 тисяч номерів для мопедів на суму 157 тисяч гривень. Водночас державне підприємство «Форт» отримало левову частину того ж тендеру — 2,6 мільйона гривень.
Поворотний момент настав 22 грудня 2010 року, коли МВС раптово скасувала великий тендер на 1 мільйон 156 тисяч номерів. Три тижні раніше, 3 грудня, Держкомітет з питань технічного регулювання та споживчої політики видав накази про зміну дизайну номерів. Нововведення передбачало додавання «світловідбивальної стрічки» та змінену розмітку написів українською та латинською абеткою.
Ці зміни вимагали нового тендеру. Однак замість відкритих торгів МВС провела «Закупівлю в одного учасника» 25 лютого 2011 року. Контракт на суму 133,7 мільйона гривень (за 1,1 мільйона номерів) отримало державне підприємство «Форт».
Обґрунтування закупівлі посилалось на патент. За даними документів, патент на промисловий зразок «Знак номерний транспортних засобів» видано 8 жовтня 2010 року під номером 21221. Однак у реєстрах патентів зазначено, що патент отримали дві структури: «Форт» і польська компанія СПУЛКА З ОГРАНІЧЬОНОМ ОДПОВІДАЛЬНОСТЬОМ УТАЛ (розташована за адресою вул. Катажинська, 9, місцевість Грушчин, код 62-006, пошта Кобильниця, Польща). Авторами винаходу названі керівник «Форту» Писаренко Віктор Григорович та поляк Войцеховскі Яцек Стефан.
Перший заступник голови комітету з конкурсних торгів МВС України Матвійчук підписав обґрунтування закупівлі. Однак у документі містяться неточності. Зокрема, 8 жовтня 2010 року була подана лише заявка на патент, а сам патент вступив у дію 10 грудня 2010 року — після того, як 3 грудня вийшов наказ про зміну вигляду номерів і за три дні до скасування відкритого тендеру.
Хронологія подій викликає запитання. Заявка на патент подана 8 жовтня, наказ про зміну номерів виданий 3 грудня, патент офіційно вступив у дію 10 грудня, відкритий тендер скасований 22 грудня, закупівля в одного учасника проведена 25 грудня. Членам Держкомітету та начальнику ЦБДР та АС при МВС України пану Буднику, які підписали наказ від 3 грудня, довелось би передбачити розвиток подій на тиждень наперед.
Наслідки цієї схеми матимуть довгострокові наслідки. Усі майбутні виробники українських номерів будуть змушені виплачувати роялті двом власникам патенту — державному українському підприємству та приватній польській компанії. Розмір цих виплат залишається невідомим, оскільки оцінка інтелектуальної вартості в Україні часто залишається непрозорою.
Подібна схема вже застосовувалась раніше. Кілька років тому так звана Тендерна палата зареєструвала на себе кілька патентів, унаслідок чого всі державні тендери публікувались на приватному сайті з відповідною платою. Збирання по 100 гривень з кожного учасника виявилось набагато вигідніше, ніж одноразова виплата.
Дізнатись, скільки гривень із 115 гривень, що сплачуються за кожен номер, піде на приватні рахунки, неможливо — це комерційна таємниця. Інформація про суми, які польська компанія УТАЛ отримала від нерезидентів Польщі за консультації, також залишається недоступною для громадськості.
Прозорість у цій сфері може бути ще більше обмежена. Законопроект 7532, який мав бути прийнятий протягом кількох днів після публікації матеріалу, передбачав виведення з-під оприлюднення тендерів усіх державних підприємств, включаючи «Форт». Це означало б, що подібні операції в майбутньому залишатимуться приховані від громадськості.