Російський «Внешэкономбанк» (ВЕБ), очолюваний прем'єр-міністром Володимиром Путіним, встановив контроль над головним українським зернотрейдером через складну схему офшорних компаній. Це дозволило Кремлю впливати на ціни та обсяги експорту зерна однієї з п'яти найбільших зернових держав світу.
Схема контролю над зерновим ринком
У серпні 2010 року державна компанія «Хліб України» офіційно утримувала 61% у статутному капіталі ТОВ «Хліб інвестбуд» (ХІБ). Однак документи, отримані журналістами, показали, що фактичний контроль над компанією здійснює приватне ТОВ «Каласар». Засновниками «Каласара» є Олександр Козирєв та кіпрський офшор Genetechma Finance Limited, кожен з яких володіє 50% статутного капіталу.
Кіпрська Genetechma виявилась дочірньою компанією люксембургської фірми Bellevue Industries Sarl, яка в свою чергу належить ВАТ «ВЭБ-Лизинг» – дочірній компанії російського «Внешэкономбанка». На офіційному сайті ВЕБ опублікована інформація про афільованих осіб банку, що підтверджує цей ланцюг власності.
Прецедент «Росукренерго»
Ця структура нагадує схему, яка раніше застосовувалась на газовому ринку. У компанії «Росукренерго» українські олігархи Дмитро Фірташ та Іван Фурсін теж мали по 50%, а іншу половину контролював «Газпром». Результатом стало те, що контроль над газовим балансом України опинився в руках «Газпрому» на всі сто відсотків, і саме з Москви диктуються ціни та обсяги газу для України.
Місія ВЕБ в Україні
«Внешэкономбанк» – це найпотужніший фінансовий інструмент Кремля на пострадянському просторі. На цей банк Росія поклала місію обслуговування зовнішніх боргів, що залишились від Радянського Союзу. Десять років тому президент Путін обрав ВЕБ обслуговувачем структурних реформ у Росії. Нині банк розпоряджається пенсійними накопиченнями всіх росіян. Чотири роки тому Путін створив на базі ВЕБ державну корпорацію «Банк розвитку і зовнішньоекономічної діяльності», і з того часу «Внешэкономбанк» став головним агентом Кремля на зовнішніх ринках.
ВЕБ вже мав досвід впливу на українську економіку. Коли впала фінансова криза, потужний «Промінвестбанк» був підданий рейдерській атаці з нагнітанням паніки серед вкладників. Найбільшими вкладниками ПІБ були донецькі підприємства. ВЕБ «врятував» банк, заволодівши 99% його акцій за невеликі гроші, і таким чином росіяни отримали вплив на роботу найбільших магнатів Донбасу. Крім того, ВЕБ профінансував угоду, внаслідок якої з олігархічної карти України зникли Віталій Гайдук та Сергій Тарута, які були змушені здати контроль над своїм «Індустріальним союзом Донбасу» перед зміною влади.
Монополізація зернового експорту
Минулого літа держава втратила контроль над ХІБом, але одночасно обрала саме цю компанію державним зернотрейдером. ХІБ отримав контракт на закупівлю в Україні 5 мільйонів тон зернових на 7 мільярдів гривень (в середньому 1,4 тисячі гривень за тону). Згодом ця ж фірма отримала левову частку квот на експорт зернових. Внаслідок такої монополізації потужні транснаціональні корпорації, які роками працювали в Україні, були відсторонені від бізнесу.
Українські аграрії були змушені продавати зерно ХІБу по вказаній їм ціні – дешево. Державний експортер перепродує це зерно всередину України вже дорожче. З полиць магазинів вже зникає дешева мука, і скоро очікується підвищення цін на хліб.
4 та 11 лютого Аграрний фонд вирішив закупити у ХІБу три партії зерна обсягом 769,639 тисячі тон, 895,214 тисячи тон та 1 030,28 тисячи тонн. Всього для «своєчасного формування державного інтервенційного фонду» закуповується 2,7 мільйона тон. За одним з цих контрактів Аграрний фонд отримав дозвіл Міністерства економіки заплатити ХІБу 1,55 мільярда гривень. Це означає, що ціна буде вищою від раніше розраховуваної 1,4 тисячи гривень за тону.
Глобальна стратегія
Росія під приводом засушливого літа 2010 року закрила свій експорт до середини 2011 року. Україна в повній відповідності до дій старших братів теж фактично закрила свій експорт. Хоча мінулорічний врожай на рівні 40 мільйонів тон цілком дозволяє їсти самим та годувати решту світу.
Закриття експорту України та Росії – а це одні з найбільших виробників зерна в світі – змушує зерно дорожчати також у всьому світі. Якщо вийти на світовий ринок з зерном на піку його ціни, отримавши це зерно всередину держави задешево, можна отримати не просто прибутки, а надприбутки. Як висловлюється Володимир Путін, можна навіть отримати контроль над якоюсь країною, яка заради зерна в контексті світової продовольчої кризи буде «змушена до миру».
Це вже не рівень бізнесу єнакіївського аграрного міністра Миколи Присяжнюка. Це президентський бізнес, який здійснюється через складну мережу офшорних компаній та російських державних структур.