Уряд намагається докорінно переформатувати систему державних закупівель через законопроект №7532. За даними Держкомстату, у 2010 році через державні тендери пройшло 172 мільярди гривень, з яких 132 мільярди припали на держпідприємства та господарські товариства з державною часткою понад 50 відсотків. Це становить дві третини всіх держзакупівель.
Основні зміни законопроекту стосуються виключення державних та казенних підприємств, господарських товариств з державною часткою понад 50 відсотків або державною більшістю в наглядовій раді з-під дії закону про держзакупівлі. Замість цього їх закупівлі мають регулюватися окремою постановою уряду. Народний депутат Олександр Бондарь (НУНС) вважає цю норму надзвичайно корупційноємкою: «Вони виведуть держпідприємства з під закону, а потім кожне міністерство створить собі ще по підприємству і виведуть на них ті рештки закупівель, які формально мають залишитись під дією закону».
Голова фракції Партії регіонів Олександр Єфремов обґрунтовує цю ініціативу складністю тендерних процедур, які ускладнюють господарську діяльність держпідприємств. Нинішній закон вимагає від замовників та учасників торгів значного обсягу паперової роботи, включаючи публікацію документів у «Віснику державних закупівель» та погодження Міністерства економіки.
Законопроект пропонує знімати вимогу опублікування майже всіх документів торгів, включаючи «звіти про результати проведення процедур закупівель» та «протоколи розкриття пропозицій». Саме в цих документах публікуються дані про учасників конкурсу та їхні цінові пропозиції, що дає можливість громадськості та журналістам перевіряти законність торгів.
Керовник ГоловКРУ Петро Андрєєв розповідав про роль контролюючих органів: «Як тільки після публікації в «Віснику державних закупівель» надходить інформація, що у конкурсі приймає участь лише одна компанія, ми втручаємось». Він наводив приклад, коли аудитори попередили укладення ДП «Обслуговування повітряного руху України» угоди генерального підряду з ЗАТ «Інком» на виконання будівельно-монтажних робіт на суму 54,1 млн гривень, умови якої не відповідали умовам тендерної пропозиції учасника торгів. Без публікації звітів ГоловКРУ втратить можливість виявляти такі порушення.
Проблеми з державними закупівлями демонструють конкретні випадки. 1 лютого Полтавська регіональна філія держпідприємства «Центр державного земельного кадастру» уклала угоду на оренду офісу за результатами «відкритих торгів» з одним із місцевих приватних підприємств на суму 22,36 млн гривень за піврічну оренду кабінетів.
Міжнародні позиції та застереження
Світовий банк, Євросоліс та представники Євросоюзу займають категоричну позицію щодо законопроекту. За словами представника Світового банку, установа підтримує проект 7532 з деякими застереженнями, але відмовилась надати їх перелік, посилаючись на ділову етику та необхідність дозволу уряду на оприлюднення переписки.
Міжнародні структури шантажують український уряд позбавленням фінансової допомоги на суму понад 600 мільйонів євро, якщо законопроект не буде прийнято найближчим часом. Євросоюз пропонує впровадити конкурсну процедуру «рамкова угода», яка дозволяє державним замовникам проводити дозакупівлі у фірми, що вже виграла тендер. Також пропонується повернути під дію закону закупівлю енергетичних товарів та послуг з їх транзиту.
Єврокомісія пропонує змінити вимоги щодо «термінової закупівлі». Нинішній закон передбачає проведення закупівлі у одного учасника у «випадку виникнення термінової потреби в товарах, роботах чи послугах». Європейці пропонують змінити це на умову «виникнення особливих економічних чи соціальних обставин, які роблять неможливим дотримання строків процедури конкурсних торгів». Наприклад, минулого літа київські чиновники по процедурі «закупівля у одного учасника» витратили кілька мільйонів на послуги з організації святкування Дня незалежності України, мотивуючи це запізненням прийняття урядових постанов.
За даними журналістів, безапеляційна підтримка 7532 з боку Світового банку викликана нібито непоінформованістю про норми щодо виключення держпідприємств з-під впливу закону та закриття інформації про тендери.
Експертна оцінка
Головне науково-експертне управління Верховної Ради у своєму висновку на проект закону виявило низку проблем. Експерти зазначили, що виключення комунальних унітарних підприємств зробить процедуру закупівель невизначеною, що може сприяти поглибленню корупції в органах місцевого самоврядування.
Управління також критикувало пропозицію про те, що держпідприємства здійснюватимуть закупівлі не відповідно до правил базового закону, а згідно з рішеннями Кабінету Міністрів. Експерти вважали, що це не узгоджується з вимогою закону про те, що умови, порядок та процедури закупівель можуть встановлюватися виключно цим законом.
Пропозиція не поширювати дію закону на послуги з оренди нежитлових приміщень для розміщення бюджетних установ також викликала заперечення експертів. Вони вважали, що така пропозиція не узгоджується з основною метою закону — створенням конкурентного середовища, запобіганням корупції та забезпеченням раціонального використання державних коштів.
Експерти також критикували розширення переліку товарів, робіт та послуг, які виключаються з дії закону, як таке, що може ускладнити законодавство та послабити його цілісність. Вони вважали необґрунтованою пропозицію виключити функцію Уповноваженого органу щодо погодження застосування процедури закупівлі у одного учасника, враховуючи суспільну значущість прозорості та законності таких процедур.
Щодо змін до порядку оприлюднення інформації, експерти зазначили, що запропонований порядок ускладнить пошук інформації для учасників торгів, оскільки вона не буде сконцентрована на одному вебпорталі, що послабить відкритість та прозорість процедур.
Норма про закупівлю у одного учасника у разі «особливих економічних чи соціальних обставин» була визнана нечіткою та складною для застосування. Експерти також критикували пропозицію про проведення без застосування процедур закупівель послуг та товарів для спортивних збірних України, протезно-ортопедичних товарів та навчання безробітних, вважаючи це несумісним з основною метою закону.
Адміністрація президента та уряд розраховують, що законопроект буде прийнятий у березні незважаючи на критику експертів. Вони мають не просто благословення від міжнародних інституцій, а навіть вимогу пришвидшити прийняття.