Олександр Бондарь, колишній голова Фонду держмайна, розповів про механізм приватизації «Укртелекому», який, на його думку, призвів до значних втрат для України. За його словами, схема продажу телекомунікаційної компанії повторила модель, застосовану при приватизації «Міжнародних авіаліній України».
Сутність схеми полягала в тому, що Фонд держмайна підписав угоду про продаж з українською філією австрійського інвестфонду. Однак за кілька днів до остаточного оформлення угоди власниками австрійської компанії став кіпрський офшор. Бондарь припускав цей розвиток подій, оскільки, за його спостереженнями, більшість коштів, виведених з України у попередньому році, спрямовувалися саме на Кіпр, де зберігають свої активи олігархи, наближені до президента Віктора Януковича.
Щодо справжніх власників кіпрської офшорної компанії, Бондарь зазначив, що називають різні імена – Рінат Ахметов, Сергій Льовочкін та сім'я Януковича. Він вважав, що ця інформація мала з'ясуватися протягом кількох місяців. На його думку, Фонд держмайна був зобов'язаний перевіряти засновників, як і Антимонопольний комітет України, однак жоден з цих органів цього не зробив.
Бондарь критикував Антимонопольний комітет за те, що той не дав висновок щодо концентрації акцій «Укртелекому». Він припустив, що комітет вважав себе зв'язаним австрійськими власниками, хоча мав би провести перевірку. Він наводив гіпотетичний приклад: якби за кіпрським офшором стояли «Київстар» або МТС, комітет фактично заборонив би їм брати участь у приватизації через ризик концентрації ринку зв'язку. Однак ці компанії могли б володіти кіпрською фірмою без обмежень.
Щодо причин перепродажу австрійської компанії кіпрській офшорці напередодні завершення угоди, Бондарь пояснив, що реальні покупці мали запобігти ситуації, коли австрійський посередник міг би затримати активи. Гроші проходили в Україну через австрійців, з якими укладалася угода. Якби власники австрійської фірми не змінилися до моменту остаточної оплати, австрійці могли б заявити, що «Укртелеком» залишається їхньою власністю за документами. Тому, за його оцінкою, кіпріоти діяли логічно, придбавши австрійську дочірню компанію до завершення договору купівлі-продажу.
Бондарь зазначив, що з точки зору українського законодавства така схема була допустима, оскільки українська дочірня компанія австрійського фонду не вважалася офшором навіть після зміни власників на кіпрську офшорну структуру. Компанія залишалася зареєстрованою на території України. Якби кіпрська офшорка була власником австрійської дочки з самого початку, виникли б питання щодо законності угоди.
Колишній голова Фонду держмайна провів паралель з ситуацією навколо компанії «Ванко», де після продажу чорноморського шельфу з'явилися засновниці-студентки. Він зазначив, що у випадку з «Укртелекомом» схема була розроблена грамотніше, оскільки як посередник використовувалася австрійська компанія, яку складніше запідозрити в недобросовісності. Однак вибір настільки ненадійної компанії, яка одразу була перепродана, викликав сумніви.
Бондарь розповів про бонуси, якими держава навантажила компанію перед продажем. «Укртелеком» як державна компанія отримав численні кредити, за які відповідатиме держава, кілька разів отримував відстрочку виплати дивідендів, а мільйонні суми залишилися всередині компанії. Напередодні приватизації Комісія з регулювання частот прийняла рішення про підвищення тарифів на телефонні послуги. Бондарь припустив, що це було зроблено для того, щоб нові власники не виглядали винуватцями підвищення цін для споживачів. Таким чином, додаткові доходи від підвищених тарифів отримуватимуть уже приватні власники.
Колишній голова Фонду держмайна висловив занепокоєння щодо подальшої конкуренції на ринку мобільного зв'язку. Він зазначив, що цікавить його, як будуть працювати з новими власниками «Укртелекому» компанії «Київстар», МТС та ахметівський «Астеліт». Він поставив питання про можливі преференції у користуванні мережами, доступі до інтернету та отриманні ліцензій на 4G. Він також нагадав, що «Укртелеком» раніше отримав ліцензію на 3G за державні кошти, що пояснювалося необхідністю підвищення вартості компанії для приватизації.
Щодо альтернативного сценарію, Бондарь зазначив, що позаминулого року уряд Юлії Тимошенко готував «Укртелеком» до конкурсу зі стартовою ціною два мільярди доларів. За його оцінкою, навіть мінімальна конкуренція забезпечила б державі отримання цієї суми. Якби була така ж активна конкуренція, як при продажу «Криворіжсталі», ціна була б ще вищою. Натомість держава отримала 1,2 мільярда доларів за «Укртелеком».
Бондарь наголосив, що крім прямих фінансових втрат у розмірі близько мільярда доларів, приватизація завдала шкоди іміджу України як держави, яка прагне залучати іноземні інвестиції. Він поставив риторичне питання про те, які серйозні інвестори розглядатимуть Україну як надійного партнера після таких угод.
Несподіваним наслідком приватизації «Укртелекому» стало те, що Фонд держмайна перевиконав річний план по доходам від приватизації. Однак Бондарь вказав на активну підготовку до приватизації державних енергогенеруючих компаній. Він припустив, що потенційні покупці вже визначені: СКМ Ахметова зацікавлена в енергокомпаніях, а структури, пов'язані з «Росукренерго», розглядають Одеський припортовий завод. За його оцінкою, ці компанії будуть швидко продані незалежно від виконання планів по доходам від приватизації.