Європейська комісія та Світовий банк виділили Україні грант у 116 мільйонів євро на реформу системи державних закупівель. Замість очікуваного прозорого механізму країна отримала законопроект, який, за оцінками експертів, створює умови для масштабної корупції.
Передумови та міжнародний тиск
У серпні 2010 року Верховна Рада ухвалила демократичний закон про держзакупівлі, що відповідав євродирективам. Європейська комісія вимагала подальших уточнень, паралельно призупинивши трансш у розмірі 116 мільйонів євро. Це створило тиск на українське керівництво.
Українська влада відповіла нестандартним способом. До законопроекту номер 7532, який мав імплементувати європейські рекомендації, були додані п'ять статей, спрямованих на розширення можливостей для корупційних схем. Законопроект поєднував легітимні вимоги Заходу з внутрішніми корупційними новелами — подібно до того, як у закон про бензин можна вліпити акцизи на прокладки.
Процес прийняття та роль міжнародних організацій
11 січня 2011 року перша спроба прийняти законопроект 7532 провалилася. Спікер Володимир Литвин особисто зняв його з розгляду після того, як віце-спікер Микола Томенко показав йому висновок науково-експертного управління Верховної Ради. У цьому висновку зазначалося, що законопроект «не повною мірою узгоджується з основною метою цього закону, яка полягає у створенні конкурентного середовища у сфері державних закупівель, запобіганні проявам корупції».
Після січневої невдачі тиск Євросоюзу та Світового банку посилився. 15 березня 254 народні депутати проголосували за законопроект 7532.
Громадське партнерство «За доброчесність державних закупівель в Україні» опублікувало відкрите звернення до керівників України та представників міжнародних структур. Це спровокувало неофіційну зустріч з експертами Світового банку. У режимі off the record представники міжнародної організації пояснили свою позицію тим, що вони користуються послугами закордонних експертів, які не розуміються в українському правовому полі, та аналізують лише офіційно надіслані документи, які не містили корупційних елементів.
Однак один із учасників зустрічі був здивований тим, що представники Світового банку прийшли на розмову, маючи на руках саме той текст законопроекту 7532, який містив усі корупційні фактори. Представники громадської організації спробували донести до Світового банку, що відсутність корекції позиції організації щодо закону може створити враження про її байдужість або причетність до корупції. Позитивні меседжі Євросоюзу та Світового банку так і не змінились.
Президентський тиск та остаточне голосування
За день до голосування президент Віктор Янукович довів до відома Литвина, що законопроект входить до десяти найпершочерговіших. Спікер припинив опір. На голосуванні він дав слово як противникам, так і прихильникам законопроекту, але дискусія була короткою. За кілька секунд до голосування Литвин побажав профільному комітету до другого читання прибрати антиконституційні норми.
Сутність змін та їхні наслідки
Законопроект 7532 встановлює, що закупівлі держпідприємств — а це становить дві третини всіх державних закупівель — мають регулюватись не законом, а урядом у ручному режимі. Це означає, що українці не зможуть дізнатись, де буде побудований новий гелікоптерний майданчик і за скільки куплено черговий автомобіль. Це стає комерційною таємницею.
Другою важливою новелою є позбавлення Мінекономрозвитку повноважень видавати погодження на закупівлі в одного учасника. До прийняття закону всі безтендерні закупівлі мусили отримати дозвіл цього міністерства. Річний обсяг подібних закупівель становить 30 мільярдів гривень. Закон 7532 ліквідує цей фільтр, позбавляючи будь-яких додаткових перевірок. Екс-міністр Данилишин переховується у Празі через те, що лише один раз не так відфільтрував закупівлю. Тепер шлюзи зняті.
Корупційні потоки та їхні бенефіціари
Законопроект був поданий від імені уряду та прем'єра Миколи Азарова, але писався на користь інших людей. Після січневої невдачі відбулось засідання керівництва фракції Партії регіонів. Парламентський представник президента Юрій Мірошніченко доклав зусиль, аби довести необхідність прийняття 7532. За свідченням одного з учасників, депутати-регіонали вислухали його прохолодно, розуміючи, у якого Клюєва і на користь кого відбирають потоки.
З грудня 2010 року Мінекономрозвитку очолив перший віце-прем'єр Андрій Клюєв після короткої сутички з Сергієм Тигипко. Саме він у керівництві Партії регіонів відповідає за роботу з парламентом. Лобіювання урядового законопроекту представником адміністрації президента та повна індиферентність прем'єра Миколи Азарова показали, кому вигідна реформа.
Сергій Льовочкін, очільник адміністрації президента, у ніч другого туру президентських виборів назвав три нагальні завдання нової влади. Першим він назвав «десятки мільярдів річних» на митниці, третім — «збільшення ефективності податкових органів», а другим — саме передахування держзакупівель. Він говорив про необхідність не продавати підставним компаніям державні контракти та оцінював цей ринок у кілька десятків мільярдів гривень на рік.
Паралелі з Росією
У ці дні в Росії зареєстрували новий законопроект, спрямований на різке звуження оприлюднення даних на державному тендерному сайті. Україна, яка позиціонувала себе як демократична держава, обрала схожий шлях.