Механізм отримання державних коштів через патентну монополію працює в Україні простіше, ніж у більшості країн світу. Все починається з того, що державні органи не мають чітких стандартів для оформлення офіційних документів — від бланків до дипломів. Коли чиновнику потрібно визначити розмір шрифту чи місце розташування печатки, він часто не знає, як це зробити. Саме тут з'являється можливість для заробітку.
Достатньо створити дизайн документа в звичайному графічному редакторі, показати його чиновнику, а потім зареєструвати цей дизайн як винахід у патентному бюро. Чиновник, вражений «геніальним творінням», згадує, що йому потрібно замовити сотні тисяч документів. Він помічає на столі ескіз і патент — і раптом розуміє, що замовити послугу може тільки у вас. Гроші потім надходять не лише за один контракт, а за всі наступні роки.
Практичний приклад цієї схеми розгорнувся навколо системи «Освіта». Її розпочали створювати 2003 року, а чотири роки тому міністр освіти Станіслав Ніколаєнко призначив єдиним інформаційно-технічним адміністратором системи ЗАО «Науково-дослідний інститут прикладних інформаційних технологій» (НІІ ПІТ). Компанія отримала від Укрпатенту необхідні авторські права, після чого монополізувала весь ринок виробництва студентських та учнівських документів.
Масштаб операції став очевидним 18 березня, коли Міністерство економіки дозволило державному підприємству «Державний центр прикладних інформаційних технологій» придбати 800 тисяч студентських та учнівських билетів і 2 254 807 штук документів про освіту у НІІ ПІТ без конкурентної процедури. Контракт склав 82,33 млн грн. Пластикові билети коштували 5,76 млн грн (34 грн за одиницю), документи про освіту — 76,57 млн грн (7,2 грн за одиницю).
Обґрунтування закупівлі посилалося на те, що лише НІІ ПІТ володіє 11 патентами та авторськими правами, які перекривають усі можливості для конкурентів потрапити в інформаційно-виробничу систему «Освіта». Саме в цій системі зберігаються дані про учнів та студентів, звідти ж розпечатовуються документи про освіту та билети.
Протягом року замовлення надходять постійно. 30 березня Донбаська державна машинобудівна академія закупила у НІІ ПІТ 1400 студентських билетів по 33,9 грн за штуку. На початку року попит на дипломи та билети зростає, оскільки їх потребують усі навчальні заклади. Інші вузи також змушені замовляти індивідуальні дипломи у цієї ж компанії через монополію на інформаційну базу.
Подібна ситуація склалася в МВД, де поліція разом з польськими партнерами запатентувала спосіб виробництва автомобільних номерів і отримала понад 130 млн грн. Навіть державні підприємства, які могли б виконувати ці роботи дешевше, залишилися поза державним замовленням. Точна вартість альтернативних варіантів невідома, оскільки патенти дозволяють уникнути навіть відкритого тендеру.
Засновниками НІІ ПІТ є п'ять впливових осіб у системі державної освіти: Валентин Яковлевич Прокоф'єв (президент НІІ ПІТ), Віктор Тихонович Бобовкін (віце-президент НІІ ПІТ), Юрій Євгенійович Воробйов (директор департаменту економіки НІІ ПІТ), Михайло Захарович Згуровський (ректор Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут») та Іван Васильович Сергієнко (директор Інституту кібернетики імені В.М. Глушкова НАНУ).
Таким чином, схема працює просто: Міністерство освіти призначило приватне ЗАО єдиною компанією для виробництва дипломів і билетів. Державне підприємство, уповноважене розподіляти кошти на ці документи, замовляє їх у цього ЗАО. Інші вузи також змушені звертатися до цієї фірми через монополію на інформаційну базу. Гроші текуть безперервно, конкуренція виключена, а тендери не проводяться.