Парламент розглядає законопроект, який може відкрити нові можливості для корупції у сфері державних закупівель. За інформацією джерел у Кабінеті міністрів, документ містить глибоко заховані механізми, які на перший погляд видаються технічними змінами, але насправді створюють умови для зловживань.
Законопроект про внесення змін до закону про державні закупівлі №7532 був винесений на друге читання у четвер. На сайті парламенту опублікований старий варіант від січня, тоді як остаточна редакція, відредагована наприкінці березня, розповсюджується серед чиновників економічних відомств і парламентарів. Не всі депутати економічного комітету Верховної ради отримали цей текст, а міжнародні спостерігачі з Світового банку, Міжнародного валютного фонду та Європейського союзу про його зміст не знають.
Історія законопроекту сягає часів уряду Юлії Тимошенко. Після ліквідації скандальної Тендерної палати парламенту виникла потреба в новому законодавстві про державні закупівлі. Певний час цю сферу регулювала тимчасова постанова Міністерства економіки, що породжувало корупцію в структурі урядового відомства. Рамковий і недосконалий закон про держзакупівлі був прийнятий у лютому 2010 року. Президент Віктор Янукович розпорядився підготувати проект поправок для подальшого розгляду парламентом. Нинішній документ – результат цієї роботи.
Автор спотворень законопроекту – Антон Яценко, творець і колишній керівник Тендерної палати, нині голова підкомітету з питань регулювання ринку державних закупівель, державного замовлення, конкурсів та діяльності державних підприємств комітету Верховної ради з питань економічної політики. За твердженням джерела в Кабміні, всі ключові зміни генеровані саме Яценком, хоча формально вони належать іншим депутатам. Недавно Яценко вийшов з фракції БЮТ і увійшов до фракції Партії регіонів.
После виборів президента Яценко увійшов в систему влади і став керувати держзакупівлями. За повідомленнями, його поставили наглядачем над міністром економіки Василем Цушком і головою Держфінпослуг Василем Волгою. У травні 2010 року нардеп отримав удар в обличчя від екс-міністра економіки Цушка. Розпочалося розслідування. За деякими версіями, Яценко мав виїхати з України, щоб уникнути серйозних наслідків. Більшість сприйняла цей інцидент як розіграну комбінацію, припускаючи домовленість між Яценком і Цушком через їхні ділові зв'язки. Подейкували також про родинні зв'язки двох депутатів.
Втім, є й інші люди, які стверджують, що відносини між ними зіпсовані ґрунтовно. Сам Цушко ображається на натяки на дружбу з Яценком і стверджує, що був і залишається великою загрозою для творця Тендерної палати. Він навіть переконував журналістів, що готовий дати колишньому бютівцю в обличчя ще раз. Сьогодні Цушко очолює Антимонопольний комітет, і з його діями пов'язаний скандал у сфері держзакупівель.
Згідно з останнім законом, повноваження щодо оскарження тендерів передали АМКУ. Ці повноваження були застосовані в конфлікті навколо закупівлі Міністерством оборони послуг із забезпечення солдатів їжею. На основі скарги АМКУ заблокував проведений тендер, і Міноборони звернулося до Мінекономіки за узгодженням закупівлі у єдиного постачальника. Прем'єр-міністр звільнив з посади заступника міністра економіки Олександра Сухомлина, який займався узгодженнями тендерних процедур. Разом з ним посади начальника департаменту з держзакупівель позбувся Віталій Абасов. За інформацією джерел, він скоро повернеться на цей пост як людина першого віце-прем'єра Андрія Клюєва.
Невідомо, чим пожертвував Яценко, але його проблеми з новою владою закінчилися. За словами джерела в Кабміні, саме Яценко допрацьовував законопроект про держзакупівлі в комітеті парламенту з економічної політики. Його фірмовий стиль – дописувати потрібні правки на етапі між першим і другим читанням. Ці правки передбачають один з двох варіантів: наділення якогось державного органа або недержавного підприємства особливими повноваженнями у сфері держзакупівель, або запровадження вимоги отримати особливий дозвіл чи довідку для проведення тендера. Для отримання такого дозволу підприємству треба звертатися до певного місця – державного органа або недержавного підприємства – і платити.
Перший критичний момент стосується розширення переліку випадків, у яких можна не застосовувати закон про держзакупівлі. Після першого читання виник скандал. Євросоюз розглядає будь-які винятки як привід для корупції. Побачивши величезний перелік винятків у новому законопроекті, ЄС заблокував виділення чергового траншу цільової допомоги України в розмірі 126 мільйонів євро. Після блокування траншу уряд пообіцяв все виправити, проте у документі перелік винятків став ще ширшим. Швидше за все, Україну чекає черговий скандал, і ЄС вимагатиме від уряду або Адміністрації президента ветувати закон.
Другий момент пов'язаний зі страхуванням відповідальності за договором. Страховка укладається з переможцем тендера, а порядок страхування буде визначатися спільним рішенням Мінекономіки і Держфінпослуг. Корупційна суть така: порядок затверджується не законом і не постановою Кабміну, а звичайним наказом. Його легше «протягнути» через Мін'юст, ніж закон. У цей наказ легко вписати схему для отримання «відкатів». Гроші можна вимагати за надання довідки, яку даватиме потрібна контора, пояснюючи це необхідністю захисту держави.
Законопроект запроваджує нову обов'язкову процедуру – забезпечення виконання договору про закупівлю. Вартість такого забезпечення становитиме 15% – сьогодні до 5% – від вартості договору про закупівлю товарів і послуг. Це чималі гроші, якими можна вміло керувати. Костянтин Григоришин місяцями не міг забрати 400 мільйонів гривень забезпечення, яке він вніс за участь у конкурсі з приватизації Одеського припортового заводу.
Третій момент стосується нової функції Мінекономіки – аналізувати ефективність здійснення закупівель. Це означає, що воно матиме право моніторити і припиняти процедуру закупівлі. Моніторинг закупівель – це збір та обробка інформації, яка стосується здійснення замовником державних закупівель, у тому числі аналіз ефективності. Не виключено, що таким чином Клюєв «відбирає хліб» у Контрольно-ревізійного управління, де сьогодні зосереджена функція моніторингу в сфері держзакупівель. Примітно, що в законі не вказано, як саме здійснюється моніторинг, відсутні і терміни розслідування. Всі нюанси будуть затверджені наказом Мінекономіки. Під приводом проведення моніторингу процес можна затягувати скільки завгодно, але як тільки учасник заплатить повз каси – торги можна буде відновити.
Четвертий момент повторює те, за що постійно критикують Контрольно-ревізійне управління. Сьогодні КРУ оцінює збитки від дій чиновників на основі власних методичних рекомендацій. У нинішньому законі передбачено, що Мінекономіки наказом затвердить свою методику визначення збитків при держзакупівлях і отримає право давати висновок щодо суми завданих державі збитків. Якщо адміністративний орган має право робити такі висновки, автоматично виникає мільйон питань щодо того, в чиїх інтересах робитимуться такі висновки. Не виключено, що цією оцінкою буде займатися відроджена Держінспекція за цінами, яку очолив Клюєв.
П'ятий момент – введення поняття банку-агента з обслуговування держзакупівель. Ним може бути банк, який частково або повністю належить державі. Це перший критерій відбору, в результаті якого перевагу отримують п'ять установ з 170-ти. Мінекономіки зможе визначати, який банк відповідає критеріям, а який ні. В результаті може залишитися тільки одна обрана установа – через неї спрямують всі потоки. Уповноважений банк повинен гарантувати платоспроможність учасника тендера. Це ще один критерій відбору, який може призвести до корупції. Банк може робити висновки на власний розсуд. Наприклад, якщо у нього на рахунках не буде грошей даного підприємства, то воно виявиться потенційно неплатоспроможним.
Шостий момент стосується тимчасових винятків для певних видів закупівель у кінцевих положеннях діючого закону. Пояснювалося це необхідністю швидко підготуватися до Євро-2012. Природно, це привід для корупції.
Сьомий момент – у нинішньому законі про держзакупівлі є перелік актів, які потрібно прийняти для проведення особливих видів закупівель. Однак їх не розробили. Навесні 2011 року закінчилися всі терміни для їх прийняття. У новому проекті історія повторюється. Обіцянка прийняти закони залишається, але терміни відсуваються на 30 жовтня 2011 року і навіть на 2012 рік. До тих пір закупівлі у певних галузях повинні проводитися в порядку, передбаченому урядом.
Зовні законопроект виглядає «чистим». Депутат, який читає його по діагоналі, ніколи не побачить заховані нюанси, на основі яких буде побудована корупційна схема. Майже всі виявлені нюанси стосуються розширення особливих повноважень Мінекономіки. Це означає, що саме в рамках цього міністерства виникне примара Тендерної палати.
За останньою інформацією, в парламенті нібито відбулися консультації, і деякі «блохи» будуть прибиратися. Однак що це означає? Якщо є депутатські правки, їх потрібно виносити на голосування. Поки що можна вважати, що всі потенційні корупційні схеми зберігаються.