Дочірнє підприємство НАК «Нафтогаз України» «Укргаздобыча» планує придбати 72 автозаправні станції за 1,3 мільярда гривень. Це еквівалентно 18 мільйонам гривень за одну заправку. Рішення про закупівлю привернуло увагу експертів та державних чиновників через суттєву розбіжність у оцінці вартості об'єктів.
Повід для дискусії
31 травня «Укргаздобыча» опублікувала пресс-релиз, у якому звинуватила директора «Консалтингової групи А-95» Сергія Куюна у проведенні «заказної кампанії, спрямованої на дискредитацію іміджу» компанії. Компанія пообіцяла подати позов до суду. Однак у пресс-релізі не було спростовано ні кількість АЗС, ні їхню ціну. Замість цього «Укргаздобыча» повідомила, що лише «розглядає можливість» придбання мережі та «проводить попередні заходи», але «не здійснювала жодної угоди купівлі-продажу».
Критика експертів
Сергій Куюн у своєму коментарії до видання ZN.UA стверджував, що ціна заправок удвічі перевищує ринкову вартість. За його розрахунками, якщо середньодобова реалізація становить три тонни нафтопродуктів з прибутком 50 доларів за тонну, окупаємість такої станції займе 40 років. Навіть при подвійному збільшенні норми дохідності термін становитиме 20 років. Куюн назвав можливу угоду «одним із найяскравіших прикладів відкритого розкрадання державних коштів».
«Консалтингова група А-95» опитала низку фахівців галузі. Директор київської мережі АЗС «КЛО» Ігор Чернявський зазначив, що станції з добовою прокачкою до трьох кубічних метрів є збитковими і мають нульову вартість. Директор ООО «Східні ресурси» Володимир Шостак оцінив вартість АЗС у діапазоні від 350 тисяч до одного мільйона доларів залежно від розташування та можливостей підвищення обсягів реалізації. Директор мережі GFC у Львові Юрій Назаркевич вказав, що заправка в ідеальному стані з прокачкою близько трьох тонн на день може коштувати 1—1,5 мільйона доларів у обласному центрі, але на периферії не більше 500 тисяч доларів. Комерційний директор мережі Wells Максим Петько повідомив, що середня вартість однієї АЗС коливається в межах 200—250 тисяч доларів.
Процедура закупівлі
23 травня «Укргаздобыча» звернулася до Міністерства економічного розвитку за дозволом на придбання 72 АЗС без проведення відкритого тендера. Обґрунтування посилалося на тенденцію переходу від конкурентного ринку з дрібними учасниками до олігопольних структур. Компанія стверджувала, що на ринку існує лише одна мережа, готова до продажу.
Оцінку всіх заправок провело ООО «Монс фаро». Однак «Укргаздобыча» не проводила тендер на вибір оцінювача. У відповіді на запит видання компанія пояснила, що оцінювача обирав продавець, а всі витрати на оцінку несла продавець. Таким чином, державне підприємство погодилося з ціною продавця без переговорів.
Зв'язки та конфлікт інтересів
Серед восьми компаній-продавців особливо виділяється ООО «Атиква» з 45 АЗС. Компанія була заснована у 2003 році під назвою «Калина-Тернополь», а через рік змінила назву на «Атиква» (слово на іврите, що означає «надія», і так називається гімн Ізраїлю). Серед засновників були житель Нью-Йорка Анатолій Ейленкриг та киянки Алла Дубинська та Олексій Тамразов.
Тамразов та його партнери згодом стали власниками низки компаній, які також фігурують у списку продавців: сумського «Агрохімсервісу», черкаського «Регент-ойла», чернігівського «Бина ЛТД», одеського «ВЕКа», харківського «Меркатор АЗС» та «Калини-Закарпаття». У останньому випадку серед засновників був Володимир Чубирко, якого називають кумом Івана Балоги.
Олексій Тамразов більше не входить до складу засновників «Атиквы», але нині працює першим заступником директора «Укргаздобычи». Це викликає питання щодо можливого конфлікту інтересів при оцінці ціни, запропонованої його колишньою компанією.
Умови платежу та сумніви
«Укргаздобыча» повідомила, що лише 30% вартості буде сплачено одразу, а решта 70% — з розстрочкою на п'ять років. Однак видання ZN.UA висловило сумніви щодо того, чи ці умови дійсно зафіксовані в тендерній документації, оскільки державні чиновники часто посилаються на такі деталі, які не видно в офіційних документах.
Позиція міністра енергетики
Історія з АЗС привернула увагу міністра енергетики та вугільної промисловості Юрія Бойка. Коли журналістка телеканалу ТВі розпитувала голову «Нафтогаза» Євгенія Бакуліна про буровий комплекс «Чорноморнафтогаза», Бойко перервав інтерв'ю і порадив: «Дай інтерв'ю тільки тоді, коли вони спростують, що „Нафтогаз