На початку листопада система «Прозорро» зареєструвала понад 77 тисяч повідомлень про державні закупівлі на загальну суму 25,28 млрд гривень. Найбільш обговорюваною угодою тижня став контракт на будівництво водопровідної магістралі для Миколаєва вартістю 7,4 млрд гривень.
Два роки без води
Історія проблеми сягає весни 2022 року, коли російські військові знищили існуючий водогін із Дніпра. З того часу місто отримувало лише технічну воду, непридатну навіть для миття посуду. Лише у 2024 році уряд прийняв рішення про будівництво нового водозабору з річки Південний Буг. Замість проведення відкритих торгів у системі «Прозорро» Держвідновлення отримало право обирати підрядників без тендерів, посилаючись на «нагальну потребу». Однак у самих контрактах зазначено, що на поточний рік передбачено фінансування менше 1%, а основні видатки перенесено на 2025 рік — що ставить під сумнів обґрунтованість поспіху.
Три компанії замість однієї
Миколаївська служба відновлення розподілила роботи між трьома підрядниками: ТОВ «Ростдорстрой» (2,634 млрд гривень), ТОВ «Укртрансміст» (2,532 млрд гривень) та ТОВ «Група Компаній «Автострада» (2,281 млрд гривень). Кожна компанія отримала контракт на окрему ділянку водогону.
Максим Шкіль, власник «Автостради», повідомив у соціальній мережі, що його компанія пропонувала взяти всі три ділянки з великою знижкою на 1,7 млрд гривень. За його словами, це не вдалося реалізувати, оскільки Держвідновлення встигло законтрактувати інших виконавців.
Документи, отримані редакцією від Максима Шкіля та керівництва Держвідновлення, показують суперечливу картину. На момент прийняття рішення про контракти у Агентства була пропозиція від «Автостради» лише по першій ділянці, а по другій і третій — ні. Водночас у електронній системі Агентства зберігаються записи про три надіслані запити до «Автостради». Це розходження можна пояснити технічними збоями електронної пошти.
До укладання контрактів «Автострада» звернулася до віце-прем'єру Олексія Кулеби, голови Держвідновлення Сергію Сухомлину та начальника Служби відновлення у Миколаївській області Олександру Антощуку. Однак ці звернення не призвели до того, щоб замовник отримав уточнені пропозиції по всіх ділянках.
Відсутність правил
На відміну від відкритих торгів у «Прозорро», процедура обрання підрядників для експериментальних проектів, як-от миколаївський водогін, фактично не закріплена жодним нормативним актом. Це дозволяє державному замовнику діяти на власний розсуд, що вимагає перевірки поштових скринь усіх учасників процесу. Відкриті торги з точною фіксацією всіх кроків у «Прозорро» могли б запобігти подібним ситуаціям. Час для такої процедури був.
За аналізом наявних даних, ситуація розвивалася так. «Автострада» прагнула отримати всі три підряди. Компанія має достатні можливості: значний парк техніки з часів «Великого будівництва» та досвід будівництва водогону на Запоріжжі після знищення Каховської ГЕС. Держвідновлення, очевидно, намагалося розподілити роботи між різними компаніями. Офіційно це виглядає як вибір найдешевших пропозицій від різних фірм. Неофіційно можна припустити небажання залежати від однієї компанії на такому значущому проекті.
Також можна говорити про напругу у стосунках Максима Шкіля та Олексія Кулеби, який прийшов на посаду з Офісу президента. Це також могло вплинути на розподіл підрядів без прозорих тендерів. Деякі спостерігачі припускають, що це компроміс керівника миколаївської служби Олександру Антощука, спрямований на задоволення апетитів «Ростдорстрою» і «Укртрансмісту» — базових фірм регіону останніх років — та «Автостради», яка хоча й не місцева, але має значну вагу в Україні.
Проектування ще попереду
Однак критичність цього розподілу сумнівна. Нинішні контракти мало стосуються того, які суми насправді будуть витрачені на водогін. Технічного проекту будівництва ще не існує — його лише почнуть розробляти. Отже, поточні контракти є приблизною кошторисною оцінкою. Доказом служить те, що в ресурсних відомостях навіть не зазначені насоси для підкачки води. Інженери-проектанти ще мають визначити, які саме насоси закупити.
Самі договори містять юридичні суперечності. У них зазначено, що водогін має бути побудований до кінця 2024 року, однак у цих же документах вказано, що фінансування заплановано на 2025 рік. Це свідчить про недостатню увагу до юридичних деталей при складанні угод.
Цінові розбіжності
У контрактах вперше опубліковані ресурсні відомості з цінами на будматеріали. Раніше Держвідновлення відмовлялось публікувати такі кошторисні дані для «експериментальних» проектів. Після вступу в дію закону про прозорість будівельних кошторисів Служба відновлення у Миколаївській області дотрималась вимог закону.
Однак опубліковані ціни демонструють значні розбіжності. Залізобетонні плити покриття 2ПП25-2.1 «Ростдорстрой» оцінив у 14 788 гривень за штуку, а «Автострада» — у 3 336 гривень, що вчетверо дешевше. Ринкова ціна на рівні 14 788 гривень збігається з цінопропозицією «Ростдорстрою», що пояснює, де «Автострада» знайшла можливість для знижки.
З іншого боку, сталеві електрозварні труби діаметром 530 мм і товщиною стінки 7 мм «Укртрансміст» і «Ростдорстрой» пропонують по 65 500 гривень за тонну, а «Автострада» — по 97 934 гривні за тонну, що на 33% дорожче. Ринкова ціна на такі труби становить близько 68 000 гривень за тонну, що вказує на можливість подальшого зниження вартості.
Закупівельна топ-10
По результатам аналізу найбільших державних закупівель тижня з 3 по 8 листопада, водогін посідає перші три позиції. Четверту позицію займає контракт ПрАТ «Укргідроенерго» з ПрАТ «Укрсталь конструкція» на будівництво протидронового захисту об'єктів філії «Кременчуцька ГЕС» на суму 976,95 млн гривень. П'яту та шосту позиції займають контракти на паливо дизельне для ДП Міністерства оборони України та АТ «Укрзалізниця» на суми 840,41 млн та 764,73 млн гривень відповідно.
Сьома позиція — контракт КП «Спецжитлофонд» з ТОВ «Смарт солюшнз груп» на реконструкцію території виробничо-складської бази під будівництво житлових будинків у Києві на суму 717,80 млн гривень. Восьма позиція — контракт АТ «НАЕК «Енергоатом» з ПрАТ «Сєвєродонецьке науково-виробниче об'єднання «Імпульс» на апаратуру контролю нейтронного потоку на суму 651,68 млн гривень.
Дев'ята позиція — контракт Служби автомобільних доріг у Миколаївській області з ТОВ «Ростдорстрой» на капітальний ремонт мосту на автомобільній дорозі Р-55 на суму 434,09 млн гривень. Десята позиція — контракт АТ «НАЕК «Енергоатом» з ПрАТ «Сєвєродонецьке науково-виробниче об'єднання «Імпульс» на технічні засоби та програмне забезпечення на суму 376,03 млн гривень.
Висновок
Якби уряд з самого початку визначив, що миколаївський водогін будуватимуть за стандартними правилами прозорих торгів, більшість скандалів можна було б уникнути. Такі процедури краще сприяють перемовинам про фінансування з європейськими донорами. Урядова постанова №566 передбачає можливість залучення коштів Європейського інвестиційного банку, що може пояснювати поспіх у прийнятті рішення, однак це не виправдовує відсутність прозорості.