Скасування військового параду на День Незалежності мало звільнити бюджетні кошти на «соціальний захист населення». Однак історія того, як ці гроші розподілялися, виявилася набагато складнішою за офіційні заяви.
Початок конфлікту
Міністерство оборони отримало на парад 56 млн грн, але вимагало збільшення суми до 320 млн грн. Після публічного скандалу військові чиновники знизили вимоги до 212 млн грн. Пізніше, коли парад уже скасували, Мінобороны раптом заявило, що планувало витратити всього 36 млн грн. Документально підтверджена сума залишалася 56 млн грн, але армія наполегливо просила ще 250 млн грн або принаймні 150 млн грн.
Паралельно розгорівся інший скандал. Екс-міністр оборони Анатолій Гриценко розрахував, що при поточних темпах витрат на харчування солдатів гроші закінчаться вже в вересні. За його підрахунками, приватні постачальники могли заробити додаткові 213 млн грн за три квартали — близько трьох млн дол. на місяць. Це викликало масштабний скандал із залученням преси, організаційними висновками та скасуванням тендера. Посаду втратив заступник міністра економіки.
Однак у липні того ж року абсолютно та сама схема відродилася з тими ж учасниками та тими ж грошима.
Перша операція: закупівлі без конкурсу
На початку року Мінобороны отримав від Мінекономіки дозвіл на вибір постачальників харчування на перший квартал 2011 року за неконкурентною процедурою «у одного учасника». Військові чиновники пояснювали журналістам, що новий закон про державні закупівлі, прийнятий в серпні, вимагав занадто багато часу для проведення прозорих торгів. При цьому вони не згадували, що кормити армію потрібно було починати лише через півроку, з січня.
У той час Мінобороны активно витісняв з постачальницьких схем фірми, які дісталися від попередника Павла Ежеля — Юрія Еханурова. Спосіб був простим: припинити платежі за вже надані послуги. Коли постачальники відмовилися кормити армію без виконання її зобов'язань, у схему ввели інших постачальників.
Друга операція: видимість торгів
У лютому 2011 року Мінобороны розпочав тендерну процедуру відповідно до закону про державні закупівлі. Однак процес зірвала невідома компанія ООО «Метсобстар-ХК», зареєстрована в одному з київських гуртожитків. Вона подала скаргу до Антимонопольного комітету, стверджуючи, що умови тендера дискримінаційні.
Відомство Василія Цушка, керівника АМКУ, задовольнило скаргу і постановило скасувати торги. Мінобороны миттєво виконав розпорядження. Оскільки в рішенні АМКУ не було пропозицій щодо усунення порушень та проведення нових торгів, військові вирішили знову провести закупівлю «у одного учасника».
Для такої процедури потрібна була виза Мінекономіки. Військові попросили дозвіл на закупівлю «у одного» до кінця 2011 року на суму 621 млн грн. Мінекономіки погодився.
Несуразність цієї схеми полягала в тому, що АМКУ скасував торги в березні, а чинні контракти закінчувалися 1 квітня. Технічно Мінобороны не встигав провести нові відкриті торги для другого кварталу. Однак для третього та четвертого кварталів це було цілком можливо. Замість цього військові вирішили закупити харчування «у одного учасника» з квітня до кінця року.
Третя операція: розслідування та його згортання
Сума 621 млн грн викликала занепокоєння навіть далеких від цієї сфери громадян. Ситуацію загострило втручання профільного комітету Ради та екс-міністра Гриценко, який оприлюднив розрахунки про 213 млн грн прибутку приватних постачальників.
Президент Віктор Янукович зазвичай мало цікавився повідомленнями про бюджетні хищення. Однак коли розкривалися факти освоєння держбюджету, про які він не був попередньо поінформований організаторами схеми, ситуація змінювалася. Саме так сталося й із закупівлею харчування для солдатів.
Перший заступник першого віце-прем'єра Андрія Клюєва Вадим Копилов публічно заявив, що угода Мінобороны потребує ретельного розслідування. Розслідування розпочалося проти заступника міністра економіки Олександра Сухомліна, який затвердив закупівлю на 621 млн грн. Паралельно до військового відомства прибув відряд ревізорів.
Мінобороны подав нову заявку лише на другий квартал на суму 212,78 млн грн. Однак якби за цією ціною кормити армію три квартали, то загальна вартість становила б 638,34 млн грн — більше за 621 млн грн. Спілкування з ревізорами дало результати: у фінальних контрактах стояла нижча ціна — 193,26 млн грн за квартал, на 10% менше заявленої суми.
Розслідування щодо Сухомліна завершилося туманно. У квітні президент звільнив його з посади, але не через зловживання тендерами, як вважали журналісти, а через реорганізацію Мінекономіки в Міністерство економічного розвитку.
Під час «заметання слідів» виявилася ще одна схема обходження закону. На наступний день після заяви Копилова про розслідування невідома компанія ООО «Енергетехкомплекс» звернулася до АМКУ з вимогою скасувати скандальну закупівлю на 621 млн грн, стверджуючи про порушення, які вплинули на об'єктивність визначення переможця. Конкретних даних про ці помилки жалобник не надав, але цього вистачило ведомству Цушка для скасування закупівлі.
Один із співробітників Мінекономіки, який довгий час займався скасуванням торгів, висловив щире здивування таким прецедентом: «Такого за весь час роботи я взагалі не пам'ятаю, щоб по „лівій