Шляхопровід через Броварський проспект біля станції метро «Дарниця» потребує капітального ремонту вже понад шістдесят років. Останній такий ремонт проводився у 1963 році, і конструкція мосту давно вичерпала свій ресурс. Тендер на його відновлення вартістю 440 млн грн став предметом гострого конфлікту між замовником робіт та державними аудиторами.
У вересні 2024 року ТОВ «Мостобудівельний загін № 112» переміг на аукціоні, запропонувавши виконати роботи за 438 млн грн. Компанія надала три листи-рекомендації від попередніх замовників: два від регіональних служб Держвідновлення про ремонти мостів у Вінницькій і Кіровоградській областях та один від фірми «Еко-буд-трейд» щодо будівництва Подільського мостового переходу через Дніпро у Києві.
Однак «Київавтодор» відхилив переможця торгів. Причина виявилася в тому, як була оформлена рекомендація від «Еко-буд-трейда». Кілька років раніше ця компанія виграла тендер у Дирекції будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва на генпідряд по будівництву мостового переходу на Поділ. У якості субпідрядника на виконання робіт був залучений «Мостобудівельний загін № 112». Таким чином, у цьому проекті замовником була комунальна Дирекція, генпідрядником — «Еко-буд-трейд», а субпідрядником — «Мостобудівельний загін».
Під час розслідування Державної аудиторської служби з'ясувалось, що «Київавтодор» вимагав від учасників торгів листи саме від замовника, а не від генпідрядника чи субпідрядника. За логікою замовника, лист від «Еко-буд-трейда» не міг підтверджувати досвід «Мостобудівельного загону», оскільки «Еко-буд-трейд» був генпідрядником, а не замовником робіт. Справжнім замовником була Дирекція, і саме від неї мав бути лист.
Однак ДАСУ виявила суперечність у позиції замовника. У тендерній документації «Київавтодору» у пункті 1.3 чорним по білому зазначено, що Замовником є генпідрядна організація. Слово написано з великої букви як перше у назві стовпчику таблиці, що відповідає правилам граматики. У наступному пункті того ж документа слово «замовник» вже написано з маленької букви. Таким чином, у власній тендерній документації замовник передбачив можливість листів від генпідрядника.
Державна аудиторська служба провела розслідування і наказала розірвати договір з «Автомагістраллю-Південню», якій було передано підряд за 440 млн грн. «Київавтодор» подав судовий позов проти ДАСУ, оскільки наполягає на своїй правоті. Справа перейшла до суду, і тепер ремонт мосту знаходиться під ризиком затримки.
Проте конфлікт щодо формулювання вимог до документів приховує глибші проблеми з кошторисом. За даними журналістів, у кошторисі дарницького мосту понад третини вартості — 166 млн грн — припадає на мостові металеві конструкції прогонової будови, поставлені з заводу. Ціна цих конструкцій у кошторисі складає 221 тис грн за тону з урахуванням ПДВ, що значно перевищує ринкові ціни. Зазвичай такі конструкції коштують на 30 тисяч гривень на тоні дешевше. Навіть у контрактах Держвідновлення на будівництво антиракетного захисту найдорожчі металоконструкції балок перекриття не перевищували 189 тис грн за тону, а найдешевші коштували від 153 тис грн.
Висока вартість також встановлена для асфальту АББМП — близько 7 тисяч гривень на тоні. Цей матеріал у кошторисі записаний на суму понад 20 млн грн. Таким чином, «Автомагістраль-Південню» дісталася контрактація, у якій за результатами тендеру не була повністю вижата маржа з металоконструкцій. За оцінками журналістів, ця маржа може становити близько 30 млн грн.
Різниця між пропозиціями двох компаній становила лише 2 млн грн, однак справа коштує набагато більше. Спір про велику букву у слові «Замовник» приховує питання про завищені ціни у кошторисі та можливі надмірні витрати державного бюджету.