Столиця демонструє небачену активність у сфері будівельних тендерів. За даними аналізу платформи «Прозорро», структури мерії Києва та інших столичних організацій у 2024 році провели будівельно-ремонтні закупівлі на суму понад 30 млрд грн. Для порівняння: навіть державні загальноукраїнські структури не досягли цього показника, не кажучи вже про окремі регіони.
Тенденція змін у будівельних видатках
Аналіз будівельних підрядів показує, що за роки повномасштабної війни витрачання на будівництво знизилося порівняно з періодом «Великого будівництва», однак тримається приблизно на одному рівні з урахуванням девальвації гривні. У 2021 році було укладено 53 177 угод на суму 397 млрд 92 млн грн. У 2022 році кількість угод скоротилася до 28 763 на суму 171 млрд 43 млн грн. Стрибок у 2023 році — 81 335 угод на суму 258 млрд 32 млн грн — пояснювався масштабними закупівлями Держвідновлення на будівництво захисту електропідстанцій «Укренерго» та водогонів у Дніпропетровській області на суму майже 50 млрд грн. У 2024 році укладено 49 242 угоди на суму 205 млрд 50 млн грн.
Регіональна динаміка та зміна лідерів
До вторгнення у 2021 році Дніпропетровська область суттєво випереджала інші регіони. Половина з 50 млрд грн під керівництвом координатора «Великого будівництва» Юрія Голика та губернатора Валентина Резніченка спрямована на п'ять великих об'єктів — чотири дороги та місцевий аеропорт.
На початку вторгнення ситуація кардинально змінилася. У 2022 році лідерами стали загальноукраїнські структури — «Енергоатом», «Укргідроенерго», «Укренерго» та інші, які хоч мають головні офіси в Києві, але замовляють будівництво по всій Україні. На друге місце вийшла Вінницька область, однак це сталося лише тому, що місцева філія «Укравтодору» протендерила 15 млрд грн на ремонт доріг у рамках «Великого будівництва». Проте за цими контрактами робіт насправді не виконували — дія договорів просто подовжена без фінансування.
У 2023 році у лідери вперше вийшла Київська область разом із столицею. У системі «Прозорро» автоматично не відокремлюється столиця від області, що ускладнює аналіз. Відбудовою на деокупованій Київщині пояснюється лише частина цього стрибка. З десяти найбільших тендерів лише два пов'язані з воєнними обстрілами — ремонт ТЕЦ-6 та будівництво житла в Ірпені. Решта — мирно-тилові, ненагальні дороги та інші ремонти.
Найбільші замовлення Київщини у 2023 році включали реконструкцію транспортної розв'язки на перетині вулиць Богатирської та Полярної в Оболонському районі Києва (1 млрд 297 млн грн), капітальний ремонт ділянки дороги Т-10-27 Київське півкільце (969 млн 723 тис. грн), реконструкцію шляхопроводу на перетині вулиць Дегтярівської та Олександра Довженка (920 млн грн), реконструкцію полігону твердих побутових відходів № 5 у селі Підгірці Обухівського району (692 млн 307 млн грн та окремо 528 млн 999 тис. грн), капітальний ремонт Київського міського центру нефрології та діалізу (643 млн 122 млн грн), завершення реконструкції житлового будинку на бульварі Кольцова, 24-а (521 млн 915 млн грн), капітальний ремонт багатоквартирного будинку в Ірпені (477 млн 709 млн грн), капітальний ремонт ВРП-110 та 330 кВ ТЕЦ-6 (451 млн 463 млн грн) та капітальний ремонт автомобільної дороги місцевого значення О101316 (445 млн 200 млн грн).
Київ у 2024 році: новий рівень видатків
У 2024 році відрив столичного регіону значно збільшився. В інших регіонах уже не замовляли будівництво захисту електропідстанцій. Натомість у Києві зробили рішучий крок уперед: до ремонту доріг столиці додалося будівництво гілки метро на Виноградар за 14 млрд грн. До десятки найбільших замовників будівництва цього року ввійшли управління освіти Дарницького, Голосіївського та Дніпровського районів Києва, які замовили ремонтів шкіл та дитсадків на 3,2 млрд грн.
Концентрація замовлень у руках кількох структур
Порівняння видатків на будівельні тендери із загальними бюджетами показує, що у дев'яти регіонів «будівельна» частка тримається в діапазоні від 26 до 35%. Харківщина та Миколаївщина лідирують за рахунок обстрілів та фортифікацій. Решта областей мають співвідношення менше 20%. Однак навіть серед них є регіони з доволі великими бюджетами — Львівська, Запорізька, Житомирська, Черкаська, — але вони на будівництво тендерять значно менше від Києва.
Цілком очевидною є концентрація підрядів в одних руках. Перша десятка замовників протендерила майже 30 млрд грн, і з них сім — це структури мерії Кличка. Тисяча інших замовників Києва та області провели будівельно-ремонтні закупівлі на суму менше 18 млрд грн.
Найбільші замовники будівництва Києва та області у 2024 році: «Київський метрополітен» (14 млрд 139 млн грн), «Київавтодор» (3 млрд 333 млн грн), «Київтеплоенерго» (1 млрд 821 млн грн), Державна установа «Національне військове меморіальне кладовище» (1 млрд 760 млн грн), Департамент регіонального розвитку Київської ОДА (1 млрд 370 млн грн), Управління освіти Дарницької РДА Києва (1 млрд 316 млн грн), Управління освіти Голосіївської РДА Києва (1 млрд 273 млн грн), Борщагівська сільська рада Бучанського району (974 млн грн), «Київбудреконструкція» (915 млн грн), Управління освіти Дніпровської РДА Києва (698 млн грн).
Столиця проти регіонів
За підрахунками редакції, у самому Києві на різні будівельно-ремонтні роботи цього року протендерили понад 30 млрд грн, тоді як на Київську область припадає менше 15 млрд грн. Це означає, що мерія Віталія Кличка є чемпіоном із будівництва по Україні, навіть якщо із загального результату Київщини у 45 млрд грн прибрати область.
Отримана відповідь від КМДА
Редакція звернулася до Київської міської державної адміністрації із проханням пояснити небачену будівельну активність або хоча б прокоментувати помічений тренд. Екстремальне зростання будівельних тендерів пояснили різницею між бюджетним роком та строком реалізації проєкту будівництва. Далі розповіли про міську цільову програму «Захисник Києва», програму підтримки киян-захисників та захисниць, а також про кошти, передані з міського бюджету Міноборони та МВС: у 2023 році разом 1,4 млрд грн, у 2024 році станом на жовтень — 30 млн грн.
Питання залишається відкритим: як ці пояснення виправдовують непоборне бажання у розпал війни із нечуваним розмахом перекладати асфальт на ненайгірших дорогах та ремонтувати порожні дитячі садочки.
Матеріал вперше опубліковано у виданні «Дзеркало тижня».