Контракт на буріння розвідувальної свердловини в Луганській області розкриває мережу корпоративних зв'язків, що пов'язують приватний бізнес з державними установами. 14 червня НАК «Надра України» уклало угоду з ТОВ «Голден Деррік» на буріння геологорозвідувальної свердловини №1 Токарська в Луганській області за 13,85 млн грн за результатами тендеру.
У торгах брали участь дві компанії. Другим учасником було ТОВ «Кантарус», яке запропонувало суму понад 15 млн грн – на півтора мільйона дорожче за переможця. Однак «Кантарус» викликає запитання: його статутний капітал становить лише 51 тис грн, а офіс зареєстрований в одній з київських квартир на бульварі Кіквідзе. В інтернеті немає жодних даних про цю компанію, яка претендувала на великий контракт. Це дає привід припустити, що «Кантарус» міг бути підставною компанією, яка забезпечила формальну конкуренцію для проходження тендеру «Голден Дерріком».
Структура власності переможця ускладнює картину. НАК «Надра України» володіє значною частиною в 33-мільйонному статутному капіталі «Голден Дерріку», але контроль над фірмою здійснює приватна сторона. Таким чином, державні кошти переводяться в приватні руки.
Історія компанії сягає 2007 року, коли її засновано як спільне підприємство НАК «Надра України» та Дениса Шамардака, який став директором. Фірма була створена для покращення розвідки нафто-газу в Полтавській області. На баланс підприємства передали Полтавську експедицію по випробуванню свердловин.
На початку 2008 року структура власності змінилась. Замість Шамардака засновником стало австрійське ТОВ «Ліфо інвест гмбх», а статутний фонд перерозподілено на користь австрійської сторони у пропорції 30:70. У травні 2010 року австрійську частку переоформлено на кіпрський офшор «Хартлог лімітед».
Ці трансформації відбувались у період, коли «Надра України» очолював Едуард Ставицький, нинішній керівник Державної служби геології та надр України. Його зв'язок з компанією підтверджується тим, що нинішній директор «Голден Дерріку» Андрій Семенов у 2003 році був співзасновником ТОВ «Еко-2003» разом з Анатолієм Ставицьким, батьком Едуарда. Семенов також відомий як директор дитячого табору «Фонтан» в селі Клюсівка Полтавської області, який належить «Потаванафтогазгеології» – дочірній компанії «Надр України». Саме у цієї дочірньої компанії забрали Полтавську експедицію на користь «Голден Дерріку».
Київська адреса реєстрації «Голден Дерріку» – вулиця Боричів Тік, 35в – вважалась центром діяльності фірм, пов'язаних з Василем Джартою, який у 2007 році очолював Міністерство природи. За цією адресою знаходився офіс Віталія Борта, народного депутата від Партії регіонів і партнера Джарти. На Боричевому Току були зареєстровані кілька компаній, які отримали ліцензії на розробку нафтогазових родовищ у 2007 році під час керування надрами Джартою та Ставицьким. Деякі з цих фірм брали участь у операції з передачі резиденції «Межигір'я» від держави на користь Віктора Януковича. У 2007 році «Межигір'я» знаходилось на балансі Державного управління справами. Щоб Янукович отримав резиденцію, ДУС передала її Міністерству природи Джарти, яке передало її НАК «Надра України» Ставицького. Після цього НАК продав резиденцію одній приватній компанії, а від іншої компанії, зареєстрованої на Боричевому Току, отримав приміщення під офіс.
Монопольний контроль над надрами, який мали Джарта та його оточення, став предметом політичних дискусій. У середині 2009 року прем'єр-міністр Юлія Тимошенко особисто вказала на проблему: «На корупційній основі найближчому оточенню [Януковича] було видано 19 ліцензій на видобування нафти і газу. Тоді цими питаннями займався народний депутат від Партії регіонів пан Джарти, і очолювала це підприємство НАК «Надра України» його людина – пан Ставицький».
Протягом наступних років політична ситуація змінилась. Джарта залишив політику, Тимошенко опинилась у в'язниці, але фінансові потоки продовжили рухатися. Компанії, зареєстровані на Боричевому Току, продовжують брати участь у державних тендерах.