Криза в забезпеченні медикаментами охопила всю систему державних закупівель. На обліку Мінхоронздоров'я перебуває 24 тисячі українців, офіційно зареєстрованих як хворі на СНІД. У Донецькій області, де зосереджена значна частина цих пацієнтів, кожний шостий із них не отримує необхідні препарати. Проблема виникла не через брак коштів – держава щорічно виділяє понад мільярд гривень на закупівлю ліків. Справа в організованому опорі фармацевтичних структур змінам у системі державних тендерів.
Державні клерки роблять усе можливе, щоб перешкодити хворим отримати рятівні препарати. Мінхоронздоров'я з осені попереднього року до липня взагалі не закуповувало жодних медикаментів. Лікарні та поліклініки зізнаються, що багатьох препаратів, якими їх зазвичай забезпечує держава, не бачили кілька місяців. Журналісти виявили, що міністерство оголошувало торги, але в них ніхто не бажав брати участь – ніби за помахом чарівної палички весь фармацевтичний ринок одностайно ігнорував запрошення.
Монопольна система, яка сформувалася протягом останніх років, спирається на кілька впливових структур. Найбільш активними гравцями стали компанії, пов'язані з Петром Багрієм та Андрієм Лірником. Зовні ринок видавався подрібненим, але насправді різні фірми виявлялися спорідненими через офшори, спільні адреси та власників у «третьому коліні». Апогей їхнього розвитку припав на 2008–2010 роки, коли закупівлями Мінохоронздоров'я завідував Зиновій Митник, який працював в урядах Тимошенко та Азарова – в останньому був міністром за квотою комуністів.
Така монополізація мала прямі наслідки для цін. У період 2005–2009 років вартість ліків у доларовому еквіваленті в Україні зросла на 100–300%, тоді як сам долар подорожчав відносно гривні на 60%, а бензин – лише наполовину.
Радикальна зміна почалася восени, коли президент Віктор Янукович призначив головою МОЗ лікаря Іллю Ємця. Той одразу заблокував усі тендери до з'ясування відносин з великими гравцями фармринку. Взимку ходили легенди про розмір фінансових обтяжень, які мали закласти постачальники у свої чорні каси для задоволення потреб помічників міністра. Ситуація тривала до середини літа, коли журналісти забили на сполох про відсутність життєво важливих препаратів.
Ємця розжалували назад у лікарню, на його місце призначили Олександра Аніщенка, кар'єрного медичного працівника з Донецької області. Почалися перші закупівлі ліків бюджетним коштом. Структури Багрія отримали підряди, але за обсягами вони були непорівнянними з попередніми показниками. У 2010 році це угруповання виграло конкурси на постачання ліків і медичного обладнання на суму 564 млн грн, ставши беззаперечним лідером. Аніщенко вивів на перші позиції постачальників, які раніше пасли задніх.
У тендері на закупівлю вакцин МОЗ обирало між двома цінами: 101 млн і 108 млн грн, які надали фірми «НВЦ Біоніка» і «Фармекс Груп», що мають спільне коріння власників. Один з крупних гравців фармринку припустив, що це свідчить про перерозподіл тендерних потоків зі структур Багрія на групу Бориса Литовського. Однак про перетворення тенденції на сталий розклад можна буде говорити, коли держава проведе тендерів хоча б на мільярд.
Екс-фаворити не могли сидіти склавши руки. Наприкінці липня фірма «Ганза» Багрія подала в Антимонопольний комітет кілька скарг на нібито дискримінаційні умови тендерів МОЗ. АМКУ призупинив їх. Через кілька днів «Ганза» відкликала скарги, але справу було зроблено – конкурс відтерміновано. Проблема загострилася, деякі впливові ЗМІ подавали апокаліптичний стан справ із ліками барвисто, але без згадок про роль екс-фаворитів.
На авансцені з'явився Микола Азаров. Уже наступного ранку після сюжету про брак ліків для хворих на гемофілію прем'єр-міністр назвав це надзвичайною ситуацією і доручив МНС напряму зв'язатися із закордонними виробниками для екстреного і безтендерного придбання препаратів. Керівник МНС Віктор Балога отримав від МОЗ список із десятком закордонних виробників і кинувся щось купувати. На момент написання статті минуло два тижні, а звісток про укладення угоди не було.
Джерела в МОЗ вважають, що перекидання бюджету на Балогу краще, ніж нічого. Відсутність тендера означатиме неможливість вплинути на закупівлю, і ніякий Багрій не зможе зірвати постачання. Однак як з'ясувалось згодом, міністерство Балоги уклало угоду з фірмою Багрія, а не справжніми виробниками продукції.
Екс-фаворити мають інший хід конем. Йдеться про те, як вони можуть розвернути ситуацію на 180 градусів, позбувшись того, хто почав «революцію» в системі держзакупівель ліків – міністра Аніщенка. Микола Азаров, забираючи в МОЗ частину обсягів держзакупівель, заявив про дуже високу ймовірність відставки керівника міністерства. Для широкого загалу це красивий жест – голова уряду погрожує звільненням донецькому міністрові. Для хворих, які очікують пігулок, зміна міністра як мертвому припарка.
Не секрет, що саме Азаров торік був лобістом Митника, за якого розцвів Багрій. Азаров, якого називають особистим приятелем Багрія, публічно захищав Митника від нападок своїх же колег по Партії регіонів. Тож не виключено, що й цього разу прем'єр у разі звільнення Аніщенка може стати на захист інтересів того самого угруповання. Наслідки такого розвитку подій легко передбачити, повернувшись до початку цієї історії.