Олександр Черненко, голова правління Комітету виборців України, розраховує, що для подолання п'ятивідсоткового бар'єру на парламентських виборах потрібно придбати трохи більше мільйона голосів виборців. За його оцінкою, бюджет такої закупівлі становитиме 200-250 мільйонів гривень.
Цей розрахунок ґрунтується на припущенні про явку на рівні 60%. При такій явці один відсоток голосів дорівнює близько 230 тисячам бюлетенів. Середній виборець отримуватиме на руки близько 100 гривень, тоді як штаб виділятиме вдвічі більше – 200 гривень за голос. Половина коштів осідатиме на всіх рівнях піраміди скупщиків.
На думку Черненка, така сума не є надто великою для потужної політичної сили. Для порівняння: при впровадженні мажоритарної системи кандидат, який отримує підтримку влади в окрузі, має віддати мільйон доларів у партійну касу та витратити ще мільйон на розвиток округу. З 225 кандидатів, яких може висунути партія, платниками таких «податків» будуть близько 150 мажоритарщиків – це 150 мільйонів доларів, або 1,2 мільярда гривень за курсом НБУ. Таким чином, п'ятивідсотковий результат коштуватиме лише одну п'яту від партійного доходу з мажоритарників.
Стратегія закупівлі голосів матиме точковий характер. Найбільш сприятливими для такої діяльності є депресивні території з поганою економікою – сільська місцевість або міста, де основні підприємства припинили роботу. Такі характеристики більше відповідають Центру, Півдню та Сходу України. Електорат Західної України вважається більш ідейним, до того ж заробітчани регулярно надсилають гроші. Однак провладні політтехнологи можуть знайти можливості навіть у окремих округах Тернопільщини та Волині. Раніше Партія регіонів підозрювалась у скупці голосів на виборах до Тернопільської облради в північних селах області. У Львівській області такий метод навряд чи спрацював би.
Вибір виборчої системи залежить від того, як влада оцінює ризики та переваги кожного варіанта. Чиста пропорційна система – це, за метафорою Черненка, «закупівля у одного учасника». Свої пропозиції щодо вибору підрядника може надавати будь-хто, але підписувати обґрунтування буде голова конкурсного комітету. Набір прізвищ у виборчому списку залежатиме саме від нього. Така система гарантує відсутність конкуренції та безпеку від оскаржень західними спостерігачами.
Змішана система з використанням мажоритарників – це відкриті торги з пов'язаними учасниками. До керівництва приходитимуть радники, кожен з яких матиме попередню угоду про співпрацю зі своїм кандидатом на тому чи іншому виборчому окрузі. Лідер муситиме у кожному конкретному випадку вирішувати: влаштувати справжні відкриті торги або вступити в змову з одним з учасників, відсіявши його конкурентів за формальними ознаками.
Отримання мандатів через відкриті торги дозволяє отримати більше місць завдяки попередньому відбору якісніших кандидатів. Однак це несе ризик оскарження з боку західних спостерігачів через методи конкурентної боротьби. Закупівля «у одного учасника» гарантує тишу, але має стратегічний ризик: народ є джерелом влади, тобто власником підприємства. Коли найманий директор махлює на неконкурентних торгах на свою користь, власник зазвичай дає по рукам.
Мажоритарна система несе кілька ризиків для провладної партії. Скорочується кількість прохідних місць у списках через загальне скорочення списочних мандатів. Ніхто не хоче йти працювати в округ, якщо є можливість потрапити в список. Якщо мажоритарна система буде впроваджена, у самій Партії регіонів виявиться кілька бажаючих кандидатів на один округ, кожен з яких матиме «ярлик», отриманий за відповідні внески в різних кабінетах. Місцеві вибори показали, що в партії залишилось багато ображених, яким в одному кабінеті пообіцяли підтримку, а у вищих кабінетах підтримали іншого.
З іншого боку, при піднятті прохідного бар'єру до 5% парламент формуватиме три, максимум чотири партії. Мабуть, всі прохідні партії за виключенням «Батьківщини» не будуть в непримиренній опозиції до провладної партії. За відсутності імперативного мандату всі парламентські партії стануть постачальниками голосів для правлячої фракції.
Прихильники збереження нинішньої системи виборів – виключно закритих партійних списків – мають аргумент для апеляції до лідера: мажоритарні округи несуть ризики «перегинів на місцях» з вкиданням бюлетенів, погромами на дільницях і судовим зняттям конкурентів з виборів, що неминуче викличе гнів Заходу. Можна витратитись на закупівлю голосів, а потім докупити голоси в Раді. Одна «тушка» коштує мільйон доларів, тоді як голос виборця – значно менше.
Прихильники відродження мажоритарної системи посилаються на останні місцеві вибори, на яких були списки і мажоритарники. Партія регіонів значно збільшила кількість своїх депутатів по всій Україні в рази.
З точки зору Черненка, якби керівництво вирішило повернутися до змішаної системи виборів, закон, розроблений у Мінюстві, вже давно був би прийнятий. Однак він навіть не внесений у парламент. Лідер фракції Партії регіонів Олександр Єфремов обіцяв розгляд цього закону в вересні, але вересень минув, а закону немає.
Центри впливу в Партії регіонів лобіюють різні системи. За змішану систему ратують на Банковій. Пропорційка більш до вподоби окремим діячам з Грушевського. Першим з огляду на молодість більш цікаво пограти в складні розклади. Другим з огляду на політичний досвід більш цікаво мати стабільну ситуацію з прогнозованим і керованим процесом добору списочників.
Рейтинговий розклад між основними гравцями майбутніх виборів показує, що Партія регіонів отримає максимум 25%, мінімум – 20%. «Батьківщина» має десь 15-18% і фактично доганяє ПР. Третій Яценюк – 7-9%. По Тимошенко ситуація цікава: якщо її не допустять до виборів особисто, це мобілізує її електорат, але лише тимчасово. Поки що не видно, яким чином вона може пробити власну стелю у 20%.
З урахуванням тенденції до падіння рейтингу ПР можна прогнозувати, що через рік ці партії будуть йти ніздря в ніздрю. Зараз соціологія показує велику апатію українців. Менше половини від 37 мільйонів виборців впевнені, що прийдуть голосувати. Однак мобілізація електорату завжди відбувається протягом виборчої кампанії, тому явка буде на звичному рівні 60-65%.