Уряд створив нову структуру для вирішення проблем у системі охорони здоров'я. На початку жовтня першого віце-прем'єра Андрія Клюєва призначили керівником Ради з питань функціонування системи охорони здоров'я. Це рішення прийшло після того, як президент Віктор Янукович виніс догану міністру охорони здоров'я Олександру Аніщенку та його заступникам через затяжну кризу з державними закупівлями ліків. Аніщенко очолив міністерство лише кілька місяців раніше, ставши третім керівником відомства за рік.
На перший погляд, ситуація виглядає як рішуча боротьба влади з проблемою. Однак за інформацією джерела видання, справжня картина набагато складніша. Один із впливових парламентаріїв, пов'язаних з фармацевтичною галуззю, розповів про механізм, який, на його думку, лежить в основі кризи.
За його словами, процес передбачає наступне: міністерство оголошує тендер на закупівлю ліків з найнижчою можливою ціною. Компанії подають пропозиції, але тендер скасовується з посиланням на те, що найвигідніша пропозиція перевищує виділений бюджет. Потім авторам найдешевшої заявки надходить неофіційна пропозиція від так званого куратора галузі: подати нову заявку з набагато вищою ціною, отримуючи при цьому частину надприбутку. Коли бізнесмен запитує, як він зможе виграти тендер проти іноземних конкурентів, йому дають зрозуміти, що іноземні фірми не прийдуть на конкурс через можливість перевірок податківців, правоохоронців або служб безпеки в їхніх українських офісах.
За інформацією джерела, куратором фармацевтичних закупівель називають помічника міністра Андрія Ігнатова, який, як кажуть у фармацевтичному середовищі, діє від імені Олександра Януковича, сина президента. Водночас видання «Дзеркало тижня» називало куратором Івана Аврамова, якого Юрій Іванющенко публічно назвав своїм бізнес-партнером. Ці дві версії не суперечать одна одній, оскільки Іванющенко та сім'я Януковичів тісно пов'язані в бізнесі.
На ринку державних закупівель ліків діють кілька впливових гравців. Петро Багрій вважається близькою людиною прем'єра Миколи Азарова та діловим партнером Зиновія Митника. Йому підконтрольна компанія «Ганза», засновником якої він є, хоча публічно відхрещується від участі в її діяльності. Кілька років тому «Ганза» виграла найбільші тендери міністерства, але з приходом Аніщенка втратила статус фаворита. Компанія також блокувала деякі тендери в Антимонопольному комітеті.
Показовим прикладом впливу цієї групи стала ситуація з ліками для гемофіліків. Влітку Азаров дорікнув Аніщенку за невдачу в цьому сегменті та доручив міністру надзвичайних ситуацій Віктору Балозі терміново закупити фактор згортання крові у закордонних виробників. Міністерство надзвичайних ситуацій уклало угоду з «Ганзою» за неконкурентною процедурою закупівлі у одного учасника. Проте «Ганза» не виробляє ліки, а є посередницькою структурою. На урядовому засіданні на початку жовтня, коли Аніщенку влаштували обструкцію, критика дісталася й Балозі за те, що ліки так і не з'явились.
Борис Литовський контролює кілька дистрибуторських компаній. Його україно-ізраїльська кар'єра протягом кількох років пов'язана з впливовим російським угрупуванням. Призначення Іллі Ємця головою міністерства минулого року значною мірою стало можливим завдяки фінансуванню цієї групи. З приходом донеччанина Аніщенка в міністерстві з'явились нові керівники, які добре знають методи вирішення проблем у певних колах. До цього угрупування належить московсько-український бізнесмен Ігор Сало, пов'язаний з Литовським.
Ринок державних закупівель ліків становить 5–6 мільярдів гривень, а з урахуванням продажів в аптеках – понад 20 мільярдів. На цьому ринку відбуваються силові захоплення підприємств, ведуться кримінальні справи проти членів тендерного комітету часів Митника, розгортаються бюрократичні конфлікти на найвищому рівні. Але дешевих і якісних ліків для населення це не забезпечує.
Клюєв у розмові з «Дзеркалом тижня» обіцяв створити непідкупну систему контролю якості як вітчизняних, так і імпортованих ліків. Він заявив, що отримав перелік компаній, причетних до тендерних маніпуляцій, завезення неякісних препаратів та підробок. За його словами, контроль буде посилено на митниці, а дерегуляція цієї сфери не торкнеться.
Однак є й інша версія розвитку подій. Створена Клюєвим рада не має юридичного впливу на закупівлі міністерства. Хоча перший віце-прем'єр за часів роботи в Донецькій області набув навичок жорстких переговорів, невідомо, чи вистачить йому впливу на всіх гравців ринку, особливо на північних бізнесменів. Якщо закупівлі ліків залишатимуться в кризовому стані, провал можуть повісити саме на Клюєва, оскільки він став публічним лицем цієї проблеми.
За інформацією високопоставленого джерела в Партії регіонів, Клюєв використовує боротьбу з фармацевтичною кризою як інструмент у більш широкій політичній грі. Минулого року підприємницький Майдан проти Податкового кодексу мав продемонструвати президенту, що прем'єр Азаров – некомпетентний кадр. Однак розв'язати ситуацію прийшов не Клюєв, а голова президентської адміністрації Сергій Льовочкін, який має власну історію стосунків з Азаровим і напружені відносини з Клюєвим.
Одна з ліній конфлікту між цими посадовцями проходить по питанню контролю над багатомільярдною сферою Нацпроектів. Структуру очолює Владислав Каськів, давній союзник Льовочкіна, але більшість нацпроектів не отримують повноцінної урядової підтримки. Водночас інформація про те, що структури Клюєва отримали пільгові кредити на розвиток сонячної енергетики, швидко розповсюдилась серед журналістів.
Після підприємницького Майдану наступною гучною подією став штурм парламенту так званими афганцями, який, за версією джерела, був підтриманий Клюєвим. Офіс афганців Бориса Новожилова потім штурмували податківці, на яких Азаров зберігає певний вплив. Джерело також повідомило про зміну донора партії «Свобода» Олега Тягнибока на користь Клюєва та про залежність групи «Реформи заради майбутнього» від першого віце-прем'єра.
На основі цих фактів джерело робить висновок, що Клюєв намагається створити собі можливість для отримання посади прем'єр-міністра, використовуючи політичні сили, з якими він формально не пов'язаний. Йому важливо, щоб у разі відставки Азарова цю можливість не використали його конкуренти, список яких постійно оновлюється. Останні чутки в парламенті стосуються можливого призначення прем'єр-міністром жінки з БЮТ – Наталі Королевської.
Однак головне питання залишається без відповіді: зможе держава забезпечити своїх громадян якісними ліками, чи продовжить вести боротьбу за посади, забуваючи про здоров'я та життя українців.