Національна рада з питань телебачення і радіомовлення розподілила ліцензії на цифрове мовління в регіонах України серед 182 телекомпаній, які подали 1040 заявок на 668 місць у мультиплексах. Результати конкурсу викликали запитання щодо прозорості процесу та дотримання законодавства.
За даними журналістів, переважна більшість ліцензій дісталася державним і комунальним компаніям (39 компаній, 184 ліцензії), п'ятірці компаній, пов'язаних з ESGroup (5 компаній, 152 ліцензії), та структурам, які контролюють провладні політики (23 компанії, 134 ліцензії). Водночас 151 частота, що становить чверть від загального обсягу, залишилася вільною і була відправлена на повторний конкурс.
ЕSGroup – мережа компаній, пов'язана родинними зв'язками з першим заступником голови Нацради та залізничним менеджером з оточення Януковича-Ахметова – отримала найбільше ліцензій серед приватних структур. Компанія згодом відмовилася від низки виграних ліцензій.
Розподіл частот у регіонах означав не лише відмову в доступі до ефіру іншим претендентам, але й формування нових регіональних медіамереж. У Запоріжжі виникла «Медіагруп нові проекти» з Краматорська, а у Луганській області – «Регіональна телевізійна система». За неофіційними даними журналістів, у Запоріжжі контроль над медіаресурсами міг перейти до сина генпрокурора Артема Пшонки, народного депутата від Партії регіонів. У Луганській області появу другого медіаіграча сприйняли як загрозу традиційній вотчині Володимира Ландика, також депутата від Партії регіонів.
Нацрада обґрунтовувала свої рішення фінансовими проблемами малих компаній, відмовляючи претендентам без 24-годинного мовління. Однак це правило застосовувалося вибірково. Серед переможців конкурсу виявилися компанії без цілодобового мовління – миколаївський «Колледж преси, радіо і телебачення» (ліцензія на 3 години 30 хвилин) та хмельницьке «Дитяче телевізійне агентство». Водночас потужні регіональні вещатели TV4 (Тернопіль) та львівський «Люкс» (канал «24»), які мали цілодобове мовління, ліцензій не отримали.
Чорнівецьким компаніям «Чернівці» та АТВ, а також ривненській «Рівне–1» відмовили, мотивуючи тим, що вони подали заявки лише на обласні центри. Проте приватна компанія харківського мера Геннадія Кернеса «Тоніс-центр» (7 канал) отримала ліцензію, подавши заявку лише на Харків. Аналогічно «ВТВ плюс» у Херсоні та продакшн-студія донецької мерії «БіТіВі-компані», яка не мала навіть досвіду ефірного мовління, отримали ліцензії без заперечень.
ЕSGroup подала заявки виключно на обласні центри, але отримала 11 ліцензій. Коментуючи цю перемогу, члени Нацради стверджували, що голосували за UBR (канал ESGroup) виключно з соціальних міркувань, оскільки в комерційно непривабливому Чернігові жодна з місцевих ТРК не захотіла вещати. На запитання журналістів про Львів, де конкуренція місцевих компаній була значною, перший заступник голови Нацради Оксана Головатенко відмовилася дати прямої відповіді.
Львівська компанія «Міст ТБ», яка подала заявки не лише на Львівську область, але й на весь західний регіон, не отримала жодної ліцензії. TV4 також залишилася без ліцензій. На запитання про причини члени Нацради посилалися на нечисту лицензійну історію цих компаній.
Одеська ситуація виявилася складнішою. Компанія «ІТВ», яка володіє 51% каналу «Репортер», два роки раніше на 49% належала юридичній академії Сергія Кивалова, народного депутата від Партії регіонів. Нині в числі власників значилися фізичні особи. Один із співвласників Олександр Коробчинський, який також управляв акціями інших міноритаріїв, був застрелений 5 січня 2011 року. Директор компанії Володимир Краснєнко в лютому того ж року покінчив життя самогубством.
Одеський канал «Репортер» отримав ліцензію, хоча його лицензійна історія викликала запитання. Водночас компанія «Академія», у якій працювали співробітники академії Кивалова, також отримала ліцензію. Канал «Глас», пов'язаний з одеським мером Костусєвим та головою фракції Партії регіонів у міськраді Геннадієм Труханівим, відмовився від ліцензії.
Николаївський «Колледж преси і телебачення» на чолі з Глібом Головченком отримав ліцензію. Директор категорично заперечував припущення про скриту продажу компанії. Проте відразу після конкурсу Головченко зробив такий глибокий реверанс на адресу Нацради та такий різкий осуд незадоволених результатами, що навіть досвідчені гравці медіаринку були вражені глибиною жесту.
Нацрада опублікувала статтю у «Дзеркалі тижня», під якою підписалися всі семеро членів регулятора, включно з Оксаною Елмановою, двоюрідною сестрою голови Державної митної служби Ігоря Калетника. Елманова традиційно не брала участі в конкурсах.
Члени Нацради обґрунтовували свої рішення програмною концепцією претендентів. Це стало ключовим аргументом, який неможливо було оскаржити. Директори компаній з п'ятірки фаворитів – «Партнер ТВ», «Новий формат» та «Лідер ТВ» – читали свої презентації по папірцях, обіцяючи закупити обладнання та найняти професіоналів, хоча самі не були місцевими, не мали регіональних коренів і телевізійного досвіду.
Нацрада навіть порушила закон «Про телебачення і радіомовління», який передбачає, що цифровий перехід здійснюється відповідно до «Плану розвитку національного телерадіоінформаційного простору». У цьому документі зазначено, що перевагу при отриманні ліцензій мають національна телекомпанія України, обласні державні телерадіокомпанії та три провідні регіональні/місцеві телекомпанії в кожному регіоні.
Нацрада, як видається, трактувала це положення як перевагу для телекомпаній, які належать лідерам регіональних політиків, а не для регіональних лідерів телевізійного ринку. Саме найпотужніші регіональні вещатели – «Люкс», «Гравис», «Рівне–1», АТВ, «Міст ТБ», «Чернівці», TV4 – програли конкурс.
Медіагрупа «1+1» подала величезну кількість заявок від регіональної мережі «Гравис», новостворених компаній та всіх своїх регіональних партнерів. Члени Нацради заявили, що розгубилися, за кого голосувати. При цьому вони запитували, чому київський вещатель «Гравис» повинен отримати ліцензію, наприклад, у Дніпропетровській області. Однак київська реєстрація п'яти компаній-фаворитів цифрового конкурсу та київська адреса ESGroup членів Нацради не викликали заперечень.
У Закарпатті та Одеській області потужним медіаігракам дали в навантаженні по «другій мережі», що означало додатковий платіж «Зеонбуду». В Одеській області вимоги були настільки серйозними, що Нацрада навіть «прокатила» власну п'ятірку фаворитів.
Ліцензію отримав канал «Данио» з села Баранинці на чолі з депутатом Закарпатської облради від Партії регіонів Аллою Петровою. Журналісти припускали, що це могло статися за молитвами першого номера списку Партії регіонів губернатора Олександра Ледиди або депутата облради, міністра з надзвичайних ситуацій Віктора Балоги.
Одеський «Репортер» викликав запитання щодо можливих зв'язків з Сергієм Кивальовим. Компанія «ІТВ», яка володіє 51% каналу, два роки раніше на 49% належала киваловській «Одеській юридичній академії». Нині в числі власників значилися лише фізичні особи.
Потужні медіаіграки у Одеській та Закарпатській областях отримали ліцензії, але з умовою додаткових платежів. Це дозволило Нацраді розширити коло переможців, не порушуючи явно видиму картину політичного контролю над медіаресурсами.
Розподіл цифрових частот у регіонах дозволяв робити прогнози щодо того, хто матиме контроль над медіаресурсами під час майбутніх виборів. Державні та комунальні компанії отримали 184 ліцензії, структури, пов'язані з ESGroup, – 152, а компанії, контролювані провладними політиками, – 134 ліцензії.
Відповідно до журналістського розслідування, серед бенефіціарів розподілу виявилися: у Дніпропетровській області – компанії, пов'язані з Ринатом Ахметовим; у Донецькій – структури СКМ Ахметова та компанії, контролювані його менеджерами; у Крими – медіаактиви, пов'язані з Олександром Мельником, лідером крримської групування в Партії регіонів; у Луганській – структури, контролювані дочками голови парламентської фракції Партії регіонів Олександра Єфремова.
У Харкові ліцензію отримала компанія мера Геннадія Кернеса. У Херсоні – канал, у якому 40% уставного капіталу належить народному депутату від Компартії Катерині Самойлик. У Сумській області ліцензію отримала компанія дружини екс-губернатора Анатолія Єпіфанова.
Частина журналістських матеріалів називає серед впливових осіб у розподілі ліцензій першого заступника голови Нацради та залізничного менеджера з оточення Януковича-Ахметова. Водночас у відкритих реєстрах конкретні імена та структури власності не завжди розкриваються повністю.
Члени Нацради стверджували, що мають доступ до лицензійних справ усіх компаній і краще бачать картину порушень, ніж журналісти та громадськість. За такою логікою, компаніям-порушникам не місце в цифрі. Проте, як зазначають журналісти, за цією логікою безгрішних серед компаній, які працюють на ринку не перший рік, просто немає. Водночас усі новачки мають чисту лицензійну історію без жодного попередження.
Одним компаніям говорили, що невдача пов'язана з надто малою кількістю поданих заявок, іншим – з надто великою. Члени Нацради розповідали журналістам, що розгубилися, коли медіагрупа «1+1» подала величезну кількість заявок.
Відповідно до редакційного розслідування, повторний конкурс на 151 вільну частоту може стати спробою Нацради виправити явну помилку в розподілі ліцензій. Це дозволить розмити досить цілісну картину переможців, які нині виглядають як політичний провладний моноліт. Однак це станеться лише за умови, якщо Нацрада вирішить включити здоровий глузд, а не продовжить повторювати неконвінцивні аргументи про неправильні заявки, нечисту лицензійну історію та слабкі програмні концепції.