Державне підприємство «Готельний комплекс «Київ» при Управлінні справами апарату Верховної Ради протягом року активно закуповує предмети розкоші для облаштування житла народних депутатів. На закупівлю меблів, килимків, дзеркал та люстр витрачаються державні кошти. Редакція «Наших Грошей» неодноразово висвітлювала ці закупівлі.
У листопаді готель оголосив тендер на придбання 36 стільців із чорного глянцевого масиву бука з різьбленням. Оббивка передбачалась чорною тканиною шеніл з білим квітковим малюнком (склад: 8% віскоза, 43% поліестер, 49% поліакрил, щільність 500 г/м.кв.). Розкриття пропозицій було заплановано на 10 листопада.
Законодавче право на присутність
Закон «Про здійснення державних закупівель» у пункті 4 статті 9 прямо передбачає: «Під час проведення процедур розкриття пропозицій конкурсних торгів мають право бути присутніми представники засобів масової інформації». Розкриття пропозицій — це засідання тендерного комітету, під час якого розкриваються конверти з документацією та цінами учасників, на основі чого обирається найвигідніша пропозиція для укладення угоди на постачання товару.
Кореспондент редакції прибув до готелю на третьому поверсі, де мало відбутись засідання комітету. Охоронець спочатку люб'язно запропонував проводити журналіста, посилаючись на режимність закладу. Однак далі ситуація змінилась.
Блокування доступу
На площадці перед ліфтом з'явилась чиновниця, яка попросила журналіста зачекати. Після перевірки посвідчення вона почала розмахувати папкою з написом «Документація конкурсних торгів» і поставила питання: «На якій підставі ви хочете бути присутнім на торгах?»
Посилання на закон представниця готелю відхилила. Натомість вона наполягала, що присутність ЗМІ «має бути оформлена належним чином» згідно з документацією конкурсних торгів, але конкретно не пояснила, як саме це оформити. Варто зауважити, що документація конкурсних торгів розробляється самим замовником і повинна містити реквізити замовника, час розкриття пропозицій, технічні вимоги до предмету закупівлі та інше. У цьому документі був лише цитат профільного закону без деталізації процедури.
Діалог зайшов у глухий кут. Було видно, що представниця готелю з самого початку твердо вирішила провести розкриття пропозицій в умовах максимальної таємничості. Коли журналіст запропонував їй представитись, вона назвалась Людмилою Анатолівною, начальником відділу конкурсних торгів. Пізніше в протоколах готелю, опублікованих у «Віснику державних закупівель», редакція виявила, що Людмила Анатолівна Ярова займає посаду начальника відділу юридичної та тендерно-договірної роботи ДП «Готельний комплекс «Київ».
Порівняння з іншими тендерами
27 жовтня кореспондент редакції був присутнім на розкритті пропозицій тендерним комітетом автопідприємства господарсько-фінансового департаменту секретаріату Кабміну, яке закуповувало запчастини. Головний інженер державного органу Святослав Захарцев без питань дозволив пресі бути на засіданні. Тендер пройшов без ознак корупції.
Натомість 11 жовтня під час закупівлі наручних годинників із символикою парламенту Управлінням справами Верховної Ради ситуація була іншою. З трьох учасників на розкритті був представлений лише один — ТОВ «Київська Русь». Його цінова пропозиція була найвигіднішою, що наводило на думку про відсутність справжної конкуренції. Члени тендерного комітету та представник учасника були здивовані присутністю ЗМІ. Згодом цю закупівлю було відмінено.
Чому таємниця небезпечна
Під час розкриття пропозицій можна легко визначити, чи проводиться тендер чесно, чи закупівля здійснюється за «договірним сценарієм», коли процедури використовуються лише для юридичного прикриття вже прийнятого рішення. Саме тому блокування доступу преси до цього процесу викликає питання.
Скоро готель буде змушений оприлюднити протокол розкриття з цінами та інформацію про переможця. Тоді можна буде оцінити, чи відповідає тендерна ціна стільців ринковій вартості та чи була справжня конкуренція. Однак прокуратура вже зараз може розпочати розслідування щодо готелю, оскільки ЗМІ грубо порушуючи закон, туди просто не допускають.
Моніторинг процедур закупівель проводився в рамках проекту «Прозорість держзакупівель – посилення підзвітності та ефективності влади», що підтримується міжнародним фондом «Відродження».