Восени 2011 року низка компаній почала масово перемагати на тендерах щодо захисту Закарпаття від повеней. Серед них була ПАТ «Мукачівська ПМК № 77», яка отримала контракти на загальну суму десятків мільйонів гривень. Редакція «Наших Грошей» вирішила з'ясувати, кому насправді належить ця фірма.
Відповідь виявилась неочікуваною. За даними Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку, акціонерами компанії були члени однієї родини: Павло Балога володів 26% статутного капіталу, Лілія Володимирівна Балога – 23%, Віталія Іванівна Балога – також 23%. Ці люди виявилися родичами Віктора Балоги, міністра надзвичайних ситуацій та лідера партійного проекту «Єдиний Центр».
Структура влади та фінансування створювала питання щодо конфлікту інтересів. Влітку 2011 року Кабінет Міністрів скасував Програму по захисту Закарпаття від повені на 2006–2015 роки вартістю 2,5 мільярда гривень. Однак 7 вересня програму було поновлено. Уже 8 вересня держпідприємство «Об'єднана дирекція будівництва водогосподарських об'єктів Закарпатської області» укладало угоди з переможцями тендерів на загальну суму 70 мільйонів гривень. Головою цього ДП був депутат Закарпатської облради від «Єдиного центру» Ростислав Федів.
Після публікації матеріалу 26 вересня представники Віктора Балоги кілька разів телефонували редакції, стверджуючи, що родичі міністра вже на початку року розпрощались з фірмою. Редакція запросила офіційні документи, але спочатку їх не отримала. Лише після того, як журналісти опублікували інформацію про укладення додаткових угод на 11 мільйонів і 49 мільйонів гривень, представники Балоги знову вийшли на зв'язок.
Прес-служба «Єдиного Центру» надіслала спростування, в якому визнала, що Павло Балога та його родичі справді володіли компанією раніше. «Однак ще на початку 2011 року це підприємство перейшло у фактичне володіння інших акціонерів. Юридичне оформлення зміни власності завершилося в листопаді», – йшлось у повідомленні. До спростування були додані квитанції з ужгородської філії «Промінвестбанку», датовані 2, 3, 4 та 7 листопада, які підтверджували передачу акцій.
Однак виникли питання щодо достовірності цієї інформації. Експерт редакції з питань фондового ринку відзначив кілька проблем. По-перше, повідомлення про таку транзакцію мало бути офіційно подано протягом одного тижня після завершення операції. Коли редакція заглянула до бази ДКЦПФР 16 листопада, нових даних там не було. По-друге, у спростуванні не вказано, кому саме передано акції. Це могли бути номінальні зберігачі або члени родини, які передавали акції один одному. По-третє, залишалась можливість, що Балоги передали фактичний контроль над компанією на початку року, а юридичне оформлення завершили лише в листопаді.
Редакція припустила й іншу версію. Поновлена протипаводкова програма передбачала розпорядником коштів не Міністерство надзвичайних ситуацій Балоги, а Міністерство екології Миколи Злочевського. Це могло означати, що Віктор Балога втратив контроль над розподілом цих мільйонів і був змушений розпрощатись з цінним активом.
Найбільш вірогідною редакція вважала комбіновану версію. Публікація матеріалу наробила галасу в урядових кабінетах. Партія «Єдиний Центр» була включена до влади лише тому, що давала обіцянки щодо результатів виборів. Коли президент Янукович почав замінювати міністрів, позиція Балоги ослабла. Тому у нього вирішили довести, що його родичі нічого не крали, або принаймні вже не крадуть. Але зробили це у бюрократичних традиціях – хтось протупив, хтось не відразу надіслав папери.
Тим часом голова Закарпатської обласної ради Геннадій Москаль уже подав скаргу в Генеральну прокуратуру щодо цих самих протипаводкових тендерів.